Вінницький міський суд заочно виніс вирок одному з ключових регіональних функціонерів кремлівського режиму, засудивши його до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна за фінансування повномасштабної війни проти України.
Речники суду в пресрелізі про винесений вирок не назвали ім’я засудженого, охрестивши його «очільником одного з регіонів рф», проте за інформацією «Ми Вінничани» йдеться про Олександра Бречалова — чинного главу Удмуртської Республіки рф, чия політична кар’єра є хрестоматійним прикладом путінської кадрової негативної селекції.
Біографія Бречалова наочно демонструє, як у сучасній росії лояльність диктатору повністю замінює професіоналізм. Уродженець Адигеї та випускник військового училища, Бречалов роками дерся кар’єрними сходами через кишеньковий кремлівський псевдогромадський рух «Загальноросійський народний фронт», де зрештою став співголовою центрального штабу. У квітні 2017 року путінським указом його буквально «парашутували» на посаду керівника Удмуртії, при тому, що Бречалов не мав жодного дня досвіду роботи на державній службі. Його сходження відбулося за канонічними правилами московського номенклатурного дарвінізму: щоб звільнити місце для столичного «активіста», попереднього главу Удмуртії Олександра Соловйова поспіхом заарештували за звинуваченням у корупції, продемонструвавши Бречалову єдиний дієвий закон виживання в системі — абсолютну, собачу відданість Кремлю.
Свою відданість системі Бречалов продовжив доводити кров’ю українців після початку повномасштабної війни. Використовуючи адміністративний ресурс і бюджетні кошти Удмуртської Республіки, він розгорнув масштабну систему фінансування війни. Згідно з матеріалами судової справи, Бречалов безпосередньо задіяв кошти регіонального «резервного фонду» для стимулювання найманців. Зокрема, 6 серпня 2024 року він підписав указ, яким призначив одноразову виплату у розмірі 400 тисяч рублів кожному мешканцю регіону, який підпише контракт із міноборони рф для відправки на тимчасово окуповані території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України. Згодом, у січні 2025 року, своїм указом він продовжив дію цієї кривавої програми до кінця 2025 року.
Крім фінансових стимулів для гарматного м’яса, глава Удмуртії особисто опікувався матеріально-технічним забезпеченням окупаційних військ. Він організував закупівлю та регулярне постачання амуніції, будівельного лісу, засобів зв’язку та спецтехніки для так званого добровольчого батальйону «Удмуртський полк». У березні 2023 року Бречалов особисто прибув у зону бойових дій на тимчасово окуповану територію України, щоб передати загарбникам повнопривідний автомобіль «УАЗ», укомплектований медичним обладнанням.
Бажання вислужитися перед диктатором та провінційний нарцисизм зіграли з Бречаловим злий жарт. Всі факти фінансування тероризму він та його підлеглі ретельно і з гордістю документували у соціальних мережах, зокрема на його верифікованій сторінці «ВКонтакте». Суд детально дослідив ці відеозвіти, де одягнений у військову форму із нашитими символами «Z» та «V» Бречалов звітує про обсяги відправленого спорядження, відвідує позиції загарбників та закликає їх повертатися лише з «перемогою». Комплексна лінгвістична експертиза Служби безпеки України підтвердила, що ці виступи є прямим доказом фінансування дій, спрямованих на насильницьку зміну державного кордону України.
Судовий процес проходив у спеціальному заочному режимі (in absentia), із залученням державного захисника, оскільки сам фігурант перебуває в рф. За результатами розгляду справи суд повністю визнав провину Бречалова за ч. 3 ст. 110-2 КК України (фінансування дій, спрямованих на зміну меж території або державного кордону України). Окрім восьми років ув’язнення та трирічної заборони обіймати державні посади, вирок передбачає конфіскацію всього майна засудженого на користь України.
Наразі Бречалова офіційно оголошено у міжнародний розшук, тож статус провінційного удмуртського «вождя» для Бречалова остаточно змінився на тавро офіційно визнаного воєнного злочинця, чиї активи підлягають безумовному вилученню, а сам він є стає невиїзним за межі путінського гетто.
