Іван Іванович надає повний пакет фальсифікованих документів за таку собі скромну ціну – 5 000$ – про це заявили журналісти програми СТОПКОР.
Окрім того, своє розслідування вони зняли на камеру і тепер про рішалу з Вінниці знає не тільки область, а і вся Україна. Проте, наші колеги не повідомили інформацію про те, хто ж такий цей Іван Іванович та звідки в нього такі зв’язки, щоб робити махінації з документами на всеукраїнському рівні?
Ось тільки почитайте, які сміливі заяви він робив журналістці:
“У мене в Одесі кум Саша, він же і мій племінник, якого я перевів в Одесу, щоб він порішав вопроси. Він там заступником начальника поліції зараз..” – заявив Іванович…
То хто ж такий цей Іван Іванович Продивус, що дозволяє собі займатись нахабним беззаконням ?
У місті його знають як власника всіх автовокзалів Вінниці та Вінницької області. Тобто людиною, яка вважає себе царем і Богом у світі обласного транспорту, адже вирішує, куди та який маршрут запускати, з кого та скільки грошей за хороші маршрути брати. Хоч в реєстрах він числиться лише як один із багатьох членів правління приватного акцiонерного товариства «Вiнницьке обласне пiдприємство автобусних станцiй 10599». Хто ж дав йому таку потужну корупційну владу?
І мова йде не тільки про область, а і про всю Україну. Уявіть собі, який політичний вплив потрібно мати, щоб організувати таку сіру схему “білих квитків”. Щоб військовозобов’язаних зі своєї України відмазувати у Вінниці, та щей через Одесу, від служби у ЗСУ. І тут, як кажуть, ні сорому, ні совісті немає. У кожного із нас є знайомі, які виїхали за кордон у зв’язку з повномасштабним вторгненням. І ці ж знайомі розповідають про тисячі українських чоловіків, які їздять там, по Європах, на дорогих машинах, відкривають бізнеси та купують нерухомість. Вони не багатодітні батьки, не доглядають за людьми з інвалідністю, не мають жодних вад, але мають гроші, щоб відкупитись від захисту своєї країни. І всі, як один, без секрету розповідають, що виїхати з країни з “білим квитком” коштує 5-7 000 доларів. Більшість каже, що “білі квитки” брали собі через Одесу, мовляв так швидше було… І в кожного із нас є знайомі, які вже похоронили єдину дитину, що загинула на війні. Є знайомі, які точно розказують Вам про те, що мають серйозні вади зі здоров’ям, що ніколи не служили в армії, що немає на кого залишити стареньких батьків, але воєнкоми вручали їм повістки під дверима будинків, на роботі, на вулиці та забирали на службу. То питання тепер до військкомату, що ж це за справедливість така? Чому багатіям, мажорам та своїм продаєте “білі квитки”, а звичайних людей без грошей та зв’язків відправляєте на фронт?
Скільки вже наших патріотів загинуло, скільки молодих хлопців, які ще не відчули солодких поцілунків дружини, не народили доньку чи сина, не зробили кар’єру, а вже навіки залишаться в нашій пам’яті як загиблі воїни. Ми всі вже отримували телефонні дзвінки із фразою “…ВАШ 200-ТИЙ”, плакали та кричали, проводили у останній шлях.. Але є і ті, кому все людське – чуже, далеке, незнайоме. Вони, як кажуть, готові і власну матір за гроші продати, не те, щоб брати хабарі. От вінницький Іванович саме із таких. Він входить до наближеного кола мерії міста, тієї самої команди “стратегів”. Доларовий мільйонер, адже завідує всіма автовокзалами міста та області. Окрім того, щей сина свого одружив на доньці очільника партії Гройсмана. Так і поріднився з експрем’єр – міністром України Володимиром Гройсманом. Тепер очевидно звідки в нього такі зв’язки та можливості, що свого племінника зробив заступником начальника поліції у Одесі. І через нього малював “білі квитки” для мажорів, поки найкращі сини та доньки української нації щодня гинуть на фронті… Тепер стає зрозуміло, чому Гройсман та його син не служать у ЗСУ. Іван Іванович напевне допоміг? Все ж таки родичі…
