4 серпня міський голова Вінниці Сергій Моргунов повідомив про початок підготовки до масштабної реконструкції очисних споруд каналізації у Сабарові. За його словами, того ж дня відбулося позачергове засідання виконавчого комітету міської ради, на якому ухвалили рішення, що запускає юридичні та організаційні процедури, необхідні для розроблення проєктно-кошторисної документації майбутнього проєкту.
За словами Сергія Моргунова, проєкт має одночасно вирішити три ключові завдання: покращити екологічний стан Південного Бугу, посилити енергетичну незалежність міста та запровадити сучасні технології очищення стічних вод відповідно до європейських стандартів.
Окрім реконструкції самих очисних споруд, передбачено будівництво біогазового комплексу, встановлення чотирьох когенераційних установок і сонячної електростанції.
«Вперше в Україні на очисних спорудах плануємо використати теплові насоси, які дозволять отримувати теплову енергію зі стічних вод», — заявив Сергій Моргунов.
Міський голова також повідомив, що до підготовки проєкту залучили міжнародних експертів і фінансових партнерів. Серед них — Swedfund, державний фонд розвитку Швеції, який підтримує інфраструктурні та екологічні проєкти; NEFCO — Північна екологічна фінансова корпорація, створена урядами п’яти скандинавських країн для фінансування проєктів у сферах енергоефективності, клімату та охорони довкілля; а також EIFO (Danmarks Eksport- og Investeringsfond) — Державний інвестиційний фонд Данії, що підтримує міжнародні інвестиційні й інфраструктурні проєкти за участю данських компаній.
За участю цих партнерів для вінницького проєкту вже підготували техніко-економічне обґрунтування та опрацьовують модель фінансування, яка передбачає поєднання грантових коштів, пільгових кредитів і співфінансування з місцевих бюджетів.
«Наша команда багато років системно працювала над тим, щоб цей проєкт став реальністю. Шукали партнерів, проводили перемовини, готували технічну основу, залучали міжнародну експертизу. Сьогодні переходимо до наступного етапу — практичної підготовки до реалізації проєкту. Це ще не початок будівельних робіт, але саме зараз запускаються процеси, без яких неможливо рухатися далі», — наголосив Сергій Моргунов.
Це останнє застереження мера варто взяти за орієнтир, бо саме воно точно описує зміст ухваленого документа. Рішення виконкому від 4 серпня 2026 року не запускає жодних будівельних робіт — воно лише схвалює проєкт рішення міської ради «Про затвердження проєкту Договору про співпрацю з реалізації проєкту» і доручає департаменту міського господарства подати цей проєкт на розгляд Вінницької обласної ради, а також внести його до порядку денного чергової сесії міськради. Іншими словами, 4 серпня місто зробило один процедурний крок із досить довгого ланцюжка погоджень, і до фактичного початку реконструкції ще залишаються рішення Вінницької обласної та міської рад, укладення договору суперфіцію, його державна реєстрація та отримання дозвільних документів.
Сам проєкт у документах названо «Декарбонізація системи водовідведення в м. Вінниці шляхом модернізації очисних споруд каналізації з рекуперацією тепла для централізованої системи теплозабезпечення». Він складається з чотирьох компонентів із орієнтовною вартістю, встановленою у додатку до рішення:
Разом це майже 80 млн євро, які плановано покривати за рахунок кредитних і грантових коштів та співфінансування з місцевих бюджетів.
.
І тут з’являється деталь, яку варто зафіксувати окремо: співфінансування з боку обласного бюджету, за текстом договору, має ділитися з міським у пропорції 50 на 50, але обласна рада зобов’язується вкладати свою половину лише «після припинення або скасування воєнного стану в Україні чи після втрати чинності» відповідної урядової постанови про бюджети воєнного часу. Тобто, фінансова участь області в проєкті вартістю в десятки мільйонів євро наразі існує поки що лише на папері й відкладена на невизначений термін — до завершення війни.
