У Верховній Раді з’явився законопроєкт, який пропонує створити «реєстр дропів» — базу даних людей, чії фінансові операції підлягатимуть посиленому контролю. Ініціатива, розроблена групою народних депутатів разом із Національним банком, має боротися з тіньовими фінансовими потоками, які, за оцінками авторів, сягають 200 мільярдів гривень на рік. Але попри благі наміри, документ викликав хвилю занепокоєння: експерти та громадяни побоюються, що нові правила можуть створити проблеми для звичайних людей та бізнесу, а не лише для шахраїв.
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю», який передбачає створення спеціального реєстру для осіб, чії фінансові операції підлягають посиленому контролю. Ініціаторами документа виступили: голова та заступник Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики — Данило Гетманцев («Слуга народу») і Ярослав Железняк («Голос»), голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко («Слуга народу»), голова підкомітету з питань рентних платежів, екологічного податку та оподаткування АПК Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Олексій Устенко («Слуга народу») та членкиня Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Галина Васильченко («Голос»).
За задумом — головним адміністратором «чорного» реєстру буде Національний банк України (НБУ). У тексті законопроєкту зазначено, що банки та інші платіжні установи повинні будуть передавати до нього дані про клієнтів, чиї операції визнаються «ризикованими».
Що передбачає документ
- Створити централізований реєстр, котрий веде НБУ.
- Визначити, що до реєстру можуть бути внесені: фізичні особи (громадяни України і іноземці), фізичні‑особи‑підприємці (ФОП), юридичні особи (компанії).
- Платіжні установи (банки, електронні гаманці тощо) зобов’язані будуть перевіряти клієнтів на наявність цієї «мітки» перед або під час надання послуг.
- У разі внесення до реєстру — застосування спеціальних лімітів на суму та кількість платежів, обмеження на кількість карток/рахунків/електронних гаманців у одному банку, а також підвищений контроль (наприклад, перевірка при вході в мобільний додаток з нового пристрою). Конкретні цифри та строки встановлюватиме НБУ — тобто не закон.
Чому це викликає занепокоєння
- Неясні критерії: У законопроєкті не прописано чітко, що саме є «дропом» або «міскодингом». Це означає: рішення про внесення до реєстру з великою ймовірністю можуть приймати на підставі внутрішніх інструкцій регулятора та банку — без чіткої правової визначеності.
- Масштабне і непропорційне втручання: Документ відкриває можливість потрапляння до реєстру не лише шахраїв, але й людей, які здійснюють, здавалося б, звичайні операції — інтернет‑торгівля, отримання донатів для волонтерської роботи, допомога родичам грошима на картку.
- Відсутність жорсткого механізму захисту: Як зазначють фахівці, в законопроєкті не прописані прозорі процедури оскарження внесення до реєстру і немає чіткої відповідальності банків або НБУ за помилкові чи необґрунтовані рішення.
Що це означає для простих людей
Навіть якщо вам ніхто не заявляв, що ви шахрай — але ваша картка чи рахунок використовувалися іншою особою або ви ведете неформальну діяльність (наприклад, інтернет‑продаж, прийом донатів), — існує ризик опинитися під посиленим контролем: зменшені ліміти, обмеження на кількість карток, фінансові операції клієнта під пильним оком банку.
Автори законопроєкту стверджують, що «блокувати рахунки не планують». Але відмови у відкритті нових карток чи введення додаткових умов для обслуговування — цілком можливі.
Боротьба з «дропами» та фінансовими схемами — безумовно необхідна. Проте, коли закон надає регулятору надто широкі повноваження без чітких гарантій захисту прав громадян і бізнесу, під загрозу потрапляють не лише шахраї, а й звичайні українці. Якщо не усунути розмитість критеріїв, не прописати прозору процедуру оскарження, не визначити строки дії обмежень і не встановити відповідальність за помилки, під гаслом «боротьба з тінню» держава ризикує створити власний «чорний список» свободи.
