Технічна непідготовленість центрів тестування ледь не коштувала майбутньому талановитій випускниці. Золота медалістка та переможниця олімпіад з Вінниці Ангеліна Діденко замість демонстрації знань на Національному мультипредметному тесті (НМТ) опинилася в ситуації, що завершилася нервовим зривом через несправну техніку.
Втім, спочатку освітні чиновники до останнього не визнавали наявність проблем, і ситуація зрушила з місця лише після розголосу в соцмережах та втручання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Іспит, який відбувся 1 червня у вінницькому ліцеї №22, фактично перетворився для Ангеліни на випробування на стресостійкість.
За словами дівчини, технічні проблеми почалися з перших хвилин тестування: на її робочому місці некоректно працювала комп’ютерна мишка. Замість того, щоб оперативно замінити обладнання, інструктори порадили користуватися прокруткою або клавіатурою. Як згадує випускниця, під час навігації по завданнях через несправну мишку сторінка постійно «злітала» вниз, і щоразу доводилося витрачати час і нерви, щоб повернутися назад, тоді як таймер продовжував відлік без зупинки.
Далі ситуація лише ускладнилася. На блоці з математики масштаб зображення на екрані збився, а через некоректне відображення частини завдань один із інтегралів став фактично «невизначеним» — завдання було неможливо коректно розв’язати. Програма періодично зависала, і до блоку з української мови дівчина підійшла вже, маючи в запасі близько десяти хвилин часу.
Вона намагалася хоча б навмання заповнити відповіді, однак система остаточно заблокувалася прямо в момент збереження результатів — зависнувши навіть на робочому місці інструкторки. У стані паніки та повного виснаження випускниця розплакалася після завершення тесту та провела перерву в коридорі.
Наступного дня старша інструкторка склала пояснювальну записку, де хоч і не згадувала емоційний стан учасниці, але офіційно зафіксувала скарги на роботу комп’ютерної миші та загальний технічний збій системи НМТ.
Однак справжній шок на родину чекав у Вінницькому регіональному центрі оцінювання якості освіти (ВРЦОЯО). Коли мати Ангеліни, Вікторія Діденко, спробувала домогтися права на додаткову сесію, вона зіткнулася з різкою та зневажливою реакцією з боку директора центру Геннадія Кузьменка.
Реакція чиновника, яку згодом побачила вся країна після оприлюднення відео, виявилася резонансною: він заявив, що йому «по барабану», пригрозив піти на лікарняний та додав, що апеляційна комісія їхню справу не пропустить. Після суспільного розголосу мати дівчини також заявляла про погрози зверненням до суду замість конструктивного діалогу.
Ситуація набула всеукраїнського масштабу, і на інцидент звернув увагу Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Він жорстко розкритикував організацію проведення НМТ, наголосивши, що чотири предмети підряд перетворюють іспит не на перевірку знань, а на перевірку витривалості та стресостійкості.
Лубінець також підкреслив, що відсутність реальної можливості перескладання у випадку об’єктивних технічних проблем свідчить про недосконалість процедур і потребу термінового реагування з боку Міністерства освіти і науки.
Після суспільного тиску ситуація все ж зрушила з місця. 9 червня відбулося засідання регламентної комісії ВРЦОЯО під головуванням того ж таки Геннадія Кузьменка. У результаті комісія ухвалила рішення на користь випускниці — Ангеліні Діденко — дозволили пройти тестування під час додаткової сесії з 17 по 24 липня.
Цікаво, що навіть після ухваленого рішення керівництво центру продовжувало наполягати на справності техніки, демонструючи акти перевірки мишок і клавіатур. Водночас окремо так і не було публічно пояснено стан комп’ютерів та здатність системи Safe Exam Browser стабільно працювати на наявному обладнанні.
На пряме запитання матері, чому рішення було ухвалене лише після гучного резонансу, директор центру відверто визнав, що взяв відповідальність на себе саме через широкий суспільний розголос.
Ця історія вкотре оголила системну проблему: технічна недосконалість екзаменаційних центрів у поєднанні з бюрократичною байдужістю змушує учнів виборювати право на чесний іспит через публічний тиск, хоча забезпечення належних умов мало б бути базовим стандартом державної системи оцінювання.
