За кожним звітом прокуратури про повернення незаконно відчужених земель громадам приховується зухвала корупційна схема. Чиновники, депутати, колишні посадовці – саме вони є справжніми вигодонабувачами цих оборудок. Однак їхні імена залишаються в тіні, найчастіше земля повертається у комунальну власність через цивільні судові процеси, а аферисти зазвичай уникають кримінальної відповідальності, відбуваючись лише легким переляком. «Ми Вінничани» вирішили привідкрити завісу та розповісти про деякі з цих схем.
«Підставний» фермер або оренда «під ковдрою»
Прес-служба Вінницької обласної прокуратури відзвітувала про повернення громаді 65 га землі після виконання ініційованого Хмільницькою окружною прокуратурою рішення Господарського суду області про розірвання договору оренди землі та повернення її у комунальну власність Самгородоцької сільської громади.
За словами речників прокуратури, йдеться про чотири земельні ділянки загальною площею 65,4 га, вартістю 2,1 млн. грн., які у 2018 році громадянин узяв у строкове платне користування для ведення фермерського господарства. Проте замість створення власного господарства, як вимагало законодавство, орендар передав землю у суборенду іншому фермерському підприємству.
У зв’язку з порушенням умов договору прокуратура ініціювала в суді дострокове повернення земель. Хоча відповідач намагався оскаржити це рішення, 9 січня 2025 року Північно-західний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні його скарги, підтвердивши правомірність розірвання договору.
«Відтак на виконання судового рішення землю повернено в комунальну власність Самгородоцької сільської громади», – зазначили речники прокуратури, не назвавши ані прізвища фермера, ані тих хто стояв за оборудкою.
Згідно з інформацією «Ми Вінничани», рішення суду стосувалося Петра Григорчука із Самгородка, який у 2018 році уклав договір оренди земельної ділянки з Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області. Однак, замість створення фермерського господарства, він передав землю в суборенду підприємству «Родинна Нива», що суперечило умовам договору. Хмільницька окружна прокуратура, представляючи інтереси держави — спочатку в особі Держгеокадастру, а згодом Самгородоцької сільської ради, яка стала новим власником землі, — подала позов про розірвання договору оренди та повернення ділянок громаді.
Попри те, що у 2022 році Григорчук зареєстрував власне фермерське господарство «Рослинна Нива» та припинив договір суборенди, суд першої інстанції став на бік прокуратури. Передача землі в суборенду без згоди орендодавця була визнана серйозним порушенням договору, оскільки держава втратила можливість отримати більшу вигоду від конкурентної процедури оренди. Апеляційний суд залишив це рішення в силі, наголосивши, що усунення порушення після подання позову не звільняє від відповідальності.
Щоб зрозуміти до кінця оборудку, треба мати на увазі те, що у жодному рішенні суду не зазначено.
Фермерське господарство «Родинна Нива» було зареєстроване у 2018 році в селі Самгородок по вулиці Миру, 77/2, а його засновницею та керівницею є Юлія Оркуша. Водночас фермерське господарство «Рослинна Нива» з’явилося у 2022 році майже за тією ж адресою (Самгородок, вулиця Миру, 77/1), а його засновником вказано Петра Григорчука, тоді як керівником став Олег Оркуша — чоловік Юлії Оркуші.
Петро Григорчук справляє враження «підставної» фігури, використаної для реалізації схеми земельного дерибану. Адже ключову роль у цій історії відіграє Олег Оркуша — колишній голова Козятинської районної державної адміністрації та екс-директор Козятинської міськрайонної філії Вінницького обласного центру зайнятості. Він двічі був депутатом Козятинської районної ради: спочатку від партії «Єдність» (2010–2015 роки), а згодом — від «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» (2015–2020 роки). Саме за президентства Петра Порошенка Оркуша отримав посаду голови райдержадміністрації. Нині він продовжує числитись серед керівників Вінницької обласної організації партії «Народна Самооборона» та входить до правління громадської організації «Суспільні ініціативи Козятинщини».
Примітно, що паралельно із складанням Оркушею у 2018 році повноважень голови Козятинської районної державної адміністрації Петро Григорчук і отримав в оренду 65,4 га землі за договором оренди із Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області. Очолював цю установу на той момент не хто інший, як сумнозвісний Юрій Козак — соратник екс-мера Вінниці та екс-прем’єра Володимира Гройсмана. Нині Козак є обвинуваченим у двох кримінальних справах щодо земельних махінацій, які перебувають на розгляді у судах.
Хто і як «освоював» заповідник
На території Немирівської міської громади Вінниччини мисливське господарство протягом тривалого часу незаконно використовувало 82 га заповідної зони ландшафтного заказника «Лучанське» вартістю 9 млн. грн. Як повідомили у прес-службі Вінницької обласної прокуратури, підприємство не лише ухилялося від сплати коштів до бюджету, а й порушувало природоохоронний режим.
З огляду на ці порушення, Немирівська окружна прокуратура звернулася до суду з позовом про звільнення об’єкта природно-заповідного фонду та повернення його під охорону лісництву. Однак у січні 2024 року Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні цього позову. Не погоджуючись із таким рішенням, прокуратура подала апеляцію. У результаті Північний апеляційний господарський суд повністю задовольнив позов, визнав недійсними договори користування земельними ділянками лісового фонду та зобов’язав мисливське господарство звільнити заказник. У прокуратурі запевнили, що контролюватимуть виконання цього рішення.
Речники прокуратури не назвали, хто саме незаконно використовував 82 га заповідної зони. За інформацією «Ми Вінничани», у 2008 році Вінницька обласна рада надала у користування Немирівській районній організації Українського товариства мисливців і рибалок частину території заказника «Лучанське» на території ДП «Іллінецьке лісове господарство». На підставі цього рішення було укладено два договори: у жовтні 2011 року – між Вінницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Немирівською районною організацією мисливців і рибалок та у січні 2022 року – між ДП «Іллінецьке лісове господарство» та тією ж організацією.
