Вожді партії «Українська стратегія Гройсмана» чомусь не ризикують переповідати всеукраїнській аудиторії казки про допомогу ЗСУ, яку начебто надає так званий «Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб». Цими казками вони щедро годують виключно мешканців Вінниччини.
«Ми Вінничани» вже неодноразово розповідали, як міфічний «Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб», начебто створений у 2022 р. вінницьким мером Сергієм Моргуновим та головою Вінницької облради В’ячеславом Соколовим і яким, попри те, що юридично ніякого «штабу» не існує, буцімто керує екс-прем’єр-міністр Володимир Гройсман, паразитує на закупівлях обладнання та спорядження для підрозділів українських Сил оборони. Закупівлі відбуваються, в основному, за рахунок бюджету Вінницької міськради, а так званий «Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб», чия символіка майже не відрізняється від емблеми партії «Українська стратегія Гройсмана», через чисельні підконтрольні інформ-ресурси підносить це, як власні здобутки.
Найбільше гройсманівці люблять піаритися на куплених за видатки вінничан для ЗСУ і Нацгвардії безпілотниках і автівках. Але залюбки благовістять і про військовим лазне-пральні комплекси, які виготовляються на Вінниччині для потреб військовим.
Нещодавно голова Вінницької облради В’ячеслав Соколовий відрапортував про черговий такий комплекс, відправлений однієї з бригад територіальної оборони. Соколовий прямо зазначив, що лазне-пральний комплекс на передову відправив «Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб».
В той же час, той же Соколовий, розповідаючи національному інформаційному агентству «Укрінформ» про те, як на Вінниччині налагодили виготовлення мобільних лазне-пральних комплексів для ЗСУ, навіть і не заїкнувся про якийсь «Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб». Навпаки, повідав, що кілька громад Вінниччини у «складчину» налагодили переобладнання вантажівок під душові, додатково обладнавши їх бойлерами, пральними машинами та ємностями для води.
Перші модернізовані душові, за словами Соколового, були виготовлені силами Жмеринської, Томашпільської, Іванівської, Лука-Мелешківської, Стрижавської та Турбівської громад. Одні – передали генератори, другі – придбали бойлери, пральні машини та інше обладнання, а хтось контейнери утеплював та все це монтував. Пізніше, за словами того ж Соколового, до виготовлення лазне-пральних комплексів загалом були долучені 14 громад Вінниччини, місцевий бізнес і навіть навчальні заклади, які мають виробничу базу.
Тому знову питання, – а яким боком тут віртуальний «гуманітарний штаб» Гройсмана і сам Гройсман у нинішньому своєму статусі людини без певних занять?
