25 вересня Вінниччину з робочим візитом відвідав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук… Ну, як із «робочим візитом»…
Поки від парламенту чекають ухвалення законів, необхідних для євроінтеграції та виконання міжнародних зобов’язань України, без яких вона не отримає передбачену фінансову допомогу від європейських партнерів, Верховна Рада пішла на 26-денну «перерву» в пленарній роботі.
Останнє пленарне засідання Ради відбулося 17 вересня, а наступне заплановане лише на 13 жовтня. У самій Раді пояснюють, що це не «канікули»: депутати продовжують працювати в комітетах, робочих групах та інших парламентських структурах. Але в сесійній залі у цей період голосувань немає.
І це відбувається у момент, коли для України важливі не лише самі закони, а й строки їх ухвалення. Європейські партнери пов’язують частину фінансової допомоги з виконанням Україною певних умов та законодавчих зобов’язань. Якщо необхідні рішення не ухвалюються вчасно, відповідні виплати можуть бути відкладені або не надійти.
У самій Верховній Раді прямо визнають, що державному бюджету вже не вистачає коштів на фінансування потреб Сил оборони. А 14 вересня керівництво парламенту, прем’єр-міністр, урядовці, депутати та представники країн G7 і ЄС обговорювали законодавчі пріоритети. Серед них — євроінтеграційні законопроєкти, рішення, пов’язані з фінансуванням державного бюджету, та виконання міжнародних зобов’язань України.
Тобто, питання грошей для держави під час війни — цілком конкретне і дуже актуальне. Але саме в цей момент парламент припинив пленарну роботу на 26 днів.
А вже 25 вересня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук приїхав на Вінниччину «з робочим візитом» у межах так званого всеукраїнського туру «Парламентський діалог». Подібні зустрічі напередодні вже відбулися на Харківщині, Кіровоградщині та Дніпропетровщині. Головною темою туру стала презентація проєкту нової редакції Цивільного кодексу України, співавтором якого є сам Стефанчук. Проєкт уже викликав серйозні дискусії та нещадну критику з боку правників і громадських організацій.
Але в офіційних звітах вінницької влади про приїзд Стефанчука про це нічого не було.
У повідомленні Вінницької обласної ради зазначалося, що у зустрічі взяли участь голова облради В’ячеслав Соколовий, заступник начальника Вінницької ОВА Сергій Здітовецький, народні депутати від Вінниччини, судді, прокурори, адвокати, науковці та студенти юридичних факультетів.
За словами пресслужби обласної ради, Стефанчук пояснював необхідність нового Цивільного кодексу тим, що чинний ухвалили ще у 2003 році. За понад 20 років змінилися технології, економіка та суспільство, а повномасштабна війна додала нових правових питань.
За словами Стефанчука, новий проєкт готують із 2019 року. Він має врегулювати нові відносини, пов’язані з цифровими технологіями та штучним інтелектом, а також наблизити українське приватне право до європейських норм. Спікер парламенту називав проєкт оновленням правил, за якими люди вирішують питання власності, житла, договорів, спадщини та інших особистих і майнових прав.
Про вінницькі заходи зі Стефанчуком проінформувала і начальниця Вінницької ОВА Наталя Заболотна. Вона назвала захід «Парламентським діалогом» та розповіла про зустріч Стефанчука з молоддю, представниками академічних та адвокатських спільнот області, а також народними депутатами.
Заболотна зазначила, що навколо проєкту нового Цивільного кодексу точиться чимало дискусій. І це, за її словами, закономірно, адже документ охоплює практично всі етапи життя людини — від захисту прав дитини ще до її народження до питань спадкування після смерті. Які саме «точаться дискусії», Заболотна не уточнила.
Окремо начальниця ОВА наголосила на необхідності врахувати нові реалії, які з’явилися через стрімкий розвиток цифрових технологій та виникнення нових суспільних відносин. Серед головних завдань оновлення Кодексу вона назвала захист гідності та свободи людини, її власності й законних інтересів.
За словами Заболотної, розмова із Стефанчуком була жвавою, а учасники ставили запитання не лише про те, як новий Кодекс може вплинути на життя людей, а й про практичне застосування нових норм і термінів у роботі судів та адвокатів.
Загалом вінницька влада подала візит у позитивному і компліментарному ключі.
Водночас проєкт нового Цивільного кодексу вже став предметом гострої критики з боку правозахисників, громадських організацій, медіаекспертів та частини юридичної спільноти. Вони попереджають про можливі ризики саме для прав людини, доступу до інформації, журналістської діяльності, права власності та сімейних прав.
