Мільйонні збитки, імітація бурхливої діяльності та документи «з повітря». Поліція Вінниччини розкрила злочинну схему, до якої причетні заступник селищного голови, субпідрядник та місцева підприємиця. Замість якісної дороги громада отримала збитки, а фігуранти — підозри. Слідчі поліції Іллінців завершили документування злочинної групи, яка нажилася на бюджеті Оратівської селищної ради під час війни. 21 листопада підозру отримав останній і ключовий фігурант справи — 36-річний заступник селищного голови. Саме його підпис на фальшивих документах, за версією слідства, дозволив вивести з бюджету майже півтора мільйона гривень.
Як повідомили у відділі комунікації поліції Вінницької області, оборудку спланували ще наприкінці 2022 року. Дійові особи — заступник голови, 40-річний субпідрядник та 49-річна жінка-підприємиця.
За офіційною версією, гроші виділялися на капітальний ремонт дороги в одному з сіл Вінницького району. Щоб створити ілюзію чесної роботи, змовники навіть пригнали на об’єкт спецтехніку та робітників. Проте, як з’ясували правоохоронці, це була лише «ширма». Роботи не були виконані в повному обсязі, але це не завадило посадовцю підписати акти приймання-передачі. Документи із завідомо неправдивими даними стали підставою для перерахування коштів.
Близько 1,5 мільйона гривень бюджетних коштів «перетекли» на рахунок 49-річної підприємиці. Слідство встановило, що жінка не просто отримала гроші, а й намагалася їх легалізувати.
Ще у серпні 2025 року, коли про підозру повідомили їй та субпідряднику, поліція зазначала: аби «відмити» незаконний прибуток, підозрювана здійснила 41 фінансову операцію, розпоряджаючись майном, здобутим злочинним шляхом.
Звинувачення серйозні, адже злочин вчинено групою осіб в умовах воєнного стану. Фігурантам інкримінують порушення одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України: ч. 5 ст. 191 — заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовим становищем; ч. 1 ст. 366 — службове підроблення; ч. 1 ст. 209 — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом (стосується підприємниці)..
Санкції статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади протягом трьох років.
Наразі досудове розслідування триває. Справу веде відділення поліції № 3 Вінницького райуправління за процесуального керівництва Немирівської окружної прокуратури..
Хоча у поліції не назвали прізвища головного фігуранта кримінальної справи, «Ми Вінничани» раніше вже повідомляли, що йдеться про заступника Оратівського селищного голови Сергія Сливку.
Кар’єра Сергія Сливки розвивалася стрімко. Колишній керівник Оратівського відділення «ПриватБанку» вперше потрапив у владу у 2016 році, ставши депутатом новоутвореної ОТГ як самовисуванець. У 2020 році він знову отримав мандат, але вже під прапорами партії «Слуга народу». Очоливши ключову комісію з питань бюджету та фінансів, Сливка згодом пересів у крісло заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів. Саме ця посада, за версією слідства, відкрила йому доступ до розподілу бюджетних коштів.
Епіцентром корупційного скандалу стала вулиця Молодіжна у селі Якимівка. Наприкінці грудня 2022 року, коли бюджетний рік добігав кінця, у селищній раді вирішили терміново провести там капітальний ремонт дорожнього покриття.
Схема виглядала класично: 26 грудня 2022 року Сергій Сливка, який на той час також очолював ліквідаційну комісію відділу ЖКГ, підписав договір підряду №101. Сума договору склала 1 490 478 гривень. Вже за кілька днів, фактично «під ялинку», сторони підписали акти виконаних робіт, і казначейство миттєво перерахувало кошти. Слідство наголошує: посадовець достовірно знав, що ремонт у повному обсязі не проводився. Підписані ним документи містили неправдиві відомості, що завдало громаді збитків в особливо великих розмірах.
З відкритих джерел відомо, що 20 листопада 2025 року Сергію Сливці вручили підозру за двома статтями Кримінального кодексу: ч. 5 ст. 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах організованою групою) та ч. 1 ст. 366 (службове підроблення). Слідчий суддя обрав для нього запобіжний захід — 60 діб під вартою, проте суд визначив і альтернативу: заставу у розмірі 242 240 гривень, що майже в шість разів менше за суму завданих збитків. Вінницька обласна прокуратура не погодилася з таким рішенням і подала апеляцію, вимагаючи збільшити заставу, проте 1 грудня 2025 року Апеляційний суд залишив ухвалу першої інстанції без змін.
Спільників чиновника «Ми Вінничани» також вже називали. Оратівський районний суд вже розпочав розгляд обвинувачення щодо Оганеса Халояна та Тетяни Коломієць.
За даними слідства, організатором схеми з боку бізнесу виступив Оганес Халоян. Дізнавшись про виділення коштів, він вирішив заробити, залучивши до оборудки свою знайому — Тетяну Коломієць. Тетяна Коломієць, ФОП, формально виступала підрядником і підписувала необхідні документи, хоча фактично працювала у Халояна за наймом. Оганес Халоян був реальним бенефіціаром: він організував доставку спецтехніки для створення «візуальної видимості» робіт, щоб у місцевих мешканців не виникало зайвих питань. Експертиза, проведена у лютому 2024 року, розставила крапки над «і»: вартість робіт, які були виконані неякісно або існували лише у звітах, становить 1 070 801 гривню, тобто понад мільйон гривень просто «розчинилися у повітрі».
«Ми Вінничани» також зазначали, що особа Оганеса Халояна заслуговує на окрему увагу. За даними аналітичної системи YouControl, він є засновником агропідприємств ПП «Мар’яна-2011» та ФГ «Хог-Агро» у Жмеринському районі. Однак ремонт доріг — не єдина його проблема із законом. У Вінницькому районному суді слухається ще одна справа щодо Халояна. У березні 2025 року поліція зупинила його за кермом розшукуваного автомобіля Chevrolet Aveo. Бізнесмен спробував «вирішити питання» на місці, запропонувавши патрульним 8 000 гривень хабаря, щоб авто не вилучали на штрафмайданчик. Тепер йому інкримінують ще й статтю за підкуп службової особи.
