Команда Гройсмана знову «засвітилась» в земельних аферах на Вінниччині

Рішення судів, кримінальні провадження, мільйонні втрати місцевого бюджету та порушення, які тривають роками — на прикладі Тульчинської громади простежується чітка схема системних зловживань із землею. Фігуранти цих справ — від місцевих депутатів і підприємців до самого міського голови — дивним чином зібралися під політичним «дахом» партії «Українська стратегія Гройсмана». Поки прокуратура через суди повертає громадам землі й домагається відшкодування збитків, виявляється дедалі більше фактів того, як наближені до «стратегів» особи роками «схематозили» із землею.

18 гектарів для сонячних аферистів?

Вінницька обласна прокуратура повідомила про виконання рішення Господарського суду області щодо розірвання договорів оренди землі з приватною компанією та зобов’язання її повернути земельні ділянки у комунальну власність Тульчинської міської громади.

«Йдеться про 18 гектарів земель промисловості вартістю 32 мільйони гривень, які у 2019 році товариство взяло в оренду строком на 20 років. Оскільки протягом трьох років орендар не сплачував орендну плату до бюджету, заборгувавши понад 625 тис. грн., прокуратура звернулася до суду з вимогою розірвати договори та повернути землю громаді. На сьогодні на виконання рішення суду земельні ділянки повернуто у комунальну власність Тульчинської міської територіальної громади», — повідомили у прокуратурі.

У прокурорському пресрелізі не вказується, про яку саме компанію мова, проте, за інформацією «Ми Вінничани», ідеться про ТОВ «ПП Грінбудсервіс».

23 квітня 2025 року Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення про дострокове розірвання договорів оренди саме цим підприємством та повернення понад 18 га землі Тульчинській міській раді. Причиною стала систематична несплата орендних платежів. Компанія обіцяла збудувати на цих ділянках сонячну електростанцію, однак проєкт так і не було реалізовано.

У жовтні 2019 року Вінницька обласна державна адміністрація, яку тоді очолював Віталій Коровій, надала ТОВ «ПП Грінбудсервіс» в оренду на 20 років дві земельні ділянки загальною площею 18,2530 га (4,7530 га та 13,5000 га), що розташовані за межами населених пунктів на території колишньої Тарасівської сільської ради (нині — Тульчинська міська громада). Цільове призначення — розміщення, будівництво та експлуатація об’єктів енергогенеруючих підприємств.

Договори оренди було укладено 31 жовтня 2019 року, а право оренди — зареєстровано. Проте, як встановив суд, підприємство не виконувало фінансових зобов’язань. За інформацією податкової служби, станом на 31 жовтня 2024 року заборгованість із орендної плати становила 624 775 грн. Водночас з 2020 по 2024 рік було нараховано понад 644 тис. грн., з яких фактично сплачено лише близько 82 тис.

Податкова служба вже неодноразово зверталася до суду. У 2021 році Вінницький окружний адміністративний суд частково задовольнив позов про стягнення 150 688 грн., а у 2023-му — наклав арешт на майно підприємства на суму понад 230 тис. грн. Усі ці рішення підтверджували порушення умов договору оренди землі.

Мотивована бездіяльність влади

Позов про розірвання договорів оренди землі з недобросовісним орендарем ініціювала Тульчинська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Тульчинської міської ради. Водночас в прокуратурі наголошували, що після того як земля перейшла у комунальну власність, міська рада не вжила жодних заходів для припинення дії договорів, попри систематичне порушення їхніх умов. Саме ця бездіяльність і стала підставою для прокурорського втручання.

Варто зазначити, що нинішній міський голова Тульчина Валерій Весняний, який очолює громаду з 2006 року та є висуванцем партії «Українська стратегія Гройсмана», сам є фігурантом кримінального провадження. Його обвинувачують у зловживанні службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків для охоронюваних законом громадських інтересів (ч. 2 ст. 364 КК України).

За даними слідства, восени 2021 року міський голова Тульчина Валерій Весняний, без жодних правовстановлювальних документів та належних правових підстав, передав в оренду ТОВ «Кирнасівський цукровий завод» земельну ділянку площею понад 68 гектарів, яка перебувала у комунальній власності. Замість передбаченого законом аукціону, він одноосібно підписав договір із директором підприємства, не погодивши це рішення з міською радою.

