Екс-завідувачка Першої вінницької державної нотаріальної контори Олександра Берещук опинилася в центрі уваги Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). За результатами повної перевірки її декларації за 2021 рік було виявлено недостовірні відомості на суму 9,4 мільйона гривень, що є підставою для відкриття кримінального провадження.
Втім, пані Берещук — не лише нотаріуска. Вона належить до впливового вінницького сімейного клану, який контролює понад тридцять компаній у сфері гірничо-металургійного комплексу. Поки НАЗК дійшло до перевірки «довоєнної» декларації Берещук (на той час вона носила прізвище чоловіка — Шарко), її батька, який очолював сімейну корпорацію, застрелили. У судах тим часом розгорнулася справжня війна за спадщину, пов’язана з позашлюбними дітьми бізнесмена.
Приховані активи
Згідно з результатами перевірки НАЗК, які оприлюднені на офіційному сайті агентства, перевірка, що тривала з квітня по серпень 2024 року, встановила низку суттєвих розбіжностей у декларації завідувачка Першої вінницької державної нотаріальної контори Олександри Берещук (наразі цю державну нотаріальну контору очолює Марина Дишкант). Найбільшим порушенням стало приховування фінансових зобов’язань її чоловіка — восьми позик на загальну суму понад 9,4 мільона гривень. Примітно, що в частині цих угод пані Берещук виступала іпотекодавцем, що свідчить про її обізнаність щодо цих боргів.
Крім того, нотаріуска не задекларувала власну земельну ділянку площею 4,6 га, а також ділянку чоловіка. У декларації також не відображено дохід чоловіка від підприємницької діяльності у розмірі майже 1,32 мільйона гривень та його заробітну плату з трьох місць роботи.
У своїх поясненнях Олександра Берещук стверджувала, що фактично припинила шлюбні відносини з чоловіком у серпні 2021 року, а згодом його оголосили в розшук, тому вона не володіла інформацією про його фінанси. Однак НАЗК визнало ці аргументи недостатніми. Наразі, за словами речників агентства, матеріали перевірки передано до правоохоронних органів для розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України (декларування недостовірної інформації).
Вбивство та зникнення
Олександра Берещук є донькою впливового вінницького бізнесмена Віктора Берещука, якого вбили 4 березня 2022 року. 62-річного підприємця з вогнепальним пораненням доставили до Тиврівської лікарні, де він помер.
Віктор Берещук був ключовою фігурою сімейної фінансово-промислової групи, що спеціалізується на видобутку корисних копалин. До її активів належать такі підприємства, як АТ «Гніванський кар’єр», ТОВ «Крутнівський кар’єр» та інші. Статки родини оцінюються у десятки мільйонів доларів.
Берещук мав і політичний вплив у регіоні: у 2010–2015 роках він був депутатом Вінницької обласної ради від проросійської Партії регіонів, а з 2015 по 2020 рік — депутатом Тиврівської районної ради від такої ж проросійської партії «Наш край». Син покійного та брат нотаріуски, Максим Берещука, також пішов стопами батька в політику. У 2017 році він обирався до Гніванської міськради від партії «Наш край», очолюючи на той час її районний осередок. Однак уже у 2020 році він змінив політичну орієнтацію і став депутатом тієї ж ради від «Європейської солідарності», очоливши у Гнівані міську партійну організацію цієї політсили.
До речі, у 2022 році поліція Вінниччини двічі оголошувала про розшук чоловіка пані Берещук, Василя Шарка, який із 30 грудня 2022 року «не виходив на зв’язок». Правоохоронці уточнювали, що зниклий «може пересуватись на чорному автомобілі Jeep Grand Cherokee».
У той же час низка вінницьких ЗМІ специфічної орієнтації оприлюднила матеріали, які вони назвали «власними розслідуваннями», стверджуючи, що зникненню Шарка «передувала кропітка кількамісячна підготовка до втечі», а нині він нібито переховується за кордоном від численних «кредиторів», з якими після смерті тестя не в змозі розрахуватися.
