Коли ви заходите до яскраво освітленого продуктового магазину біля дому, навряд чи замислюєтеся, чиїми грошима насправді оплачені полиці, холодильники та товар. Однак за привабливими вивісками, гучними акціями й святковими відкриттями нових магазинів нерідко ховаються величезні борги, які рано чи пізно здатні поховати навіть успішний на перший погляд бізнес. Саме такий сценарій нині розгортається навколо вінницької компанії «Альянс Рітейл Груп». За кілька років вона стрімко розширилася майже до 180 магазинів, а тепер опинилася в центрі гучної справи про банкрутство. У червні 2026 року Господарський суд Вінницької області офіційно відкрив відповідне провадження.
Це історія не лише про можливе закриття магазинів і втрату робочих місць. Вона стала показовим прикладом для українського бізнесу та ще одним сигналом: модель стрімкого розвитку за рахунок постійного нарощування боргів має свої межі.
Історією «Альянс Рітейл Груп» зацікавилися одразу кілька провідних ділових видань України, зокрема «РБК-Україна» та Forbes Ukraine. Проаналізувавши діяльність компанії, журналісти дійшли невтішних висновків.
Початок історії вінницького ритейлера виглядав надзвичайно перспективним. Заснована у 2021 році компанія швидко об’єднала під своїм управлінням кілька відомих локальних мереж магазинів біля дому — Mashket, «Домашній маркет», Osnova та «PRO Просто продукти». Ставка була зроблена на максимально швидке розширення: нові торгові точки відкривалися одна за одною, а компанія активно нарощувала свою присутність на ринку.
На перший погляд, результати були успішними. У 2023 році виторг «Альянс Рітейл Груп» досяг 715 млн грн. Водночас фінансові показники вже тоді сигналізували про серйозні проблеми: попри високі обороти, компанія завершила рік із чистим збитком у 6,8 мільйона гривень.
Зазвичай у такій ситуації бізнес переглядає стратегію, скорочує збиткові магазини та оптимізує витрати. Однак керівництво обрало інший шлях — замість гальмування компанія продовжила агресивне розширення, фактично зробивши ставку на подальше зростання.
У 2024 році «Альянс Рітейл Груп» перейшла до безпрецедентної експансії. Лише за рік компанія відкрила 67 нових магазинів, намагаючись наздогнати лідерів ринку за темпами розвитку. Результати виглядали переконливо: виторг зріс майже на 70% і перевищив 1,22 млрд грн.
Втім, за стрімким зростанням приховувалися дедалі серйозніші фінансові проблеми. Розширення мережі відбувалося переважно за рахунок позикових коштів. Для відкриття нових магазинів, закупівлі обладнання та формування товарних запасів компанія активно користувалася банківськими кредитами, а також максимально відтерміновувала розрахунки з постачальниками. Фактично товари продавалися одразу, тоді як оплату за них виробники отримували лише через кілька місяців.
Наслідком такої моделі стало стрімке зростання боргового навантаження. Лише протягом 2024 року сукупні зобов’язання компанії збільшилися більш ніж удвічі — зі 152 млн до 328 млн грн. Кожен новий магазин вимагав додаткових обігових коштів, а фінансова стійкість бізнесу поступово слабшала.
У 2025 році керівництво намагалося змінити ситуацію. До проєкту долучився чернівецький підприємець Віталій Павлик разом із мережею LIGA PRIM, однак це не допомогло стабілізувати бізнес. Навпаки, фінансові показники продовжили погіршуватися. Виторг скоротився на 35% — до 789 млн грн, а штат довелося зменшити майже на 40%: із 442 до 264 працівників. Попри оптимізацію витрат, загальний борг зріс уже до 408 млн грн. Після цього питання полягало вже не в тому, чи вдасться уникнути кризи, а лише в тому, коли вона перейде у відкриту фазу.
