Чи може український трактор конкурувати з іноземними, і при цьому залишатися доступнішим за ціну? У містечку Брацлав на Вінниччині переконані: так, може. Нещодавно тут провели нараду-семінар «Інноваційні рішення в механізації технологічних процесів сільськогосподарського виробництва», щоб продемонструвати: сучасне вітчизняне машинобудування давно перестало асоціюватися з «іржавими деталями» — воно вже про передові технології та амбітні плани на найближчі два роки.
Захід об’єднав представників центральної та регіональної влади, фахівців аграрної сфери, підприємців та експертів, які впроваджують сучасні технології у сільське господарство.
Як повідомила пресслужба Федерації роботодавців України, одного з організаторів заходу, головна новина зустрічі промисловців та посадовців на Вінничині: до кінця 2026 року група компаній «Брацлав» планує вивести на ринок повну лінійку сільськогосподарських машин різної потужності. Наразі завод вже збирає трактори, де 40% деталей — українського виробництва. Але головна мета — збільшити частку вітчизняних комплектуючих та створити машини, які задовольнятимуть усі потреби фермерів: від обробки невеликих паїв до масштабних польових робіт.
Група компаній «Брацлав» — це не один завод, а широка мережа підприємств, які працюють у сфері виробництва обладнання для тваринництва, сільського господарства та промислового обладнання. Історія компанії почалася у селищі Брацлав, Немирівського району Вінницької області, де у 1979 році на базі місцевого міжколгоспбуду створили перший завод. Саме тут зосереджена велика частина виробничих потужностей і цехів групи.
Сьогодні група складається з 16 підприємств, що працюють у різних сегментах аграрної та промислової техніки. Компанія має структуру, що включає підприємства або представництва в інших країнах.
Багато хто пам’ятає компанію перш за все як виробника доїльних апаратів — цей напрямок і досі залишається одним із фірмових продуктів, але спектр продукції значно ширший: від обладнання для доїння та утримання тварин до автоматизованих систем, металоконструкцій та комплексних рішень для ферм.
Усім цим господарством керує Петро Михайленко — власник і генеральний директор Групи компаній «Брацлав». Він також є головою Вінницької обласної організації роботодавців. Він очолює й інші підприємства та організації (зокрема ТОВ «Брацлав‑3М», ТОВ «Брацлав Капітал»), пов’язані з діяльністю групи.
Михайленко сповідує підхід «хочеш зробити добре — зроби сам», що частково відображається у високому рівні локалізації виробництва: багато складових, від простих гайок до електронних плат, виготовляються безпосередньо на майданчиках компанії.
Купувати своє — це тепер не лише питання патріотизму, а й чистої математики. Через державні програми, які активно лобіює Федерація роботодавців України, аграрій може повернути собі 25% вартості купленої української техніки. А нещодавно запрацювала ще й програма 15% кешбеку на певні види продукції.
На зустрічі у Брацлаві обговорювали ще сміливішу ідею: для фермерів із прифронтових областей компенсацію хочуть підняти до 40%. Для багатьох господарств це єдиний шанс оновити парк машин у нинішніх умовах.
Федерація роботодавців України, яка організувала цей захід, сьогодні позиціонує себе головним «голосом» великого та середнього бізнесу в країні. Її голова — Дмитро Олійник.
Для тих, хто давно стежить за новинами промисловості: раніше Федерацію роботодавців асоціювали переважно з одіозним олігархом Дмитром Фірташем (він очолював її до 2016 року, навіть перебуваючи під арештом в Австрії). Але останні вісім років організація намагається показати себе по-новому — не як інструмент одного олігарха, а як потужне бізнес-лобі, яке об’єднує тисячі підприємств — від скляних заводів до великих машинобудівних компаній — і змушує уряд прислухатися до реальних виробників.
Зараз Федерацію роботодавців активно просуває ідею «купуй українське», щоб гроші від державних тендерів залишалися всередині країни, йшли на зарплати українським робітникам, а не за кордон.
Завод у Брацлаві — це такий собі лакмусовий папірець для всієї промисловості. Якщо до кінця 2026 року їм вдасться заповнити ринок своєю лінійкою техніки, це стане сигналом для інших: в Україні можна робити складні машини.
