В Україні виявлено понад 800 випадків необґрунтовано оформленої інвалідності серед працівників державних і правоохоронних органів. Для наочності: це майже стільки ж, скільки особового складу повноцінного механізованого батальйону ЗСУ. Найбільше «ухилянтів» серед працівників Державної митної служби, органів прокуратури та Державної податкової служби.
У Державному бюро розслідувань (ДБР) проінформували, що вже скасовано ці 800 рішень. Перевірки проводяться у рамках кримінального провадження та на виконання рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року, охопивши понад 70 державних структур.
Для цього створена міжвідомча робоча група за участю ДБР, Міністерства охорони здоров’я та інших правоохоронних органів. Наразі перевіряється 2 630 медико-експертних справ посадовців.
Як повідомив директор ДБР Олексій Сухачов, уже розглянуто майже 2 тисячі справ. За їх результатами:
- понад 800 рішень визнано необґрунтованими та скасовано;
- у понад 400 випадках змінено групу або термін інвалідності;
- майже 100 посадовців викликано на додаткове обстеження.
Основною метою оформлення фіктивної інвалідності, за даними ДБР, було отримання пенсійних виплат та ухилення від можливого призову на військову службу.
Лідери за кількістю скасованих інвалідностей
За статистикою ДБР, найбільше безпідставних рішень виявлено серед:
- Державної митної служби України — скасовано 244 рішення з 587 розглянутих;
- Органів прокуратури — скасовано 162 рішення з 336 розглянутих;
- Державної податкової служби України — скасовано 161 рішення з 423 розглянутих;
- Державної міграційної служби — скасовано 28 рішень з 70 розглянутих;
- Національної поліції України — скасовано 16 рішень з 78 розглянутих.
В ході досудового розслідування вже є перші результати притягнення до відповідальності: зокрема, повідомлено про підозру у службовому підробленні заступниці головного лікаря Львівського обласного центру МСЕК, а матеріали справи скеровано до суду.
Як зазначили у ДБР, системна перевірка триває й охоплює всі державні органи в усіх регіонах України, тож кількість викритих фактів може зрости. Ці заходи відбуваються на тлі загальної реформи МСЕК: з 1 січня 2025 року її замінила нова система оцінювання повсякденного функціонування людини, мета якої — мінімізувати корупційні ризики.
