Прес-служба Вінницької обласної прокуратури якось дуже лаконічно проінформувала про черговий виграний у Господарському суді позов стосовно роздеребаненої землі. На цей раз прокурори позивались до Теплицької селищної ради і неназваного товариства з обмеженою відповідальністю про повернення державі земельної ділянки історико-культурного призначення.
«Йдеться про 24,7 га землі вартістю 542 млн. грн., на яку Теплицька селищна рада незаконно оформила право комунальної власності та передала товариству з обмеженою відповідальністю в оренду», – зазначили речники прокуратури.
Прокуратура вже традиційно не називає фігурантів резонансних справ, навіть якщо це стосується господарських тяжб. В даному ж випадку мова йде саме про резонансну справу і її знакового фігуранта – ТОВ «Теплик-Агро», яким керує колишній депутат Теплицької райради від Партії регіонів Василь Анченко. Після Помаранчевої революції це прізвище було у багатьох на слуху. Анченка називали «земельним царьком» Тепличчини. А мешканці колишнього Теплицького району звинувачували його у рейдерстві, махінаціях з майном колишніх колгоспів та у знищенні сільських доріг та пасовищ.
За словами місцевих жителів, Анченко продовжував поводити себе так, ніби час зупинився у 2013 році і влада в Україні досі належить клану Януковича. Використовуючи свої зв’язки у правоохоронних органах та судах, Ананченку вдавалося уникати відповідальності за свої дії. Кримінальні справи проти нього як відкривали, так і закривали, а рішення судів не на його користь не виконувалися.
У селах Сокиряни та Метанівка мешканці стверджували, що Анченко привласнив майно пайовиків, використовуючи підроблені документи та маніпуляції зі зборами співвласників. Люди роками боролися за свої права в судах, але без результату.
Сам Анченко звинувачення відкидав, називаючи їх «наклепом» та проявами «недобросовісної конкуренції». Він стверджував, що діє виключно в рамках закону. Проте численні документи, рішення судів та свідчення очевидців говорили про зворотне. Більше того, Анченко навіть подавав до суду на газету «Вісті Тепличчини» за публікації про його діяльність, вимагаючи спростування інформації та компенсацію за моральну шкоду.
За даними аналітичної онлайн-система YouControl, власником «Теплик-Агро» є Віктор Соловчук, кіровоградський бізнесмен і батько двох синів, які балотувалися до Верховної Ради від «Батьківщини» та «Народного Фронту». Аналітики YouControl родину Соловчуків розглядають як окрему і самодостатню фінансово-промислову групою. А лише сам перелік земельних ділянок, які сьогодні належать, зокрема, теплицькому нукеру Соловчуків Василю Анченку у системи YouControl складає 15 сторінок.
Земля ж історико-культурного призначення у селі Комарівка, площею 24,773 га ( земельна ділянка розташована в межах пам`ятки археології місцевого значення «Поселення трипільської культури ІV-ІІІ ст. до н. е.») стала об’єктом інтересу ТОВ «Теплик-Агро», яке фактично захопило цю ділянку багато років тому. Навіть наскрізь корумповане Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області зафіксувало цей факт. У 2019 році державний інспектор з питань земельних відносин підтвердив самовільне захоплення земельної ділянки, призначеної для історико-культурних цілей. Інспектор видав припис про усунення порушень та виставив підприємству рахунок на суму 151 664,84 грн. для відшкодування шкоди державі.
ТОВ «Теплик-Агро» подало позов до суду, оскаржуючи дії інспектора і вимагаючи скасування припису та повідомлення про шкоду. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов частково: припис було скасовано, оскільки компанія мала охоронний договір на пам’ятку культурної спадщини, розташовану на цій ділянці. Однак повідомлення про шкоду залишилося чинним, хоча суд визнав його лише інформативним документом. «Теплик-Агро» звернулося до Верховного Суду, який частково задовольнив скаргу: скасував повідомлення про шкоду і закрив провадження, але залишив чинним рішення щодо припису. Тобто, завдяки Соломоновим, а якщо точніше, маразматичним рішенням судів, фірма екс-регіонала отримала повне задоволення.
І ось настав 2020 рік. В Україні було об’явлено про завершення реформи децентралізації, а разом з цим анонсовано появу дбайливих господарів, які у новоутворених об’єднаних територіальних громадах нарешті почнуть піклуватися про раціональне використання землі. На місцевих виборах, які відбулись того ж 2020 року, майбутніх дбайливих господарів Теплицької селищної ради саме і було обрано. Головою громади став висуванець «ВО «Батьківщина»Руслан Трамбовецький, який очолював орган місцевого самоврядування у Тепличку з 2015 року, а до цьогобув головою Теплицької райради, заступником потім заступником голови райдержадміністрації та заступником голови райради. А депутатський корпус селищної ради був сформований таким чином: партія «Українська стратегія Гройсмана» отримала 7 мандатів, «Європейська солідарність» -3 мандати, «Опозиційна платформа – за життя» – 3 мандати, «ВО «Батьківщина» – 5 мандатів і партія «За майбутнє» – 2 мандати.
Чи треба казати, що Ноїв ковчег «дбайливих господарів» у оновленій версії, задравши штани, кинувся задовольняти хотілки «Теплик-Агро» щодо земель історико-культурного призначення? Причому, робилося це у максимально пупулістичному стилі. Однією рукою затверджувався пакет документів на продовження договору оренди з фірмою адепта проросійської Партії регіонів, а іншою рукою голосувались «патріотичні» звернення до Верховної Ради про заборону представникам проросійських сил займати керівні посади у державних органах влади та в органах місцевого самоврядування.
До того ж, вартість історико-культурної землі, облюбованої ТОВ «Теплик-Агро», складала не зазначені прокуратурою 542 млн. грн., а у 386 рази меньше.
А щоб ніхто не здогадався, на сайті селищної ради ще й дурника «включали». Мовляв, «недобросовісні набувачі та чинний орендар ТОВ «Теплик-Агро» в добровільному порядку відмовились повертати протиправно набуте майно, що слугувало підставою для звернення прокуратури до суду. В суді прокурорами здійснюється представництво інтересів Теплицької селищної ради та вживаються заходи спрямовані повернення землі територіальній громаді…».
Так, землю вдалося повернути, але без жодної відповідальності для тих, хто був причетний до маніпуляцій і співучасті у дерибані. І, на жаль, залишається ризик, що ця земля знову може стати об’єктом корупційних схем.
