Микитась знову під судом, а справа про можливий хабар Гройсману шостий рік «під ковдрою»
Поки у Києві так звана політична та бізнесова еліта продовжує «тусуватися» на дорогих міжнародних форумах і з розумним виразом обличчя теревенити про майбутнє України, у надрах правоохоронної системи роками припадає пилом історія, яка безпосередньо стосується одного з колишніх прем’єр-міністрів — Володимира Гройсмана, постійного учасника подібних заходів у столиці.
Максим Микитась, який свого часу опинився в епіцентрі скандалу через можливий багатомільйонний хабар Гройсману, нині знову став фігурантом гучного розслідування НАБУ і САП — цього разу разом із колишньою заступницею керівника Офісу президента Іриною Мудрою та іншими високопосадовцями.
А от справа щодо можливих 75 мільйонів гривень неправомірної вигоди для Гройсмана, зареєстрована ще у 2020 році, досі перебуває на стадії досудового розслідування. Микитась отримує нові підозри, тоді як Гройсман продовжує брати участь у безпекових дискусіях і щось там розказувати про захист держави.
Тож виникає цілком закономірне запитання: чому нові кримінальні історії навколо Микитася рухаються, а стара справа, у якій фігурує колишній прем’єр-міністр, роками не доходить до суду?
Поки колишній прем’єр Володимир Гройсман продовжує світити обличчям на публічних безпекових та міжнародних майданчиках, Максим Микитась, який фігурує у кримінальній справі, пов’язаній із можливим хабарем для Гройсмана, знову опинився в центрі великого корупційного скандалу. Цього разу — разом із колишньою заступницею керівника Офісу президента Іриною Мудрою та іншими високопосадовцями..
У серпні 2026 року НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації, яка, за версією слідства, діяла за участю чинних та колишніх народних депутатів, високопосадовців Офісу президента та інших осіб. Слідство говорить про рейдерські захоплення підприємств, втручання у державні реєстри, підроблення судових рішень і документів, а також легалізацію коштів.
Одним із фігурантів цієї справи став колишній народний депутат і забудовник Максим Микитась. Йому та іншим підозрюваним інкримінують, зокрема, створення злочинної організації, рейдерство, відмивання коштів, шахрайство, підроблення документів та незаконне втручання в державні інформаційні системи. За даними НАБУ, йшлося, серед іншого, про спроби заволодіння активами підприємств вартістю 248 мільйонів гривень та нерухомістю у центрі Києва вартістю понад 500 мільйонів гривень. Окремо слідство встановило легалізацію 150 мільйонів гривень готівкою, які, за версією правоохоронців, використовувалися для внесення застави за одного з учасників іншої справи — «Мідас».
І тут з’являється Ірина Мудра — колишня заступниця керівника Офісу президента, а згодом заступниця керівника Офісу Генерального прокурора. За даними слідства, Микитась залучив її до вирішення питань, пов’язаних із майном та державними реєстрами. НАБУ і САП також досліджують записи розмов, у яких, за версією прокурорів, Микитась говорить про залишені Мудрій майже 4 мільйони доларів, а також про інші значні суми. Сама Мудра це заперечує і заявляє, що ніколи не отримувала від Микитася цих грошей.
Тобто Микитась, якого українці вже давно знають за цілим шлейфом кримінальних історій, знову опинився в центрі уваги антикорупційних органів. І цього разу історія теж має особливо широкий політичний контекст — у матеріалах слідства знову фігурують люди з найвищих ешелонів державного апарату.
Саме на такому тлі 11–12 вересня у Києві відбулася 22-га щорічна зустріч Ялтинської європейської стратегії — YES-2026. Організував її Фонд Віктора Пінчука — мільярдера та зятя колишнього президента Леоніда Кучми. Сам Пінчук є засновником YES. За офіційними даними, цьогоріч форум зібрав близько 700 політиків, дипломатів, військових, бізнесменів, громадських активістів та експертів із 28 країн.
Список учасників традиційно виглядав як своєрідний політичний «хто є хто». На форумі виступали президент Володимир Зеленський, начальник ГУР Кирило Буданов, заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, прем’єр-міністр Сергій Корецький, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, глава МЗС Естонії Маргус Цахкна, колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, колишній президент Польщі Александр Кваснєвський, колишня прем’єр-міністерка Фінляндії Санна Марін, колишній глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс, а також американські сенатори й конгресмени. Серед українських політиків були, зокрема, Давид Арахамія, Олександра Устінова, Роксолана Підласа та мер Харкова Ігор Терехов.
