12 вересня Вінниця відзначала 663-й день народження — у місті проходили концерти, ярмарки, виставки та молодіжні заходи, присвячені Дню міста. А вже наступного дня Вінниччина опинилася під черговою російською атакою. Удар припав на об’єкт залізничної інфраструктури, де виникла пожежа, яку оперативно ліквідували рятувальники. Внаслідок атаки також пошкоджено п’ять житлових будинків. На щастя, загиблих і постраждалих не було.
Про влучання в об’єкт цивільної інфраструктури повідомила начальниця Вінницької ОВА Наталя Заболотна. Згодом обласна влада уточнила наслідки атаки та масштаби пошкоджень.
Удар по Вінниччині став лише одним епізодом масштабної повітряної кампанії, яку путінська росія розгорнула проти України упродовж вихідних 12–14 вересня. За даними Повітряних сил ЗСУ, атака, що розпочалася ввечері 12 вересня, тривала протягом ночі та ранку 13-го. Загалом російські війська застосували 453 ударні безпілотники різних типів — Shahed, реактивні дрони, «Гербери», «Пародії» та S-8000 «Бандероль». Українська протиповітряна оборона знешкодила 409 із них.
Але на цьому російські удари не припинилися. Лише протягом дня 13 вересня — з 6:30 до 18:00 — ворог запустив по Україні ще 323 ударні безпілотники, серед яких 14 були реактивними. Українська ППО збила або подавила 310 дронів, у тому числі дев’ять реактивних. Водночас зафіксовано десять влучань. Крім того, росіяни застосували близько десяти баражуючих боєприпасів «Бандероль/Дань-Т».
Таким чином, лише за добу 12–13 вересня росія випустила по Україні 776 ударних безпілотників у кілька хвиль. Особливо показовою є дедалі більша присутність серед них реактивних апаратів, здатних швидко долати значні відстані. Такі цілі вже неодноразово фіксувалися над центральними та західними областями України, що вкотре демонструє: для російських дронів відстань від фронту давно перестала бути гарантією безпеки.
Під ударом опинилася не лише Вінниччина, а й сусідні тилові області. У ніч проти 13 вересня на Хмельниччині сили ППО знешкодили 12 російських безпілотників. Унаслідок атаки та падіння уламків виникли пожежі на території підприємства і в приватному будинку, були пошкоджені автозаправна станція та житлові будинки. За попередніми даними, загиблих і травмованих не було.
На Житомирщині російські дрони спричинили пожежі на автозаправній станції та об’єктах залізничної інфраструктури. Рятувальникам доводилося переривати роботу через загрозу повторних ударів. До ліквідації наслідків атаки залучили 42 рятувальників та дев’ять одиниць техніки.
Ще далі від фронту — на Волині — російський дрон атакував залізничну інфраструктуру поблизу польського кордону. Під удар потрапив локомотив пасажирського поїзда Київ — Варшава, приблизно за два кілометри від кордону з Польщею. За даними «Укрзалізниці», атака сталася вже після того, як дипломатичний поїзд із європейськими політиками залишив станцію. Неподалік у цей час перебували колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, колишній директор ЦРУ Девід Петреус та інші іноземні представники, які поверталися з Києва. Серед пасажирів постраждалих не було.
Удар поблизу польського кордону викликав міжнародну реакцію. Польська влада назвала ситуацію серйозною, а прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск скликав спеціальну нараду через російські атаки поблизу польського кордону.
Атака зачепила й інші регіони заходу країни — Львівщину, Івано-Франківщину, Рівненщину та Тернопільщину. На Хмельниччині, Волині й Прикарпатті лунали вибухи, а повітряні сили та місцеві адміністрації повідомляли про роботу протиповітряної оборони.
На Одещині, яка регулярно потерпає від російських атак, 13 вересня безпілотники знову завдали ударів по місту та області. В Одесі пошкоджено житлові будинки, зокрема верхні поверхи багатоповерхівки та приватні оселі, виникла пожежа на території Ботанічного саду, пошкоджено склади й дитячий санаторій. В одному з портів області росіяни також уразили цивільний пошуково-рятувальний буксир «Сапфір».
Не оминула ця хвиля й центральні та південні регіони. Ще в ніч проти 12 вересня під російським вогнем опинилися Запоріжжя, Кривий Ріг та, знову ж таки, Одещина. У Запоріжжі безпілотник влучив у приватний будинок — загинули двоє людей. Кривий Ріг зазнав удару балістичною зброєю, а згодом — нової хвилі атак безпілотниками.
Росія не припинила повітряний терор і 14 вересня. До ранку стало очевидно, що удари попередніх двох діб були частиною масштабної та практично безперервної кампанії, спрямованої одночасно на різні регіони України. Поки українська ППО продовжувала знищувати ворожі цілі, окремі безпілотники залишалися в повітряному просторі країни й після завершення основних хвиль.
Для Вінниччини ця ситуація особливо показова. Розташована далеко від лінії фронту область уже давно не може вважатися недосяжною для ворога «глибоким тилом». 13 вересня під ударом опинилася залізнична інфраструктура, а вибухова хвиля пошкодила житлові будинки. Майже одночасно російські дрони били по залізниці на Житомирщині та Волині, а також по інших об’єктах у різних регіонах.
Масштаб цих атак свідчить про зміну характеру повітряної війни. Росія запускає безпілотники великими хвилями, розосереджуючи їх над значною частиною країни. Одні з них є ударними, інші — дронами-імітаторами, які мають перевантажити українську систему протиповітряної оборони та ускладнити відбір цілей. Серед основних об’єктів, які намагається уразити ворог, — транспортна, енергетична та промислова інфраструктура, але наслідки атак дедалі частіше відчувають і звичайні мешканці тилових областей.
