Як нардепи з Вінниччини голосували за скандальну купівлю російських реакторів для ХАЕС

11 лютого 2025 року Верховна Рада України у другому читанні та в цілому ухвалилапроект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення господарської діяльності» (№ 11392). Він дозволяє «Енергоатому» придбати обладнання в Болгарії та розпочати будівництво двох атомних енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Це рішення підтримали 269 депутатів, зокрема представники фракцій «Слуга народу» та «Батьківщина», а також групи «Платформа за життя та мир», «За майбутнє», «Довіра» та «Відновлення України».

Попередні спроби ухвалити подібний закон зазнавали невдач. Тепер, після голосування, документ має підписати президент, який напередодні уже публічно підтримав цей законопроєкт.

Рішення парламенту викликало гостру критику. Перший заступник голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики, народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк назвав це «великим атомним крадівництвом», наголошуючи, що витрати можуть сягнути 1 млрд. доларів США, а фінансування відбуватиметься за рахунок підвищення тарифів. Він також зауважив, що ці кошти можна було б спрямувати на потреби армії. Железняк далеко не один такої думки.

Опоненти влади порівнюють цей «атомний проєкт» із «Великим будівництвом» доріг перед війною, яке обернулося масштабними корупційними схемами по розкраданню бюджетних коштів. Багато хто вважає, що представники нинішньої влади хочуть використати будівництво атомних блоків для створення власної «чорної каси» напередодні майбутніх виборів президента та парламенту, які невідомо коли відбудуться, але до яких усі чомусь активно готуються..

У самому законі не зазначена сума контракту, однак, за даними парламенту Болгарії, йдеться про угоду щонайменше на 600 млн. євро. Усього ж добудова двох блоків Хмельницької АЕС, які начебто готові на 80% та 25%, оцінюється щонайменше у 300 млрд. грн.

Міністерство енергетики наполягає, що добудова енергоблоків є критично важливою для енергетичної безпеки України. Через постійні атаки росії на енергетичну інфраструктуру країна потребує додаткових генеруючих потужностей.

Також в уряді наголошують, що значну частину обладнання було вироблено в Україні, а «Енергоатом» планує закупити реактори ВВЕР-1000, розроблені ще в часи СРСР, і мовляв, Україна може їх обслуговувати без закупівлі компонентів у росії.

Скандальності ситуації додає те, що питання атомних блоків було включене у законопроєкт, який спочатку стосувався спрощення умов ведення господарської діяльності. Це викликало обурення серед частини депутатів та експертів.

Нардепи з Вінниччини за проект Закону ««Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення господарської діяльності» (№11392) – у другому читанні та в цілому голосували наступним чином:

Довідка.

Добудова Хмельницької АЕС залишається однією з найгостріших тем в українській політиці. Попри запевнення влади в необхідності цього проєкту, його критики окрім високих корупційних ризиків вказують на невизначеність із джерелами фінансування.

Хмельницька атомна електростанція розташована на заході України, на межі Хмельницької, Рівненської та Тернопільської областей. Її будівництво розпочалося у 1981 році, і наразі станція має два діючі енергоблоки з реакторами ВВЕР-1000 загальною потужністю 2000 МВт. Перший реактор було введено в експлуатацію у 1987 році, другий – у 2004 році.

За початковим проєктом ХАЕС мала бути чотириблочною. Проте будівництво третього та четвертого енергоблоків залишилося незавершеним. Державне підприємство «Енергоатом» планує добудувати ці блоки, а також збудувати два сучасні енергоблоки за американською технологією AP1000. Їхня потужність сягатиме 1200 МВт кожен, що дозволить збільшити загальну потужність станції до понад 6000 МВт. У разі реалізації цих планів ХАЕС стане найбільшою АЕС у Європі.

У 2023 році Болгарія, яка ще у 2012 році відмовилася від проєкту будівництва АЕС «Белене», розпочала переговори з Україною щодо продажу обладнання, яке спочатку призначалося для цієї станції. В межах офіційного візиту президента Володимира Зеленського до Болгарії було підписано меморандум про співпрацю між енергетичними відомствами обох країн.

Того ж року з’явилася інформація, що Україна планує придбати у Болгарії два ядерні реактори, які можуть додати до енергосистеми майже 2200 МВт. Однак у 2024 році Європейська комісія зазначила, що можливе фінансування цієї угоди коштами ЄС є спірним. Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова пізніше заявила, що Євросоюз не братиме участі у фінансуванні добудови енергоблоків ХАЕС, оскільки законопроєкт щодо проєкту ухвалювався без консультацій з ЄС.

Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт про добудову у квітні 2024 року, що викликало неоднозначну реакцію. Міністр енергетики Герман Галущенко тоді заявив, що третій енергоблок ХАЕС можна добудувати за три роки. Він уточнив, що реалізація проєкту передбачає залучення кредитних коштів.

Водночас у політичних та експертних колах це рішення спричинило суперечки. Народний депутат Інна Совсун назвала ініціативу «неадекватною», а директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко заявив, що кошти на добудову будуть «закопані без перспектив».

Попри критику, уряд наполягає на необхідності завершення будівництва, аргументуючи це зміцненням енергетичної безпеки України.