6 лютого 2024 р. Вінницький міськсуд виправдав Віктора Довгого, який з 2016 р. займає посаду заступника начальника відділу технагляду та виробництва у Департаменті капбудівництва Вінницької міськради, та Людмилу Сорокаліту, засновницю та екс-директорку вінницького приватного підприємства «Рослана». Обох звинувачували у зловживанні владою або службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди (ч. 1 ст. 364 КК України). Але суддя Євген Бернада і Довгого, і Сорокаліту визнав невинними у зв`язку з недоведеністю вчинення ними криміналу.
Справа Довгого-Соракаліти вчергове продемонструвала, що вінницькі правоохоронці не в змозі притягти до відповідальності навіть дрібних корупціонерів. Втім, це і не дивує, бо мова про найуспішніших учнів корупційної школи, яку вибудували у Вінниці її нинішні очільники.
Надшвидке слідство
Найпростіше було б звинуватити суддю Євгенія Бернаду у переміні орієнтації. Раніше він славився своєю прихильністю до любителів їздити напідпитку за кермом. Наприклад, у 2020 р. у Вінницькому міськсуді кожна третя розглянута справа щодо водіїв, підозрюваних у керуванні транспортом під шафе, закінчилась для них безкарно, і найгуманнішим суддею став саме Євген Бернада, який з 44 підзвітних йому справ закрив 36 – «через відсутність адміністративного провадження». А тепер, виходить, його симпатії на стороні хабарників…
Дійсно, справа Довгого-Соракаліти розглядалась у суді більше двох років. Але рекорд був встановлений слідчими, вони 8 грудня 2021 р. цю справу № 22021020000000078 відкрили і вже 28 грудня 2021 р. направили у суд обвинувачення. Фактично, надшвидке слідство звелося до переписування акту попередньої перевірки державної контрольно-ревізійної служби.
Протягом 2017-2019 рр. Департаментом капбудівництва Вінницької міськради після проведення держзакупівель було укладено декілька договорів підряду з приватним підприємством «Рослана» щодо реконструкції (термомодернізації) фасадів аеровокзалу КП «Аеропорт Вінниця» в Гавришівці та фасадів двох комунальних дитсадків у Вінниці – № 18 по провулку Соняшниковому (бувш. Гладкова) та № 52 – по вулиці Порика.
За версією слідства, Віктор Довгий на посаді заступника начальника відділу технагляду та виробництва у Департаменті капбудівництва міськради, здійснюючи технічний нагляд на об`єктах реконструкції, умисно, за попередньою домовленістю із директоркою «Рослани» Людмилою Сороколітою завіряв документацію по виконаним роботам «на користь вказаного приватного підприємства у вигляді оплати виконаних будівельних робіт за завищеними цінами або їх завищених обсягів за рахунок коштів місцевого бюджету».
Власне, «схема» освоювання бюджетних коштів, використання якої посадовцем міськради і підприємницею правоохоронці так і не змогли довести, є класичною для Вінниці. І задіяні в ній «кадри» також цілком відповідають «класиці».
Молода зміна
Віктор Довгий серед функціонерів міськради – один із старожилів, ще за часів мерства у Вінниці Володимира Гройсмана став завідувачем сектору відділу енерго- та теплопостачання в управлінні капбудівництва міської ради.
А Людмила Сороколіта у 2020 р. балотувалась у депутати Вінницької міськради від партії «Рух Справедливості». Це теж показово, зважаючи на те, що про таку партію у Вінниці до виборів ніхто не чув.
У грудні 2015 р. у Києві була зареєстрована одна з багатьох «диванних» партій під назвою «Європейська перспектива». Як і належить псевдо-партії, ніяких ознак життя вона не проявляла, аж поки не приспіли місцеві вибори-2020. Тоді «партія» ожила, поміняла назву на «Рух справедливості» і фактично «переїхала» у Вінницю, зареєструвавши 31 кандидата у депутати міськради (крім Вінниці ніде більше у виборах ця партія участі не приймала). Тоді ж уповноваженою особою партії став вінничанин Андрій Висоцький, займавший посаду начальника відділу з обліку та розподілу житла у Департаменті житлового господарства Вінницької міськради. Тоді ж у Вінниці була зареєстрована і громадська організація «Рух справедливості» на чолі з Висоцьким. Під час виборів Висоцький полишив посаду у міськраді, але залишався серед засновників благодійної організації «Благодійний фонд «Все можливо!», до якого безпосереднє відношення мала теж ціла низка працівників Департаментів житлового господарства та адміністративних послуг Вінницької міськради.
Під час виборів Андрій Висоцький себе рекламував чиновником, котрий «працює в структурах Вінницької міської ради з 2011 року» і котрий занепокоєний, що «молодь в стінах міської ради має чимало ініціатив, ідей та проектів, які залишаються без руху через слабке представництво молоді серед депутатів Вінницької міської ради».
Водночас Людмилу Сороколіту «розкручували», як підприємницю, що «майже 20 років у бізнесі». «Останні шість років працює у сфері будівництва, має досвід тендерної роботи з комунальними та державними підприємствами. Вважає, що у Вінниці не беруться до уваги проблеми мешканців віддалених районів і весь розвиток міста акцентується на центральних вулицях. Як людина бізнесу, чітко розуміє корупційні схеми, через які в місті існують довгобуди та проблемні об’єкти», – зазначалось у рекламі Сороколіти.
Достеменно невідомо, чи «Рух справедливості» на виборах грався у спадкоємців покоління Гройсманів-Моргунових-Соколових за власною ініціативою, чи «хрещені батьки» Вінниці з якихось політтехнологічних причин дали на це відповідну відмашку. Але відомо інше: «Рух справедливості» перед виборами активно допомагав «отцям» міста створювати ілюзію, що використання бюджетних коштів відбувається виключно за програмами, які схвалені широкими верствами громадськості.