Переломним моментом стали відносини з банком-кредитором. Із листопада 2023 року компанія користувалася овердрафтом у «Райффайзен Банку». Однак 9 березня 2026 року банк скасував кредитний ліміт і вимагав достроково повернути 8,6 млн грн протягом одного дня.
За словами засновника компанії Павла Варшавського, таке рішення було пов’язане зі стрімким збільшенням кількості судових позовів проти «Альянс Рітейл Груп». За підрахунками журналістів, із початку 2024 року до березня 2026-го близько 20 постачальників звернулися до суду з вимогами стягнути майже 12 млн грн боргів. Уже після березня сума нових позовних вимог збільшилася ще приблизно на 12 млн грн.
Оскільки компанія не змогла оперативно виконати вимоги кредитора, з 23 березня «Райффайзен Банк» почав примусово списувати всі кошти, що надходили на рахунки підприємства, у рахунок погашення кредиту та відсотків. Крім цього, компанія мала ще близько 43 млн грн заборгованості за іншими кредитними договорами.
Фактична втрата доступу до обігових коштів паралізувала роботу мережі. Компанія більше не могла виплачувати зарплати, оплачувати оренду приміщень, закуповувати нові партії товарів і підтримувати операційну діяльність. Працівники почали масово звільнятися, магазини один за одним припиняли роботу.
У червні 2026 року Господарський суд Вінницької області відкрив провадження у справі про банкрутство та запровадив процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 днів.
Паралельно, як зазначають журналісти, відбувалися зміни у структурі власності пов’язаних компаній. У період із 21 по 26 березня Юрій Павлик та інші співвласники залишили склад засновників «Альянс Рітейл Груп», а єдиним власником компанії залишився Павло Варшавський. У квітні було збільшено статутний капітал компанії «Основа Трейд Плюс», а в червні зі складу засновників компанії «Тор Ріел Естейт» вивели фірму «Тор-Центр». На думку авторів розслідування, такі зміни могли бути спрямовані на юридичне відокремлення цінних активів від компанії, яка накопичила значні борги.
Водночас частина працюючих активів, за даними журналістів, нині консолідується у партнерстві з Олександром Бережанським із Berta Group та працює під брендом TORBA. Саме туди, як стверджується у матеріалах розслідування, поступово перейшли найліквідніші елементи бізнесу, тоді як «Альянс Рітейл Груп» залишилася із численними борговими зобов’язаннями та відкритими виконавчими провадженнями.
Історія вінницької компанії демонструє системну проблему українського продуктового ритейлу. Попри відносно високу торговельну націнку, чиста рентабельність більшості мереж залишається мінімальною. Значну частину доходів поглинають витрати на логістику, оренду, утримання товарних запасів і обслуговування кредитів. За таких умов будь-яке порушення грошового потоку або скорочення продажів може швидко призвести до дефіциту ліквідності.
Аналітики зазначають, що подібні ризики існують і для інших регіональних мереж, які мають високе боргове навантаження. Водночас фінансово стійкі компанії, такі як «Файно Маркет», «Копійка» чи «Точка», значно обережніше підходять до розширення, фінансуючи його переважно за рахунок власного прибутку.
На цьому тлі український продуктовий ритейл входить у новий етап розвитку — період консолідації. Великі національні оператори дедалі частіше купують уже готові регіональні мережі замість відкриття магазинів «з нуля». Лише у 2026 році відбулося кілька великих угод: «Копійка» придбала мережу «Гурман», NOVUS розширив присутність у Західній Україні, а Fozzy Group поповнила свій портфель мережею «Бадьорий».
Банкрутство «Альянс Рітейл Груп» стало не лише історією окремої компанії, а й показало межі моделі швидкого зростання, побудованої на кредитах і відстрочках платежів. У нинішніх економічних умовах перевагу отримують ті оператори, які розвиваються повільніше, але спираються на власний капітал і зберігають фінансову стійкість.
(У публікації використано колаж видання «РБК-Україна»)
