У світі, який вже четвертий рік з тривогою спостерігає за повномасштабною агресією росії проти України та злочинами путінського режиму, що межують з геноцидом українського народу, з’явилася ще одна точка критичної напруженості. Ядерні держави Індія та Пакистан знову опинилися на межі великої війни. Потенційний конфлікт між цими двома країнами, особливо з урахуванням їхнього ядерного арсеналу та щільної забудови прикордонних територій, несе ризик колосальних жертв та руйнувань. Такий розвиток подій неминуче приверне увагу міжнародної спільноти, відсуваючи інші нагальні глобальні проблеми, включно з війною в Україні, на другий план.
Нічні удари та взаємні звинувачення
Ситуація різко загострилася у ніч на 7 травня 2025 року. Індія оголосила про початок військової операції «Сіндур», завдавши ракетних ударів по території Пакистану та контрольованій ним частині Кашміру. Нью-Делі заявив, що метою були виключно дев’ять об’єктів «терористичної інфраструктури», звідки нібито планувалися атаки проти Індії. Індійські військові наполягали, що удари були «прицільними, виваженими та не мали ескалаційного характеру», не зачіпаючи цивільних чи військові цілі Пакистану.
Натомість Пакистан категорично відкинув заяви Індії, назвавши удари «неспровокованим і кричущим актом війни». Міністр оборони Пакистану Хаваджа Асіф заявив, що всі уражені об’єкти були цивільними. За пакистанськими даними, внаслідок атаки загинуло щонайменше вісім людей, включаючи дітей, понад 30 отримали поранення. Було повідомлено про пошкодження мечетей та житлових будинків у містах, включаючи Бахавалпур. Прем’єр-міністр Пакистану Шахбаз Шаріф пообіцяв «повну та сильну відповідь».
Пакистанські військові заявили, що швидко відреагували на індійську агресію, активувавши системи ППО та збивши п’ять індійських літаків (за їхніми даними, три винищувачі Rafale, один МіГ-29 та один Су-30) та безпілотник Heron. ЗМІ з посиланням на очевидців повідомляли про серію потужних вибухів та відключення світла в районі пакистанського Кашміру тієї ночі.
Передумови загострення
Це різке військове загострення стало прямим наслідком нападу на туристів, що стався 22 квітня 2025 року у Пахалгамі, в індійській частині Кашміру. Група бойовиків убила 26 людей, більшість з яких були громадянами Індії. Відповідальність за напад взяло на себе угруповання «Фронт опору» (TRF).
Індія одразу ж звинуватила Ісламабад у причетності до нападу, хоча Пакистан причетність заперечив. Прем’єр Індії Нарендра Моді пообіцяв притягнути винних до відповідальності.
Після нападу обидві країни вжили низку жорстких, майже дзеркальних заходів:
- Дипломатія: Знизили рівень дипломатичних відносин, вислали частину дипломатів.
- Економіка: Закрили основний сухопутний прикордонний перехід (Аттарі-Вагах), припинили торгівлю, заборонили захід пакистанських суден до індійських портів.
- Пересування: Анулювали певні категорії віз, закрили повітряний простір для авіакомпаній іншої країни.
- Вода: Індія призупинила дію Договору про води Інду 1960 року, що регулює розподіл вод річки. Пакистан розцінив цей крок як «акт війни».
На тлі зростаючої напруженості, 30 квітня Пакистан заявив, що має «достовірні відомості» про підготовку Індією військового удару, і пообіцяв “впевнену та рішучу відповідь” на будь-який “військовий авантюризм”.
Кашмір
Конфлікт навколо Кашміру — це давня рана, що відкрилася після поділу Британської Індії у 1947 році. Регіон, поділений між Індією, Пакистаном та Китаєм, є джерелом постійного протистояння. Індія та Пакистан вже двічі вели повномасштабні війни та пережили численні загострення, спричинені терористичними атаками (зокрема, у 2008, 2016, 2019 роках).
Експерти зазначають, що нинішня ситуація, хоч і серйозна, вписується в циклічний характер відносин між країнами. Однак атака на мирне населення (на відміну від цілей проти військових у 2016 чи 2019 роках) додає нового виміру до кризи.
Дилеми Індії та Пакистану
Індійський уряд, за словами аналітиків, зіткнувся з «серйозною головоломкою»: як дати достатньо жорстку відповідь для внутрішньої аудиторії та демонстрації «нульової терпимості до тероризму», але водночас уникнути неконтрольованої ескалації. Індія прагне вразити терористів, а не пакистанську державу, і показати міжнародній спільноті, що діє відповідально.
Водночас, Пакистан, обіцяючи відповідь, також стоїть перед вибором: дати пропорційну відповідь, але потенційно збільшити кількість цілей, або вдарити по військових об’єктах Індії, що неминуче викличе ще більше обурення.
Ризик полягає в тому, що, перевіряючи межі допустимої «ескалації», обидві сторони можуть спровокувати конфлікт, який важко буде зупинити, особливо враховуючи наявність у них ядерної зброї. Колишній радник з національної безпеки Пакистану Моїд Юсуф попереджав, що така ситуація “може вийти за рамки контрольованого”. Саме можливість використання ядерної зброї, навіть у обмеженому масштабі, робить цей конфлікт потенційно катастрофічним для регіону та світу.
Міжнародна реакція
На тлі загострення міжнародна спільнота закликала до максимальної стриманості.
- США: Після початкового засудження тероризму, Вашингтон перейшов до більш нейтральної позиції, закликаючи обидві сторони до діалогу (наприклад, через Держсекретаря). Відносини США з Індією зміцнюються, тоді як інтерес до партнерства з Пакистаном після виведення військ з Афганістану знизився.
- ООН: Генеральний секретар висловив традиційне глибоке занепокоєння військовими операціями та наголосив, що «світ не може дозволити собі військову конфронтацію між Індією та Пакистаном».
- Китай: Як близький союзник Пакистану, Пекін зайняв нейтральну та стриману позицію, закликавши до розслідування та визнаючи «легітимні інтереси» Пакистану.
- Росія: Також демонструє більш нейтральну позицію порівняно з минулим, не блокуючи обговорення кашмірського питання в ООН, хоча Індія залишається найбільшим імпортером російського озброєння.
Пакистан, активно заявляючи про неминучість війни, намагається залучити міжнародне співтовариство, сподіваючись на зовнішній тиск на Індію та можливе незалежне розслідування причин конфлікту. Індія ж прагне продемонструвати свою рішучість у боротьбі з тероризмом та зберегти імідж відповідальної держави.
Поки вздовж лінії контролю у Кашмірі не вщухають спорадичні перестрілки, світ із занепокоєнням спостерігає за розвитком подій між двома країнами. Існує реальний ризик, що широкомасштабний конфлікт між цими ядерними державами може призвести до катастрофічних наслідків та, зважаючи на масштаби потенційних жертв і руйнувань, неминуче відвернути значну частину уваги та ресурсів міжнародної спільноти від інших нагальних глобальних криз, зокрема триваючої війни та гуманітарної катастрофи в Україні. Це робить врегулювання кризи між Індією та Пакистаном питанням першочергової глобальної ваги.