Ще одне питання, яке договір лише окреслює, але не вирішує, — це права на землю. Очисні споруди в Сабарові розташовані на ділянці площею 28,4949 гектара, яка нині перебуває в постійному користуванні КП «Вінницяоблводоканал» — підприємства, засновником якого є обласна, а не міська рада. Щоб міське КП «Вінницяміськтеплоенерго» та департамент міського господарства могли законно будувати на цій землі, потрібно спершу, щоб обласна рада дала «Вінницяоблводоканалу» згоду на укладення договору суперфіцію (права користування чужою земельною ділянкою для забудови) з міськими структурами — безоплатно, строком на п’ять років. Лише після цього міськрада може ухвалити своє рішення, сторони підписують договір суперфіцію, і його ще належить зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Аж тоді відкривається шлях до отримання дозвільних документів на будівництво.
.
Варто нагадати ширший контекст, у якому опиняється ця земельна ділянка. КП «Вінницяоблводоканал», хоч і забезпечує водою та водовідведенням насамперед вінничан (а також кілька приміських населених пунктів — Агрономічне, Стрижавку, Зарванці, Стадницю та Березину), юридично є не міською, а обласною комунальною власністю і підпорядковується Вінницькій обласній раді. Тому навіть тарифи на воду й водовідведення для мешканців Вінниці затверджує не міська, а обласна рада — так було і під час останніх підвищень тарифу. Розмови про передачу підприємства на баланс міста тривають щонайменше з 2019 року, коли міськрада вже одного разу голосувала за перехід майна облводоканалу в комунальну власність Вінниці, але ця ініціатива тоді не була реалізована.
У 2020 році міський голова публічно наполягав, що місто повинне мати власний водоканал, і навіть замовив незалежний аудит управління підприємством у Deloitte — але, за його ж словами, представники обласної ради заблокували аудиторам доступ до документації водоканалу. Відтоді питання перепорядкування підприємства так і залишається невирішеним.
При цьому місто фактично виступає для облводоканалу постійним донором: із міського бюджету підприємству регулярно передають десятки мільйонів гривень (лише наприкінці минулого бюджетного року йшлося про додаткові 40 млн грн), а оскільки власником і органом управління залишається обласна рада, міськрада не має важелів контролю за тим, як ці та власні кошти підприємства використовуються. Це додає ризиків і новому проєкту: земельна ділянка під очисними спорудами, на якій має розгортатися будівництво вартістю в десятки мільйонів євро, юридично залишається в руках структури, підзвітної не місту, а області, — тієї самої, навколо якої роками точаться суперечки про тарифи, фінансову прозорість підприємства й, за наявною у відкритому доступі інформацією, кримінальні провадження щодо використання бюджетних коштів.
Показово, що сам проєкт договору про співпрацю, який виконком лише «схвалив» 4 серпня, ще не є остаточним текстом: у ньому не заповнені ані строк дії договору, ані кількість примірників, ані замовник по четвертому компоненту (сонячна електростанція). Це стандартна практика для документів на етапі узгодження, але вона зайвий раз підтверджує — попри бадьорий тон офіційних повідомлень, — що проєкт перебуває на стадії підготовки рамкових домовленостей, а не реалізації.
Серед сторін майбутнього договору — голова обласної ради В’ячеслав Соколовий, директор департаменту міського господарства Владислав Кривешко, генеральний директор КП «Вінницяміськтеплоенерго» Максим Білик і начальник КП «Вінницяоблводоканал» Дмитро Кістіон. Це означає, що коло осіб, які визначатимуть, як розподілятимуться десятки мільйонів євро міжнародного фінансування, залишається практично обмеженим та «перевіреним».
Контроль за виконанням рішення виконком поклав на заступника міського голови Руслана Фурмана. Наступний формальний крок — розгляд питання на сесії Вінницької обласної ради; лише після цього договір суперфіцію та подальші етапи проєкту зможуть рухатися до міської ради.