Бо йдеться далеко не про другорядний законопроєкт. Цивільний кодекс регулює значну частину повсякденного життя — від права власності, договорів та спадкування до особистих немайнових прав і діяльності юридичних осіб. Зареєстрована у Верховній Раді 9 квітня 2026 року нова редакція має замінити чинний Цивільний кодекс.
Серед 101 ініціатора законопроєкту — голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, його брат, Микола Стефанчук, перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко, а також Іван Калаур і Володимир Ватрас та інші. Саме Стефанчук є доповідачем законопроєкту під час його розгляду в парламенті.
Автори нової версії кодексу пояснюють необхідність новітньої редакції змінами, які відбулися за понад два десятиліття. Проєкт передбачає оновлення правил щодо юридичних осіб, представництва, особистих немайнових прав, честі, гідності та репутації, правочинів, товариств та установ, а також вводить нові підходи до цифрових прав.
У Верховній Раді проєкт уже пройшов перше читання. 28 квітня парламент ухвалив його за основу.
А далі почалося найцікавіше. До проєкту подали 15 328 поправок. Про це повідомляв, до речі, сам Стефанчук. Він заявляв, що частина поправок є конструктивними, а частина, на його думку, може бути спробою заблокувати розгляд документа.
Одне з головних застережень стосується поняття «доброзвичайності». Простими словами, йдеться про використання певних моральних та етичних уявлень як юридичного орієнтира під час вирішення цивільних спорів. Критики проєкту побоюються, що таке формулювання може бути занадто розмитим: те, що одна людина або суд вважатиме прийнятним з погляду моралі, інша може оцінити зовсім інакше. Відтак, на думку опонентів норми, вона може залишати суду надто широкий простір для тлумачення. Саме тому «доброзвичайність» стала однією з центральних тем публічної дискусії навколо проєкту.
Ще один спірний блок стосується «права на забуття» та правил поводження з інформацією в цифровому середовищі. Йдеться про можливість вимагати видалення або обмеження поширення певної інформації про людину. На практиці це може стосуватися пошукових систем, сайтів, соціальних мереж та інших цифрових ресурсів. Критики побоюються, що за широкого трактування таких норм вони можуть зачепити не лише захист приватності, а й доступ суспільства до інформації, яка має суспільний інтерес. Зокрема, йдеться про матеріали щодо публічних осіб, їхньої діяльності або можливих корупційних зловживань. Саме такі ризики для журналістики та доступу до інформації називали учасники дискусії ZMINA, а Міжнародний інститут преси окремо закликав вилучити положення, які, на його думку, можуть негативно вплинути на журналістські розслідування та свободу слова.
Окремі претензії стосуються права власності, землі та природних ресурсів. Тут критики звертають увагу на те, як нова редакція може врегулювати набуття, захист та повернення майна. Зокрема, заявлялося про ризики для державних і комунальних природоохоронних територій, лісів, земель та інших природних об’єктів через побоювання, що окремі запропоновані механізми можуть ускладнити повернення незаконно набутого майна та створити додаткові конфлікти навколо землі й природних ресурсів.
Ще один великий блок — сімейні відносини та особисті права. Критики звертають увагу на правила щодо шлюбу, його розірвання та примирення подружжя, а також на окремі положення про права людини, недискримінацію та правове становище різних груп. Саме тому дискусія навколо проєкту вийшла далеко за межі суто юридичних питань: фактично йдеться про те, як держава пропонує регулювати особисті та сімейні відносини. ZMINA зазначала, що проєкт зачіпає, серед іншого, права дітей, людей з інвалідністю, військовослужбовців та ЛГБТКІ+-людей.
Є зауваження і щодо діяльності громадських та благодійних організацій. Експерти Українського незалежного центру політичних досліджень звернули увагу на те, що нова модель юридичних осіб може вимагати узгодження з іншими законами, які регулюють роботу громадського сектору. Окремі положення, на їхню думку, можуть створити додаткові юридичні колізії та вплинути на практичну роботу громадських організацій.
Саме цих небезпідставних зауважень в офіційних повідомленнях про вінницьку презентацію нового Цивільного кодексу не було. Ішлося про цифровізацію, штучний інтелект, європейське право та «діалог». А за межами офіційної презентації залишилися понад 15 тисяч поправок і гостра дискусія про те, чи не породить запропонована рекодифікація нових проблем замість вирішення старих.
