Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) заявили про викриття масштабної схеми розкрадання державних коштів. Йдеться про понад 141 млн грн, виплачених за так званим «зеленим» тарифом для електростанцій, що залишилися на тимчасово окупованій території. Серед дев’яти підозрюваних, за даними слідства — колишній високопосадовець Офісу президента Ростислав Шурма.
Про чергову резонансну кримінальну справу, не називаючи прізвищ її фігурантів, проінформували у НАБУ та САП. Хоча усі прізвища давно відомі.
Енергія, якої не було
За версією слідства, корупційний механізм було закладено ще у 2019–2020 роках. Тоді колишній депутат Донецької обласної ради разом із братом набули контролю над низкою енергетичних підприємств. У Василівському районі Запорізької області вони збудували сонячні електростанції загальною потужністю близько 60 МВт.
Між цими підприємствами та ДП «Гарантований покупець» були укладені договори на продаж електроенергії за вигідним «зеленим» тарифом. Ситуація кардинально змінилася після початку повномасштабного вторгнення та окупації частини Запоріжжя: станції втратили зв’язок з Об’єднаною енергетичною системою України, зазнали пошкоджень, а персонал був евакуйований.
Попри це, фігуранти справи продовжували подавати державі звіти про нібито вироблену електроенергію.
«Слідством встановлено, що ДП «Гарантований покупець» заплатило 141 312 064 грн, попри те, що фактично оплачена електроенергія взагалі не надходила до енергосистеми України», — наголошують у прокуратурі.
Зловмисники декларували генерацію навіть у моменти повного знеструмлення станцій. Отримані кошти згодом легалізували через рахунки підконтрольних іноземних та українських компаній, розподіляючи їх між учасниками групи.
Хто під підозрою?
Хоча правоохоронці не назвали жодного прізвища, фабула справи вказує на давно відомих осіб. У ній фігурують дев’ять підозрюваних, ключовою з яких є Ростислав Шурма — колишній заступник керівника Офісу президента України. Окрім нього, під підозрою опинилися рідний брат Шурми, власник мережі компаній, колишній член наглядової ради НАК «Нафтогаз України», екскомерційний директор АТ «Запоріжжяобленерго» та довірені особи й керівники фіктивних підприємств.
Дії всіх підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 (привласнення майна) та ч. 3 ст. 209 (відмивання коштів) КК України..
«Тому що вчасно втік»
Підставою для початку розслідування стали публікації Bihus.Info, оприлюднені ще у 2023 році. Тоді журналісти з’ясували, що фірми, пов’язані з Олегом Шурмою (братом чиновника), продовжували отримувати виплати з бюджету за енергію з окупованих територій. Медійники оцінювали ймовірну переплату у понад 320 млн грн.
Сам Ростислав Шурма був звільнений з посади в ОП у вересні 2024 року. За даними ЗМІ, після відставки він залишив Україну. Повідомллося, що у середині липня 2025 року детективи НАБУ спільно з німецькими колегами провели обшуки у його помешканні в Німеччині. Після цього експосадовець, ймовірно, змінив країну проживання і перебрався до Австрії — країни, яка має репутацію «тихої гавані» для українських фігурантів гучних справ, оскільки місцеве законодавство часто ускладнює процеси екстрадиції.
Наразі досудове розслідування триває, а детективи встановлюють повне коло осіб, причетних до розкрадання сотень мільйонів гривень в умовах війни.
Хто такий Ростислав Шурма?
З 2006 р. працював у групі «Метінвест» олігарха Ріната Ахметова.
У 4 скликанні Верховної Ради був помічником-консультантом на громадських засадах народного депутата Ігоря Шурми (від СДПУ(о) Медведчука-Суркіса), який є його батьком.
У 2010 р. був обраний депутатом Донецької облради від Партії регіонів, як член партії.
З 2012 р. очолював структури олігарха Ахметова – був гендиректором ПАТ «Запоріжсталь», членом наглядової ради ММК ім. Ілліча, головою наглядової ради заводу «Промет» (Болгарія), членом ради директорів «Метінвест-Траметал» (Італія).
У 2014 р. очолив маргінальну «Індустріальну партію».
У 2015 р. балотувався до Запорізьких обласної та міської рад першим кандидатом від «Опозиційного блоку». Від обох набутих мандатів відмовився за власним бажанням. Того ж року став головою Запорізької регіональної партійної організації «Опозиційного блоку».
У 2019 році балотувався до Верховної Ради від партії «Опозиційний блок» 6-м номером у списку як член партії.
У 2021 р. указом президента України був призначений членом Наглядової ради ДК «Укроборонпром». У тому ж році був призначений заступником керівника Офісу президента України, а 3 вересня 2024 року з цієї посади був звільнений.
