Гайсинський районний суд Вінницької області ухвалив вирок у справі №129/1640/25 щодо директора приватного підприємства «Губницький завод будівельних матеріалів» Василя Слободяника. Суд визнав його винним у незаконному видобуванні корисних копалин місцевого значення у великих розмірах, вчиненому службовою особою з використанням службового становища.
Як встановив суд, у грудні 2020 року наказом голови Державної служби геології та надр України на підставі припису Державної екологічної інспекції було зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами. Дозвіл, виданий ще у 2007 році, надавав підприємству право видобувати суглинок на Губницькому родовищі площею 5,7 гектара, розташованому на південній околиці села Губник.
Попри офіційну заборону та обов’язок припинити будь-які роботи на ділянці, підприємство продовжило розробку кар’єру. На момент зупинення дозволу Василь Слободяник обіймав посаду заступника директора з адміністративно-господарськими повноваженнями, а в серпні 2022 року очолив підприємство як директор. У період із 1 січня 2021 року по 20 листопада 2024 року він, використовуючи спецтехніку та залучаючи найманих працівників, які не знали про незаконність його вказівок, організував видобуток 6975 кубічних метрів суглинку. Ця корисна копалина місцевого значення використовується як сировина для виробництва цегли та черепиці.
Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи, ринкова вартість одного кубічного метра суглинку станом на літо 2024 року становила 100,89 гривні. Загальна сума збитків, завданих державі в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, склала 703 707,75 гривні, що відповідно до примітки до статті 240 Кримінального кодексу України вважається великим розміром.
Між обвинуваченим та прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури було укладено угоду про визнання винуватості. Василь Слободяник повністю визнав свою провину, щиро розкаявся та відшкодував державі всі завдані збитки у сумі понад 703 тисячі гривень. Крім того, за власною ініціативою він протягом шести місяців після підписання угоди перерахував 800 тисяч гривень благодійної допомоги одній з бригад Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
З огляду на ці обставини, суд затвердив угоду та призначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. Водночас засудженого звільнили від відбування покарання з випробувальним строком на один рік. На нього також поклали обов’язок періодично з’являтися до органу пробації та не виїжджати за межі України без відповідного погодження.
Під час розгляду справи окрему увагу суд приділив речовим доказам, зокрема 579 896 штукам цегли-сирцю, яку було вилучено та заарештовано в межах кримінального провадження. Захист наголосив, що через тривале зберігання просто неба необпалена цегла під впливом атмосферних опадів, вологи та перепадів температур фактично розсипалася і перетворилася на глину, тому встановити її фактичний обсяг уже неможливо.
Прокурор наполягав на застосуванні спеціальної конфіскації, однак суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не надала належних доказів того, що ця сировина була виготовлена саме з незаконно видобутого суглинку. Крім того, ухвали слідчих суддів про арешт не містили відомостей про кінцевого власника майна. Через неможливість остаточно встановити статус і фактичну наявність цегли суд відклав вирішення питання щодо її подальшої долі до моменту звернення зацікавлених осіб у порядку виконання вироку.
Водночас суд повністю скасував арешти на інше майно підприємства. Власникам повернули екскаватор Atlas та вантажний автомобіль ЗІЛ, а також зняли обмеження з виробничого комплексу заводу площею понад 8 тисяч квадратних метрів у селі Губник, до складу якого входять адміністративні будівлі, сушильні камери, пресувальні цехи та інші виробничі приміщення. Також було скасовано арешт із кількох земельних ділянок, що перебувають у приватній власності підприємства.
За даними аналітичної системи YouControl, приватне підприємство «Губницький завод будівельних матеріалів» зареєстроване у 2007 році зі статутним капіталом 821 330 гривень. Нині його одноосібною засновницею та кінцевою бенефіціарною власницею є Ірина Панова, зареєстрована у Гайсині.
Водночас аналітичні дані вказують на зв’язок підприємства зі сферою впливу фінансово-промислової групи родини Леськів. Її ключовою фігурою називають київського бізнесмена Євгена Леськіва — засновника ТОВ «Український будівельний холдинг». За інформацією YouControl, до цієї фінансово-промислової групи входить близько 50 компаній, які працюють у сферах житлового та комерційного будівництва, девелопменту, операцій із нерухомістю, а також поводження з побутовими й промисловими відходами.