Також стверджувалось, що у січні 2022 року подружжя Шарків таємно розірвало шлюб — «щоб ніхто із друзів та оточення не знав». При цьому поділ майна начебто не здійснювався, а на аліменти дружина не подавала. Одразу після розлучення Василь, за даними тих же специфічних ЗМІ, переписав усе майно на близьких і рідних, проте продовжував розпоряджатися нерухомістю сім’ї Берещуків, збираючи орендну плату з численних приміщень, що перебували у власності його колишньої дружини, і користувався її автомобілем. Зазначалося, що у Вінниці подружжя неодноразово бачили разом і після розлучення, через що у деяких виникла думка, що розлучення могло бути фіктивним.
Питання достовірності подібних «розслідувань» залишається відкритим.
Розслідування вбивства
Після смерті Берещука-старшого того ж дня правоохоронці затримали двох чоловіків віком 24 і 29 років, які, як повідомлялося, мали зв’язки з громадською організацією «Правий сектор». Під час затримання у них вилучили зброю, набої та комплекти номерних знаків.
За версією слідства, у день злочину ці двоє нападників, озброєні автоматом АК-74, пістолетом «Форт-12Р» та помповою рушницею «Winchester 1300 Defender», приїхали з Вінниці до Гнівані, де вистежили автомобіль Берещука. Заблокувавши його на відлюдній ділянці дороги, вони спровокували конфлікт. Коли один із нападників тримав потерпілого на прицілі, інший підійшов ззаду та здійснив прицільний постріл із рушниці «Winchester», який спричинив смертельні травми.
На перших судових засіданнях обвинувачені заявляли, що нібито мали намір «затримати» підприємця через підозру в його причетності до диверсійної діяльності на користь росії, однак походження такого «завдання» пояснити не могли. Стрілявшим виявився Дмитро Ситніков, який у 2015 році був одним із фігурантів гучної «справи Заверухи і Ко»: його підозрювали у причетності до групи, що нібито планувала теракт, напад на блокпост та інші тяжкі злочини. Вінничанка Віта Заверуха, одна з ключових фігуранток цієї справи, відома участю у протестах і радикальних акціях у Києві та Вінниці; її звинувачували у насильницьких діях та організації нападів на правоохоронців. Втім, справа попри тривале утримування її фігурантів під арештом, так і не закінчились винесенням комусь вироків.
За фактом смертельного поранення Берещука Дмитру Ситнікову висунуте обвинувачення за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 146 та п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України. Розгляд його справи триває у Вінницькому міському суді.
Боротьба за мільйонну спадщину
Смерть Віктора Берещука спровокувала запеклу боротьбу за його спадщину. Окрім двох дітей, народжених у законному шлюбі — Олександри та Максима, — з’ясувалося, що бізнесмен, імовірно, мав ще двох позашлюбних неповнолітніх дітей. Це стало причиною тривалих судових процесів, у яких Олександра Берещук (Шарко) намагалася через суд позбавити позашлюбних дітей права на спадщину та оскаржити їхнє батьківство.
Тим часом, згідно з останньою податковою декларацією Олександри Берещук, у вересні 2024 року вона стала власницею 25 об’єктів нерухомості, серед яких 14 нежитлових приміщень, 7 квартир, 4 земельні ділянки, адміністративна будівля та житловий будинок.
Масштабні порушення в деклараціях посадовців
Справа вінницької нотаріуски — лише один із багатьох прикладів порушень, виявлених НАЗК. За даними пресслужби агентства, у жовтні 2025 року було завершено 108 повних перевірок декларацій, і в кожній з них виявлено порушення. У 61 декларації зафіксовано недостовірні відомості на суму понад 417,2 млн гривень.
Загалом за 10 місяців 2025 року НАЗК завершило 846 перевірок, виявивши порушення у 843 документах. Це свідчить про системні проблеми з прозорістю та доброчесністю серед державних службовців та посадових осіб.