Мистецтво хабарництва
Незважаючи на те, що «Рух справедливості» найбільше витратився на свою рекламу, зокрема, у Facebook (що, до речі, не було зафіксовано у їхньому звіті), партія неофітів отримала незначну підтримку вінницьких виборців, – на рівні статистичної похибки. Містяни в основній масі проголосували не за відмінників вінницької школи корупціонерів, а за викладачів і засновників цього закладу із партії «Українська стратегія Гройсмана».
Тим не менш, сумніватись щодо інтегрованості висуванців «Руху справедливості» у корупційні схеми, вибудовані очільниками Вінниці, не доводиться і зараз. І цьому підтвердженням немалий стос кримінальних справ, при розслідуванні яких не один корупціонер не постраждав.
Ось, навскидку. 2 червня 2017 р. була відкрита кримінальна справа №12017020000000203 за ч. 3 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем). Слідчі, які вели справу, зазначали: «Досудовим розслідуванням встановлено, що впродовж 2016-2017 рр. службові особи приватного підприємства «Рослана» за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами, шляхом внесення недостовірних відомостей в бухгалтерські та інші документи, систематично здійснюють розкрадання бюджетних коштів під час виконання будівельно-монтажних робіт на об`єктах державної та комунальної власності…». Тільки для фірми підприємниці Людмили Сороколіти, що «майже 20 років у бізнесі», все закінчилося добре. Справу про незаконне заволодіння бюджетними коштами під час виконання робіт з реконструкції систем теплозабезпечення, фасадів та покрівлі комунальних об’єктів Вінницької міськради тихо прикрили.
10 грудня 2019 р. була відкрита кримінальна справа №62019240000000994 за ознаками зловживання службовим становищем чиновниками Департаменту капбудівництва Вінницької міськради та ознаками службового підроблення (ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України). Приватне підприємство «Рослана» теж фігурувало у справі, але на цей раз, як потерпіла сторона. Департамент капбудівництва міськради у 2017 р. оголосив тендерний конкурс на добудову головного корпусу комунального підприємства «Вінницька міська лікарня швидкої медичної допомоги» з очікуваною вартістю більше 63 млн. грн. На цей раз мова йшла про великі гроші, і «Рослану» разом з ТОВ «Будівельна компанія «Регіонбуд», хоч вони пропонували виконати роботи по нижчим цінам за надуманим приводом брутально «випиляли» з конкурсу, а тендер розіграли «у одну хвіртку» з київським ТОВ «КБК».
Слідчі зазначали, що внаслідок внесення посадовими особами міськради «до протоколів відхилення та визначення переможця недостовірних відомостей, договір було укладено й відповідні розрахунки за ним були здійснені за завищеними цінами». За версією слідства, на підставі актів виконаних робіт на розрахунковий рахунок ТОВ «КБК» Департаментом капбудівництва Вінницької міськради було перераховано 38 512 000 грн., що становить 90 % від договірної ціни робіт. Фактично ж роботи були виконані лише на 40 %. Після чого договір підряду чиновники міськради з ТОВ «КБК» достроково розірвали «за згодою сторін». На думку слідчих, у результаті внесення посадовими особами Департаменту капбудівництва Вінницької міськради та ТОВ «КБК» недостовірних даних у довідки про вартість виконаних робіт, «місцевому бюджету нанесено збитки на орієнтовну суму понад 3 000 000 грн.». Тим не менш, гучна карна справа «зависла» на роки, останні слідчі дії по ній датуються червнем 2022 р.
Втім, недопуск приватного підприємства «Рослана» до дорослих «розпилів» бюджету з лихвою був компенсований наданням можливості фірмі «повеселитися» на «дитячому майданчику». Між Департаментом капбудівництва Вінницької міськради та «Росланою» був укладений договір на реконструкцію покрівлі та утеплення будівлі вінницького дитсадку № 31 по вул. Скалецького та реконструкцію будівлі (термомодернізація) школа № 5 по вул. Ступки. У підсумку 3 травня 2018 р. була відкрита кримінальна справа за №12018020000000161 за фактом хабарництва (ч. 1 ст. 368 КК України). Начальник відділу технагляду та виробництва Департаменту капбудівництва Вінницької міськради Вадим Довбощук за нестворення перешкод при прийомі будівельно-монтажних робіт та підписання виконаних робіт отримав у вигляді хабарю від приватного підприємства «Рослана» котел опалювальний «Vitodens 100 – W 26 кВт» вартістю 36 923 грн. 70 коп.
Ця справа навіть дійшла до суду, і вирок Вінницького міськсуду щодо Вадима Довбощука, винесений 24 липня 2018 р., мабуть, претендує на одне із самих «суворих» покарань корупціонерів. Суд затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та Довбощуком, у результаті чого останній був наказаний штрафом в розмірі 17000 грн. та був на три роки позбавлений права обіймати посади в органах місцевого самоврядування, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями. Крім того суд скасував арешт на вилучений під час обшуку котел, що став предметом хабарю, – «оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба».
Складається стійке враження, що у Вінницькій міськраді жодне питання, пов’язане з ремонтом комунальних закладів, не вирішується без хабарів. Створена ціла школа «правильного» підношення і «правильного» уникнення покарання, якщо попадешся. Ну, а раз є школа, то у школі завжди хтось ходить у відмінниках.
~~~~~~~~ ~~~~~~~~
Нагадаємо, що редакція «Ми Вінничани» запустила YouTube студію. Ми висвітлюємо актуальні теми та піднімаємо «гострі» питання. Кожен вінничанин може стати нашим гостем. Запрошуємо Вас переглядати відео за посиланням:
