14 травня 2026 року в селі Сальник Хмільницького району Вінницької області сталося жорстоке вбивство 54-річної жінки, яка працювала кухарем в одній із військових частин.
Про цей злочин з посиланням на поліцію «Ми Вінничани» вже повідомляли.
За офіційною інформацією Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, трагедія сталася під час зустрічі потерпілої з 30-річним військовослужбовцем у його автомобілі. Під час розмови між чоловіком і жінкою виник конфлікт, у ході якого військовий завдав їй близько 12 ножових поранень у живіт і спину, а також спричинив різану рану руки. Від отриманих травм жінка померла на місці.
Після скоєного підозрюваний залишив тіло на узбіччі дороги та втік, однак згодом правоохоронці затримали його.
Наразі кримінальне провадження розслідують за ч. 1 ст. 115 КК України — умисне вбивство. Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі.
Військовий та журналіст Антон Булгаков першим оприлюднив ім’я затриманого. За його інформацією, яка також поширилася в соціальних мережах, підозрюваним є Артем Бондарук. Водночас згодом допис Антона Булгакова з невідомих причин було видалено.
Але увагу громадськості вже встигли привернути дані про батьків ймовірного підозрюваного. Його мати — Ірина Бондарук, прокурорка Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області. Батько — Ігор Бондарук, підполковник, який тривалий час очолював перший відділ Могилів-Подільського РТЦК та СП.
Інформація про те, що Артема Бондарука після невдалої спроби працевлаштування прокурором військової прокуратури Житомирського гарнізону Центрального регіону у 2019 році, вже під час повномасштабної війни у 2023 році батьки «прилаштували» на службу в тиловий підрозділ для уникнення відправки на фронт, ще рік тому поширювалася ресурсом «Актуальна правда».
Зокрема, цей ресурс стверджував, що впливові батьки використали службове становище, аби Артем Бондарук проходив службу у військовій частині А1119, яка дислокується в Калинівці — за місцем проживання родини.
Також «Актуальна правда» заявляла, що йдеться про той самий склад боєприпасів 48-го арсеналу Сил логістики ЗСУ у Калинівці, який зазнав масштабної пожежі та вибухів у вересні 2017 року. Зокрема, зазначалося, що об’єкт «було знищено», що є перебільшенням — після інциденту військова частина продовжила існування та функціонування. Також стверджувалося, що військовослужбовців цієї частини «ніколи не відправляють на фронт», що, можливо, відносно Бондарука-молодшого було і справедливим, однак загалом це було схоже на оціночне узагальнення.
«Актуальна правда» є доволі специфічним інформаційним ресурсом. Попри те, що до його публікацій зазвичай ставляться з певною часткою скепсису (зокрема, через те, що його амбасадор Сергій Медяник, за наявною інформацією, сам потрапив у СІЗО за підозрою у протидії законній діяльності ЗСУ), водночас значна частина наведених фактів щодо родини Бондаруків знаходить підтвердження в офіційних реєстрах..
Згідно з декларацією Артема Бондарука за 2025 рік, він дійсно є військовою посадовою особою у тиловій в/ч А1119. За рік він отримав зарплату 652 005 гривень — це в середньому понад 54 000 гривень на місяць.
Також у декларації зазначено, що на кінець звітного періоду чоловік мав 200 000 гривень і 5 000 доларів заощаджень готівкою. Його дружина та син також зареєстровані в Калинівці.
Окрім зарплати, Бондарук задекларував ще виграш 7 265 гривень від ТОВ «НЕЙТІВ АППС», компанії, яка спеціалізується на діяльності онлайн-казино. Це може пояснювати чутки про можливі проблеми чоловіка з азартними іграми.
Майновий стан батьків Бондарука також демонструє стабільний приріст навіть під час війни. У листопаді 2022 року Ігор Бондарук оформив у власність квартиру в Калинівці площею 31,8 кв. м (вартість 390 000 гривень).
У жовтні 2025 року його дружина-прокурорка задекларувала квартиру площею 97 кв. м, вартість якої на момент набуття права зазначена як «невідома», а також автомобіль Nissan Note 2013 року випуску (придбаний у червні 2024 року за 150 000 гривень).
Окрім річної заробітної плати у понад 1 мільйон гривень, Ірина Бондарук дійсно отримує ще й пенсію (107 148 гривень за 2025 рік), що, як правило, пов’язують із тотальною практикою оформлення сумнівної інвалідності серед прокурорів.
Водночас твердження «Актуальної правди» про те, що Ігор Бондарук нібито активно сприяв «викраденню українців на вулицях» (так званій «бусифікації»), не корелює із судовими рішеннями.
Навпаки, Ігоря Бондарука намагалися притягнути до адміністративної відповідальності за недбале ставлення до служби, яке полягало у невиконанні плану мобілізації. Втім, суд закрив провадження у зв’язку з відсутністю в діях посадовця складу правопорушення. У судовому рішенні зазначалося, що відповідальність за недбалість можлива лише тоді, коли службова особа мала реальну можливість виконати завдання, але не зробила цього. Оскільки не було доведено, що план можна було виконати за наявних умов, а офіцер вживав доступних заходів, склад правопорушення відсутній.
Попри позитивне судове рішення, ймовірно, саме через незадовільні показники мобілізаційної роботи у 2025 році Бондарук-старший втратив посаду начальника відділу РТЦК та СП і згодом опинився у Кіровоградському обласному ТЦК та СП. Також, згідно з його декларацією, він отримував зарплату у військових частинах А5162, А1890 та А3783, які належать до тилових підрозділів (підрозділів забезпечення) і не є бойовими частинами на лінії фронту.
На цей час відомо, що Бондарук-молодший перебуває під вартою. Досудове розслідування здійснюють слідчі СУ ГУНП у Вінницькій області за процесуального керівництва Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.
