«Чи справді у Вінницькій транспортній компанії існує фінансове рабство?»

До редакції «Ми Вінничани» звернувся колишній працівник підпорядкованого Вінницькій міській раді комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» (ВТК). Чоловік попросив не називати його прізвище з міркувань безпеки, проте вирішив відверто розповісти про внутрішні проблеми підприємства, які зазвичай приховуються за красивими рекламними роликами та звітами про успіхи.

За словами чоловіка, транспортна система міста опинилася на межі серйозної кризи. Інсайдер стверджує, що понад 60% водіїв і технічного персоналу — люди пенсійного віку, тоді як молодь на підприємство не йде. Якщо ж ветерани праці підуть на заслужений відпочинок, транспорт у Вінниці може просто зупинитися, адже наразі заміни їм немає.

Водночас ВТК активно рекламує курси водіїв, але «забуває» згадати про умови: після навчання людина стає боржником підприємства на 32 000 гривень, і цю суму вираховують із зарплати протягом трьох років. «Це фактично фінансове рабство. Якщо умови стають нестерпними і ти хочеш звільнитися раніше — мусиш виплатити значну суму. До того ж три місяці навчання не оплачуються, що для багатьох є критичним фактором», — розповів чоловік.

Попри зростання цін, реальні виплати водіям залишаються невисокими, через що новий громадський транспорт часто простоює в депо, а ті, хто виходить на маршрути, працюють із перевантаженням, що створює пряму загрозу безпеці пасажирів.

Окремою проблемою чоловік називає відсутність правового захисту: у разі ДТП водії нерідко залишаються без належної юридичної підтримки та змушені самостійно захищати себе в судах.

Додає напруги й ситуація з графіками руху транспорту: трафік у Вінниці ускладнюється, затори зростають, а розклад залишається жорстким, тож водії перебувають у постійному стресі, намагаючись встигнути за графіком. Водночас вінничани часто скаржаться, що транспорт іде «один за одним», після чого настають тривалі перерви.

Чоловік був змушений звільнитися з компанії. Головною причиною звільнення, за його словами, стала відсутність бронювання працівників: «Мене вчасно не забронювали, через що я потрапив у розшук. Я був змушений залишити роботу, яка мені подобалася. Чому стратегічне підприємство не забезпечує належний захист своїх фахівців?» — запитує колишній працівник.

У підсумку постає закономірне питання: як міська влада планує заохочувати нових працівників і рятувати транспортну галузь міста? І чи не час замість зйомок рекламних промороликів зосередитися на реальному розв’язанні проблем людей, які щодня перевозять тисячі вінничан?

Редакція «Ми Вінничани» готова надати можливість представникам комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» або Вінницької міської ради висловити свою позицію щодо озвучених проблем і надати офіційні роз’яснення.

В той же час

Як раніше повідомляли «Ми Вінничани», міський голова Вінниці Сергій Моргунов оголосив догану тимчасово виконуючому обов’язки генерального директора комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» Олександру Нечаєву. Відповідне розпорядження було підписане 30 січня 2026 року. У документі зазначалось, що керівник не впорався з організацією роботи громадського транспорту під час погіршення погодних умов: під час снігопадів, ожеледиці та морозів випуск трамваїв на лінії систематично зменшувався без належного обґрунтування. У результаті пасажири були змушені довго чекати на зупинках, інтервали руху зросли, вагони переповнювалися, що спричинило соціальну напругу. При цьому посада керівника головного транспортного підприємства міста оплачується доволі високо: згідно з декларацією за 2024 рік, Олександр Нечаєв отримував у середньому понад 117 тисяч гривень на місяць, і цілком імовірно, що протягом 2025-2026 років ця сума зросла.

Також «Ми Вінничани» повідомляли, що на початку 2026 року навколо транспортного підприємства розгорівся гучний скандал: одразу після презентації нових газових автобусів правоохоронці провели обшуки на території компанії в межах кримінального провадження щодо можливого розкрадання природного газу на 6,3 мільйона гривень. За версією слідства, посадовці могли діяти у змові з ТОВ «Даск Ойл», яке вигравало тендери з аномально низькими цінами на паливо; було виявлено несанкціоновану врізку в газопровід і схему заправки транспорту повз лічильники.

Це не перша кримінальна справа в історії підприємства: попередника Нечаєва, Михайло Луценко, наразі судять за службову недбалість, що, за даними слідства, призвела до збитків у 14 мільйонів гривень через схему з «паперовими» охоронцями підприємства, які існували лише у звітності, але отримували зарплату.