За час повномасштабного вторгнення українці почали масово розривати не лише економічні та культурні, а й духовні зв’язки з країною-агресором. Процес виходу релігійних громад із-під юрисдикції української православної церкви московського патріархату (УПЦ МП) та їх переходу до Православної церкви України (ПЦУ) триває. І хоча загалом по країні ентузіазм дещо знизився, Вінницька область впевнено залишається у п’ятірці національних лідерів.
Як зазначає видання «Главком», згідно з офіційними даними Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, від початку повномасштабної війни і до початку весни 2026 року в Україні підпорядкування змінили 1387 релігійних громад.
Вінниччина в цьому процесі демонструє показову динаміку. Регіон не лише увійшов до топ-п’ятірки лідерів (разом із Хмельницькою, Київською, Волинською та Житомирською областями), а й показав власну, відмінну від сусідів тенденцію.
Як громади Вінниччини прощалися з Московським патріархатом (за роками): 2022 рік — 39 громад, 2023 рік — 57 громад (пік активності), 2024 рік — 33 громади, 2025 рік — 30 громад, початок 2026 року — 2 громади. Загалом за цей період 161 релігійна громада на Вінниччині змінила підпорядкування.
Цікаво, що на відміну від інших областей, де після піку 2022 року відбувся різкий спад (наприклад, на Хмельниччині показники впали із 127 переходів у 2022 році до 12 у 2025-му), у Вінницькій області процес був більш рівномірним і поступовим.
Найбільший відтік громад від російської церкви на Вінничині зафіксовано у 2023 році, однак і у 2024–2025 роках регіон демонстрував стабільні результати — щороку до ПЦУ переходили понад три десятки парафій.
Для порівняння: у Київській області динаміка переходів виглядає значно слабшою. Перший заступник голови Держетнополітики Віктор Войналович зазначає, що якщо у 2022–2023 роках там до ПЦУ приєдналися 228 громад, то у 2024–2025 роках — лише 78.
Є й регіони, де процес фактично зупинився. За минулий рік у восьми областях (зокрема у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській та низці південно-східних регіонів) не зафіксовано жодного переходу.
Водночас несподівано активізувалася Буковина: у Чернівецькій області у 2025 році до ПЦУ перейшли 38 громад.
Попри позитивну динаміку у низці регіонів, ситуація залишається складною. Московський патріархат в Україні досі є великою структурою.
Станом на початок минулого року мережа УПЦ МП налічувала понад 10 тисяч об’єктів: близько 9,8 тисячі громад, понад дві сотні монастирів та півтора десятка духовних навчальних закладів.
Вплив цієї структури, хоча й послабився, повністю не зник. Водночас Православна церква України має у своєму розпорядженні близько 8,5 тисячі об’єктів.
Процес «духовного розлучення» з Москвою виявився радше марафоном, ніж спринтом. Багато залежить від активності самих парафіян на місцях. І статистика свідчить: на Вінниччині цей процес триває послідовно — громада за громадою.
