Член наглядової ради АТ «Укрзалізниця» та позаштатний радник керівника Офісу президента Сергій Лещенко в ефірі YouTube-каналу Наталії Мосейчук запропонував українцям, які критикують перебіг війни чи переговорний процес, простий рецепт перемоги: не подобається — йди до ТЦК, отримуй повістку і вирушай особисто знищувати Росію. А тим, хто не готовий це зробити, порадив «не розказувати в студії, що хтось неправильно зробив».
Таку заяву Лещенко зробив у суперечці з політичним експертом Юрієм Романенком, який дорікав владі за відсутність зрозумілої комунікації щодо стратегії війни. На думку Романенка, суспільство має знати, якою є кінцева мета та до чого готуватися.
У відповідь Лещенко заявив: «Я вважаю, що якщо тобі не вистачає плану, як перемогти Росію, тоді треба йти у відповідний ТЦК, брати на себе відповідальність, отримувати БР-ку і йти знищувати Росію, а не в студії розказувати, що хтось неправильно зробив».
Щоправда, коли Романенко поцікавився, чому сам Лещенко не служить у війську, відповідь виявилася значно прозаїчнішою.
—А не в ТЦК я тому, що у мене бронь «Укрзалізниці», — пояснив член наглядової ради.
Політична біографія Сергія Лещенка — окремий жанр мистецтва перевзування.
У 2014 році він потрапив до Верховної Ради за списком «Блоку Петра Порошенка». Уже невдовзі став одним із найгостріших критиків президента, хоча офіційно залишив фракцію лише у лютому 2019 року — буквально під завісу каденції, разом із Мустафою Найємом та Світланою Заліщук.
Далі сюжет став ще цікавішим. Лещенко заявив про бажання балотуватися від «Слуги народу», був антикорупційним консультантом Володимира Зеленського під час президентської кампанії та публічно захоплювався його «світоглядом».
Втім, партія не захотіла висувати колишніх народних депутатів. Тож Лещенко пішов на вибори самовисуванцем по київському округу №220, але агітацію побудував так, що виборцю було непросто зрозуміти, чим він відрізняється від кандидата президентської сили: зелені кольори, фотографія Зеленського та слоган «Справжній слуга народу».
Виборці ідею не оцінили. Лещенко посів лише третє місце, набравши близько 12–14% голосів — удвічі–втричі менше, ніж кандидатка від справжньої «Слуги народу» Ганна Бондар.
Поразка, втім, не стала перешкодою для кар’єри. Вже за кілька місяців уряд Олексія Гончарука призначив Лещенка членом наглядової ради «Укрзалізниці».
З 2022 року він ще й позаштатний радник керівника Офісу президента — офіційно з питань протидії російській дезінформації. На практиці ж значна частина його публічної активності роками присвячена зовсім іншому фронту — боротьбі з Петром Порошенком та «Європейською Солідарністю».
Схоже, така спеціалізація виявилася доволі ефективною. Попри програні вибори і відсутність будь-якого профільного досвіду в залізничній галузі, місце в наглядовій раді державного монополіста разом із відповідною винагородою залишилося при ньому.
Якщо вже й мати бронь, то бажано таку, що приносить непоганий дохід. За понад п’ять років у наглядовій раді щомісячні доходи Лещенка встигли пройти повний фінансовий атракціон: від приблизно 322 тисяч гривень на початку каденції до майже 6,1 млн гривень задекларованого доходу за неповний 2021 рік, а згодом — до нинішніх близько 186 тисяч гривень «на руки».
Саме на цю суму Лещенко нещодавно поскаржився на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, пояснивши, що отримує менше через підвищення військового збору.
Виходить доволі символічно. Людина, яка закликає інших «брати на себе відповідальність» і вирушати на фронт, сама знайшла інший прояв громадянської мужності — публічно поскаржилася, що із зарплати стали більше відраховувати на оборону країни.
При цьому сам Лещенко ще кілька років тому визнавав, що винагороди членів наглядових рад «Укрзалізниці» та «Нафтогазу» є завищеними і потребують скорочення.
Що, втім, абсолютно не завадило йому вже сьомий рік поспіль сумлінно нести цей фінансовий тягар.
Про рівень занурення Лещенка в залізничну галузь найкраще розповів він сам. Восени 2025 року в ефірі державного телебачення ведуча поставила йому елементарне запитання: навіщо працівники залізниці простукують колеса вагонів молотком.
Не про тендери. Не про фінансові показники. Не про корпоративне управління. Просто базове питання про роботу галузі, у наглядовій раді якої він перебуває вже багато років.
Відповіді не пролунало. Натомість Лещенко заявив, що голова наглядової ради нібито заборонив публічно говорити про діяльність «Укрзалізниці». Коли ведуча зауважила, що питання стосується не комерційної інформації, а загальних знань, він продовжив ухилятися від відповіді й навіть дорікнув журналістам, що вони його «підставили».
Не дочекавшись відповіді від члена наглядової ради, телеведуча сама пояснила, що простукування коліс допомагає виявляти тріщини та запобігати руйнуванню колісних пар.
Тобто знання, які має будь-який студент залізничного коледжу, довелося пояснювати людині, що вже багато років контролює державного залізничного монополіста.
У 2016 році навколо квартири Лещенка на вулиці Франка у Києві площею близько 200 квадратних метрів, вартістю приблизно 7,5 млн гривень, розгорівся гучний скандал.
Опоненти стверджували, що кошти нібито проходили через рахунок «Ощадбанку» росії. Сам Лещенко це заперечував, пояснюючи придбання власними заощадженнями та позикою від Олени Притули.
Показово, що цей борг, згідно з податковими деклараціями, було остаточно погашено лише наприкінці 2022 року — після шести років, протягом яких на рахунок стабільно надходили мільйонні виплати від державної компанії.
Критикуєш стратегію війни — іди в ТЦК і бери зброю… Двічі кардинально змінив політичний курс, програв вибори, роками працюєш у наглядовій раді без профільного досвіду, не можеш відповісти на елементарне запитання про залізницю, активно воюєш переважно з політичними опонентами влади — залишаєшся на броні, отримуєш шестизначну винагороду і з екранів розповідаєш іншим, як саме вони мають проявляти патріотизм. Головне — не забувати пояснювати, що це і є «ціна публічності».
