Вінницький міський суд не визнав складу адміністративного правопорушення у діях депутатки Вінницької обласної ради Людмили Ваколюк, обраної від партії «Українська стратегія Гройсмана». Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило у її декларації за 2023 рік численні неточності: незадекларовані борги, приховані доходи, невірні дані щодо нерухомості та банківських рахунків.
Від «Батьківщини» до «стратегії»
53-річна Людмила Ваколюк — не новачок у вінницькій політиці. Як уже розповідали «Ми Вінничани», свій політичний шлях вона розпочала в лавах партії «Батьківщина», де входила до складу міського та обласного бюро, а також очолювала районну організацію у Вінниці. У 2015–2020 роках була депутаткою Вінницької міської ради саме від цієї політсили. А у 2019 році, представляючи «Батьківщину», навіть балотувалася до Верховної Ради по 19-му мажоритарному округу на Вінниччині, однак до парламенту не потрапила. Натомість у грудні того ж року її прізвище з’явилося в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Причина — на перший погляд незначна, але юридично принципова: Ваколюк відмовилася надати інформацію у відповідь на запит НАЗК.
Попри неодноразові виклики, до суду вона не з’являлася — чотири рази проігнорувала засідання. У результаті — адміністративний штраф у розмірі 1700 гривень і офіційний статус особи, яка вчинила корупційне правопорушення.
У цивілізованих країнах після потрапляння до реєстру корупціонерів політична кар’єра зазвичай добігає кінця. Та в українських реаліях усе навпаки: це може стати навіть трампліном для нових посад.
Недоброзичливці партії «Батьківщина» часто іронізують, називаючи її лідерку Юлію Тимошенко «бабусею української корупції». Втім, Людмила Ваколюк, отримавши свого роду «сертифікат» корупціонерки — хоч і з категорії формальної корупції — з «Батьківщиною» розійшлася. І вже на місцевих виборах 2020 року з’явилася у списку кандидатів до Вінницької обласної ради від партії «Українська стратегія Гройсмана».
Цей політичний трансфер не став сенсацією. Опоненти «Української стратегії Гройсмана» з іронією зауважують, що кадровий резерв цієї партії нерідко поповнюється за рахунок фігурантів Єдиного державного реєстру корупціонерів.
У новій команді Людмила Ваколюк не лише здобула мандат депутатки обласної ради, а й отримала посаду секретаря постійної комісії з питань правової політики, регламенту, депутатської діяльності та етики. Бо, як жартують у кулуарах, хто ж краще знається на тонкощах депутатської етики, ніж досвідчений фігурант державного реєстру корупціонерів?!
НАЗК
НАЗК завершило майже чотиримісячну повну перевірку щорічної декларації депутатки Вінницької обласної ради Людмили Ваколюк за 2023 рік, поданої у березні 2024-го. За результатами перевірки виявлено порушення на понад 418 тисяч гривень — сума, що перевищує межу, з якої настає адміністративна відповідальність.
Найбільш значущим порушенням визнано невказаний виконавчий збір у розмірі 414 476 гривень. Ваколюк пояснила, що не внесла цю суму до декларації, оскільки вважає борг спільним із колишнім чоловіком і не розуміє, чому має декларувати «свою» частину. Однак НАЗК такі пояснення не прийняло: у виконавчому документі чітко зазначено, що саме з пані Ваколюк підлягає стягненню вся сума.
Ще один серйозний епізод — незадекларований борг у 7 936 809 гривень перед ТОВ «Голден Дженерейшн Груп». Згідно з документами, це кредит із нарахованими відсотками. Депутатка наполягала, що борг не визнає, ніяких коштів не отримувала, а кредит було оформлено її колишнім чоловіком без її відома. За її словами, вона навіть звернулася до поліції, звинувативши його у шахрайстві. Втім, НАЗК констатувало наявність документального підтвердження боргу, а також нагадало, що в попередніх деклараціях Ваколюк уже зазначала цю заборгованість як власну.
Окремо вказано про незначні, але характерні порушення, серед яких — невідображення виграшів у онлайн-лотереях на загальну суму 3 787 гривень. Найбільший виграш — 2 390 гривень — зафіксовано від ТОВ «СПЕЙСІКС», решта — від ТОВ «Слотс Ю.ЕЙ.», АТ «Акцент-Банк» та «Укргазбанк». Ваколюк стверджувала, що не брала участі у лотереях і не отримувала коштів, однак, за даними Державного реєстру фізичних осіб, доходи офіційно нараховувалися на її ім’я.
Крім фінансових порушень, перевірка засвідчила й численні неточності та недбалість в оформленні самої декларації. Також депутатка «забула» згадати про своє членство в громадській організації «Справи Добра», а в даних про сина були виявлені помилки щодо номера свідоцтва про народження.
Загалом НАЗК визнало пояснення Ваколюк недостатніми, а порушення — такими, що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення.
Суд
Однак суддя Валерій Бойко з Вінницького міського суду став на бік депутатки і не побачив у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення — подання недостовірних відомостей у декларації на суму понад 100 прожиткових мінімумів.
Суддя визнав, що фактична сума зобов’язань, які мали бути задекларовані, зокрема її частка у виконавчому зборі, становила лише близько 207 тисяч гривень, що нижче порогового значення у 268 400 гривень. Інші незадекларовані доходи, на думку судді, були незначними й не досягали мінімального рівня для притягнення до відповідальності.
Також не було встановлено наявності умислу: суд не знайшов доказів того, що депутатка навмисне або з корупційною метою приховала зазначені дані. На підставі цього суд ухвалив рішення про закриття провадження у справі.
Попри те, що це вже друга адміністративна справа щодо Людмили Ваколюк, цього разу їй вдалося уникнути повторного внесення до реєстру корупціонерів — завдяки рішенню суду. Втім, сам факт повторної участі у подібних провадженнях кидає тінь на її політичну доброчесність. І поки НАЗК продовжує фіксувати факти, а суд — шукати наміри, остаточні висновки залишаються за суспільством.
