10 червня 2025 року на 41-му році раптово помер Андрій Вергелес, який понад 13 років обіймав посаду судді Вінницького окружного адміністративного суду. Про це повідомила пресслужба суду.
«Суддівський корпус та працівники апарату суду висловлюють щирі слова співчуття рідним та близьким. Нехай памʼять про нього живе вічно у наших серцях», – йдеться в офіційному некролозі.
Однак за скорботними словами стоїть складна історія, яка ставить під сумнів бездоганність професійного шляху померлого судді. Лише за кілька місяців до трагедії його кар’єра зазнала краху.
Кінець кар’єри: рішення, що змінило все
На початку січня 2025 року Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) після тривалого кваліфікаційного оцінювання визнала суддю Андрія Вергелеса таким, що не відповідає займаній посаді. За результатами оцінювання він набрав лише 465,25 бала з 1000 можливих. Комісія одноголосно ухвалила рішення внести подання до Вищої ради правосуддя (ВРП) про його звільнення.
Що стало причиною?
Ключовим епізодом, який підірвав довіру до судді, стала подія 19 травня 2016 року. Того вечора патрульна поліція у Вінниці зупинила автомобіль Škoda, за кермом якого, на думку правоохоронців, перебував Андрій Вергелес з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження огляду на стан сп’яніння він відмовився.
На суддю склали одразу кілька протоколів: за відмову від огляду (ч. 1 ст. 130 КУпАП), за дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП) та злісну непокору поліції (ст. 185 КУпАП).
Подальші дії судді викликали в Комісії ще більше запитань. Невдовзі після інциденту Вергелес змінив місце реєстрації з Вінниці на Черкаси – «перепрописався» у квартирі своєї тещі – та подав клопотання про передачу справи на розгляд до Придніпровського районного суду міста Черкаси.
Саме в цьому суді він працював помічником судді до свого призначення у Вінницю, а його родичі продовжували обіймати там посади (зокрема, сестра дружини була керівником апарату суду).
На думку ВККС, такі дії могли свідчити про спробу уникнути відповідальності шляхом розгляду справи у «зручному» суді. Попри те, що суддя багато часу проводив у відпустках та на лікарняних, він продовжував ухвалювати рішення у Вінниці, що робило його пояснення про «тривале лікування» в Черкасах непереконливими.
Зрештою, Придніпровський суд закрив провадження проти Вергелеса за відсутністю складу правопорушення. Однак для ВККС вирішальним став не юридичний результат, а етичний бік справи. Поведінка судді, його відмова від огляду та маніпуляції з підсудністю, на думку Комісії, «суперечить етичним стандартам, підриває довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя».
Звільнення «за власним бажанням»
Після нищівного висновку ВККС та подання на звільнення, крапку в кар’єрі судді поставила Вища рада правосуддя. 15 квітня 2025 року ВРП розглянула матеріали справи. Однак формального звільнення за невідповідність посаді не відбулося. Рада задовольнила заяву Андрія Вергелеса про звільнення з посади судді за власним бажанням.
Такий крок дозволив уникнути гучного звільнення «за статтею», але не змінив суті: професійний шлях судді, який розпочався 2012 року, безславно завершився.
Довідка: Андрій Вергелес народився у 1984 році. У 2007-му закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого. До призначення на суддівську посаду працював помічником судді в Придніпровському районному суді міста Черкаси. Указом президента України від 10 лютого 2012 року його було призначено суддею Вінницького окружного адміністративного суду. Після завершення п’ятирічного строку повноважень — 10 лютого 2017 року — процес кваліфікаційного оцінювання судді Вергелеса затягнувся на рекордний термін і тривав із жовтня 2017-го до січня 2025 року.
Історія Андрія Вергелеса – це трагічне нагадування про те, що посада судді вимагає не лише правових знань, а й певної репутації та певних моральних стандартів, втрата яких може коштувати кар’єри, а іноді, як бачимо, стає частиною сумної особистої драми.