Для розуміння: Немирівську районну організацю Українського товариства мисливців і рибалок очолював Павло Білоус – колишній депутат Немирівської районної ради (2015-2020 роки) від Радикальної партії Олега Ляшка. Його дружина Віра Білоус, колишня очильниця управління держказначейства у Немирівському районі, яка нині працює в апараті Немирівської міськради, також була депутаткою від «Батьківщини» (2010-2015 роки) та Радикальної партії (2015-2020 роки). До діяльності організації також має відношення і Василь Матієнко – чинний депутат Немирівської міськради та директор ТОВ «Немирів Газ-Сервіс» і співзасновник ще низки підприємств у сфері ПЕК. Його дружина Вікторія Матієнко працює у згаданій організації мисливців та рибалок.
Ставок у «правильні» руки
За повідомленням речників Вінницької обласної прокуратури, розпочато процес повернення 1,5 гектара земель водного фонду, які були незаконно приватизовані. У цьому зв’язку Літинський районний суд задовольнив позов Вінницької окружної прокуратури до громадянина щодо усунення перешкод у користуванні зазначеною ділянкою, що розташована на території Якушинецької сільської громади.
Прокурори встановили, що у 2020 році на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області особа отримала цю землю для ведення особистого селянського господарства, а згодом її приватизувала. Однак виявилося, що ділянка належить до земель водного фонду, які, згідно із законодавством, не підлягають приватизації. У зв’язку з цим прокуратура ініціювала повернення землі у комунальну власність.
Після набуття рішенням законної сили у прокуратурі обіцяють контролювати його виконання.
Прокуратура традиційно не назвала імен осіб, причетних до незаконного привласнення землі. Якби це не було сталою практикою, можна було б запідозрити, що гучні перемоги в цивільних справах слугують лише прикриттям для небажання притягати винних до кримінальної відповідальності.
Про які 1,5 га мова – не секрет. За даними «Ми Вінниччини», йдеться про 1,5 га землі, яку рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 24 січня 2025 року зобов’язано повернути громаді. Позов подала Вінницька окружна прокуратура в інтересах Якушинецької сільської ради проти Станіслава Куцого з Микулинців.
З’ясовано, що у червні 2020 року Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надало Станіславу Куцому цю ділянку для ведення особистого селянського господарства. Однак пізніше, 22 жовтня 2020 року, Микулинецька сільська рада нібито затвердила проект землеустрою та передала землю у приватну власність. Суд визнав це рішення незаконним.
По-перше, за даними Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг, на ділянці розташований ставок у заплаві річки Згар, що підтверджує її належність до земель водного фонду. Водночас архівний відділ Вінницької районної військової адміністрації встановив, що рішення №815, яким нібито передавалася земля, Микулинецькою сільською радою не приймалося: останнє зафіксоване рішення того дня мало номер 776.
Станіслав Куций – очільник громадської організації «Спілка рибалок «Амурчик», заснованої разом із дружиною та іншими членами аналогічних сімейних «підрядів». У 2020 році він балотувався до Якушинецької сільської ради від «Республіканської партії», але депутатом не став. Натомість отримав ставок у власність.
У червні 2020 року Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, яке фактично віддало Станіславу Куцому цей ставок, вже очолював не визнаний схематозник Вінниччини Юрій Козак. Козака було відсторонено від посади через підозру в численних зловживаннях, після чого партія «Українська стратегія Гройсмана» намагалася провести його до Вінницької обласної ради. А керівником управління став Артем Шаліганов — ще один вихованець команди Гройсмана-Моргунова.
До призначення в Держгеокадастр Шаліганов набирався досвіду на посаді головного спеціаліста-юристконсульта у Департаменті правової політики та якості Вінницької міської ради. Очоливши Головне управління Держгеокадастру Вінниччини на початку 2020 року, він пробув на посаді лише до вересня. Згодом кар’єра Шаліганова стрімко розвивалася: він обіймав посади в обласному управлінні транспорту, Центрально-Західному міжрегіональному управлінні Держпраці, а у 2023 році очолив підпорядковане Мінекономіки держпідприємство «Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», де вже 13 липня 2023 року став спочатку підозрюваним, а потім і обвинувачуваним в кримінальній справі за ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість), яку нині розглядає Вінницький міський суд.
Ще одна фігура в цій історії – Василь Шумський, останній голова Микулинецької сільської ради. Перед ліквідацією цієї сільської ради внаслідок реформи децентралізації та приєднання її території до Якушинецької громади Шумський поставив «на потік» оформлення фіктивних рішень про передачу землі, у першу чергу – своїм родичам. Такі його таланти не залишились непоміченими. Партія «Українська стратегія Гройсмана», яка у Якушинецькій громаді стала партією влади, призначила Шумського старостою сіл Ріжок та Микулинці, а правоохоронці оголосили йому підозру у зловживанні службовим становищем та службовому підробленні (ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України). Думається, без його участі «узаконення» ставка Станіславом Куцим навряд чи відбулося б.
А Куций, отримавши ставок, одразу почав його «освоювати». Навесні 2021 року рибоохоронний патруль склав на нього адмінпротокол за вилов риби забороненим знаряддям – волоком (ст. 85 ч. 4 КУпАП). Однак Літинський районний суд виправдав Куцого та закрив провадження, погодившись із його аргументами, що вилов здійснювався на приватній земельній ділянці, призначеній для ведення сільського господарства.
Таким чином, попри рішення суду про повернення землі громаді, жоден з учасників зухвалої оборудки не поніс кримінальної відповідальності.