При цьому серед учасників YES-2026 були й кілька колишніх прем’єр-міністрів України, зокрема Володимир Гройсман. Повний перелік спікерів YES-2026 оприлюднила сама Ялтинська європейська стратегія.
Формально головною темою форуму був пошук шляхів до миру та зміцнення України. Але цього року YES проходила в Києві на тлі дуже конкретного українського корупційного скандалу — справи, в якій одним із центральних фігурантів є той самий Максим Микитась, котрий свого часу вже опинився у матеріалах іншого кримінального провадження, пов’язаного з Володимиром Гройсманом.
«Ми Вінничани» вже неодноразово інформували, що ще у жовтні 2020 року НАБУ зареєструвало кримінальне провадження №52020000000000653, у якому фігурують Гройсман та Микитась. За версією слідства, у 2017 році Микитась запропонував тодішньому прем’єр-міністру неправомірну вигоду в особливо великому розмірі. Йшлося про майнові права на нежитлові приміщення у київському житловому комплексі «Аристократ».
У матеріалах суду зазначалося, що площа таких приміщень могла становити близько 2000 квадратних метрів. Слідство оцінювало їхню ринкову вартість щонайменше у 156 мільйонів гривень, тоді як оформлення відбулося приблизно за 52 мільйони. Різницю — понад 75 мільйонів гривень — правоохоронці розглядали як неправомірну вигоду.
У відповідь на це Гройсман підписав розпорядження Кабміну про призначення Олександра Лятамбора президентом державної корпорації «Укрбуд». За свідченнями самого Микитася, саме за призначення цієї кандидатури він і розрахувався з Гройсманом нерухомістю.
Гройсман заперечував отримання будь-якої неправомірної вигоди та відкидав звинувачення у хабарництві.
Але проблема для правоохоронної системи в іншому: відтоді минуло майже шість років, а справа досі перебуває на стадії досудового розслідування.
Тобто за цей час Микитась встиг отримати нові підозри, побувати під вартою, під домашнім арештом, знову стати фігурантом масштабного розслідування НАБУ та САП. Навколо нього виникли нові кримінальні епізоди, нові високопосадовці та нові мільйонні суми.
А старе провадження про можливі 75 мільйонів гривень неправомірної вигоди, пов’язаної з Гройсманом, — все ще на досудовій стадії. Станом на вересень 2026-го Вищий антикорупційний суд також визначає його стадію як досудове розслідування.
Більше того, 6 вересня 2026 року до НАБУ було направлено запит на публічну інформацію щодо цього кримінального провадження. Його автор — Юрій Павленко (Хорт). У запиті, зокрема, порушуються питання про поточний статус провадження та про те, чи вручали комусь у його межах підозру.
Юрій Павленко став широко відомим після подій 6 грудня 2014 року під Вінницькою ОДА, коли під час сутичок активісти намагалися потрапити до будівлі облдержадміністрації. Його затримали та згодом звинуватили у хуліганстві із застосуванням зброї. Ця справа отримала неофіційну назву «справа розірваного портрета Порошенка». У квітні 2016 року Вінницький міський суд засудив Павленка до 4 років і 6 місяців позбавлення волі. Однак 6 грудня того ж року Апеляційний суд Вінницької області скасував вирок і направив справу на новий розгляд, а самого Павленка звільнив з-під варти. На той момент він провів у Вінницькому СІЗО близько двох років.
Цікаво й те, що сам Гройсман упродовж цього часу не зник із публічного життя. У квітні 2026 року він виступав на Київському безпековому форумі, де говорив про стійкість українських громад. А у вересні в Києві вже виступав на великому міжнародному форумі Пінчука — YES-2026.
У підсумку маємо доволі показову картину. Поки на міжнародних майданчиках українські та західні політики говорять про верховенство права, безпеку, майбутнє України та боротьбу з корупцією, в Україні роками може залишатися без зрозумілого фіналу кримінальне провадження, у якому слідство свого часу описувало можливий хабар у десятки мільйонів гривень на користь колишнього прем’єр-міністра.
А головний фігурант тієї старої історії — Микитась — тим часом отримує нову порцію підозр. І знову опиняється поруч із високопосадовцями.
Тому питання тут уже не лише в тому, чи був колись той хабар Гройсману і чим насправді закінчиться справа Микитася та Мудрої. Питання простіше: скільки ще років кримінальне провадження про можливу неправомірну вигоду для колишнього прем’єра залишатиметься досудовим — без підозри, суду і зрозумілого для суспільства фіналу?
