На тлі триваючої війни та соціально-економічних викликів турбота про здоров’я дітей є одним із ключових пріоритетів України. Проте на Вінниччині ця благородна мета, схоже, перетворилася на ще один інструмент політичної реклами та незрозумілої під час кровопролитної війни, яка, на жаль, не має ознак завершення, медійної підготовки до якихось виборів. Дві політичні партії — маргінальна на загальноукраїнському рівні, але правляча у Вінницькій області «Українська стратегія Гройсмана» та правляча в Україні, але маргінальна на Вінниччині «Слуга народу» — майже одночасно розгорнули масштабні кампанії у сфері дитячої охорони здоров’я, що викликає сумніви у щирості їхніх намірів і змушує говорити про використання дітей як об’єкта політичної реклами.
З одного боку, регіональні ЗМІ, через майже ідентичні публікації, активно поширювали новину про запуск проєкту з медичного обстеження школярів «Здорове майбутнє Вінниччини».. За повідомленнями, його ініціаторами стали Вінницька обласна рада та Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб. Цей так званий «штаб», юридично не існуючий, зате очолюваний колишнім прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, із символікою майже повністю дублюючою символіку партії «Українська стратегія Гройсмана», із самого початку повномасштабної війни приписує собі, зокрема, допомогу ЗСУ, яка фактично надається коштом платників податків, здебільшого Вінницької громади.
Проєкт «Здорове майбутнє Вінниччини» позиціонується як масштабна ініціатива, що має на меті проведення профілактичних оглядів школярів у всіх громадах області. За словами голови обласної ради В’ячеслава Соколового, під час пілотного етапу проєкту, реалізованого навесні в Мурафській громаді, захворювання виявили у 70% із 442 обстежених дітей. Цей тривожний результат став підставою для поширення ініціативи на всю Вінниччину.
У публікаціях проєкт подається як яскравий приклад турботи про підростаюче покоління в умовах війни та стресу, а також як складова пріоритету «Турбота», визначеного обласною радою.
З іншого боку, в інформаційному просторі з’явилися розлогі, але ідентичні публікації від народної депутатки України та очільниці обласної організації партії «Слуга народу» Ірини Борзової. У них йдеться про запуск сучасної діагностики, безкоштовні обстеження, психологічну підтримку та навіть навчання для дітей, які перебувають на лікуванні в обласній дитячій лікарні.
Центральним елементом інформаційної кампанії Ірини Борзової стало встановлення в лікарні нового апарата МРТ, на який, за її словами, чекали десятиліттями. Нардепка наголошує: це стало можливим завдяки співпраці з посольством Об’єднаних Арабських Еміратів. Перемовини з міжнародними партнерами вів її чоловік, Сергій Борзов, коли обіймав посаду голови Вінницької обласної військової адміністрації.
У матеріалах, що просувають цю ініціативу, неодноразово підкреслюється партійна приналежність Ірини Борзової до «Слуги народу» та її особистий внесок у покращення умов лікування дітей. Окрім МРТ, згадується також отримання лікарнею комп’ютерного томографа за фінансування Світового банку, цифрового рентгена – за розподілом МОЗ, а також відкриття «Школи супергероїв» за підтримки Фундації Олени Зеленської.
Таким чином, обидві політичні сили використовують схожу тактику: беруть реальну і важливу проблему – здоров’я дітей – і перетворюють її вирішення на власний PR-проєкт.
У випадку з ініціативою, пов’язаною з Володимиром Гройсманом, акцент робиться на масштабності та системності підходу, що створює образ турботливої та стратегічно мислячої команди. Натомість кампанія Ірини Борзової фокусується на конкретному, відчутному результаті – сучасному обладнанні й комплексному підході в межах одного закладу, що підкреслює її ефективність та здатність розв’язувати давні проблеми.
Очевидно, що будь-яка допомога медицині й дітям є важливою та необхідною. Але коли благодійність та соціальні проєкти нерозривно пов’язуються з іменами політиків і назвами партій, а їхнє висвітлення у ЗМІ набуває ознак рекламної кампанії, неминуче виникають питання щодо пріоритетів ініціаторів. Замість того, аби об’єднати зусилля заради спільної мети, політичні опоненти, схоже, змагаються за прихильність виборців на чутливій для суспільства темі, роблячи дітей мимовільними учасниками власних політичних стратегій.