Внаслідок дій Весняного, лише за 2021–2022 роки, за підрахунками правоохоронців, бюджет Тульчинської громади недоотримав понад 2,8 мільйона гривень.

Тульчинська окружна прокуратура, зокрема, подала окремий позов до ТОВ «Кирнасівський цукровий завод» в інтересах громади Тульчина, вимагаючи стягнення безпідставно отриманої заводом вигоди через користування землею без укладеного договору та оплати. І Господарський суд Вінницької області 13 травня 2025 року задовольнив цей позов, зобов’язавши ТОВ «Кирнасівський цукровий завод» сплатити до бюджету Тульчинської міськради 493 392,99 гривень.

Суд встановив, що протягом понад двох років — з вересня 2022-го по жовтень 2024-го — підприємство фактично використовувало земельну ділянку площею понад 68 гектарів без належних правових підстав і без сплати будь-яких коштів за її користування.

Політично-бізнесовий тандем: хто стоїть за схемами?

Але повернімось до ТОВ «ПП Грінбудсервіс». Господарський суд Вінницької області, розглянувши матеріали, дійшов висновку про систематичне порушення компанією умов договорів оренди — зокрема, щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів.

Суддя Ігор Маслій визнав таку поведінку істотним порушенням договірних зобов’язань, що стало підставою для дострокового розірвання договорів оренди.

У рішенні наголошується: тривала несплата орендної плати завдала відчутної шкоди бюджету Тульчинської міської громади. В умовах воєнного стану це не лише позбавляє громаду важливих фінансових надходжень, а й підриває економічні основи місцевого самоврядування.

За даними аналітичної платформи YouControl, керівником зареєстрованого на початку 2019 року в Немирові ТОВ «ПП Грінбудсервіс» є Олександр Грицун — колишній депутат Немирівської міської ради від нині забороненої Партії регіонів. У 2015 році Грицун швидко змінив політичні орієнтири й увійшов до політради місцевого осередку партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» і висувався до міськради вже від її імені. А в 2020-му вкотре «перефарбувався» — цього разу балотувався як кандидат від проросійської «Опозиційної платформи — за життя». Однак обидва рази програв вибори і депутатського мандата не отримав.

Натомість у сесійній залі Немирівської міськради нині засідає його бізнесовий партнер — Василь Матієнко, представник партії «Українська стратегія Гройсмана». Саме Матієнко є мажоритарним бенефіціаром ТОВ «ПП Грінбудсервіс».

Його шлях до «стратегів» також вартий уваги. У 2010 році Матієнко обирався до міськради від Народної партії, пізніше — безуспішно балотувався як висуванець Аграрної партії. Аж поки не пристав до команди Гройсмана й знову здобув мандат — уже як представник «стратегії».

Олександра Грицуна та Василя Матієнка поєднують не лише політичні метаморфози, а й тісні бізнесові зв’язки: разом із родичами вони є засновниками або співзасновниками цілої низки фірм.

«Віджатий» заповідник

Депутат депутат-«гройсманівець» Василь Матієнко не вперше виявляється причетним до земельного скандалу. Як раніше інформували «Ми Вінничани», його ім’я «спливло» у справі незаконного використання 82 гектарів заповідної території — ландшафтного заказника «Лучанське» у Немирівській громаді. Заказник, вартість якого оцінюється в понад 9 млн. грн., «прихопила» Немирівська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок — без законних підстав. Організація не лише ухилялася від сплати коштів до бюджету, а й грубо порушувала режим охорони природно-заповідного фонду.

Організацію мисливців і рибалок очолював Павло Білоус — депутат Немирівської районної ради попереднього скликання від Радикальної партії Олега Ляшка. Його дружина — Віра Білоус, колишня очільниця Немирівського управління держказначейства, нині працює в апараті Немирівської міської ради. У різні роки вона також була депутаткою Немирівської міськради від «Батьківщини» (2010–2015 роки) та партії Ляшка (2015–2020 роки).

До діяльності мисливців і рибалок також має відношення родина депутата Василя Матієнка: його дружина Вікторія Матієнко працює у цій організації.

Після виявлених порушень Немирівська окружна прокуратура звернулася до суду з позовом про повернення заказника під контроль державного лісгоспу. Спочатку Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову. Однак Північний апеляційний господарський суд скасував це рішення, визнав договори користування недійсними та зобов’язав організацію мисливців і рибалок звільнити територію заповідника.