У Кисляцькій спеціальній школі моніторингова група Представництва Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини виявила цілий букет проблем — від відсутності належного пропускного режиму та несправної сантехніки до неналежного ведення медичної документації, проблем із захистом дітей від насильства та фактичної відсутності роботи психологів і соціальних педагогів. Особливої уваги ця історія набуває з огляду на родинний зв’язок керівника регіонального представництва Омбудсмана з головою Вінницької обласної ради, у підпорядкуванні якої перебуває заклад.
Кисляцька спеціальна школа у селі Кисляк Гайсинського району — не приватний заклад. Це комунальна установа Вінницької обласної ради, яка є власником майна та органом управління школою. Відповідні повноваження прямо визначені статутом закладу.
За даними представництва Омбудсмана у Вінницькій області, на момент моніторингового візиту у закладі перебували 120 дітей віком від 2,5 до 19 років. Серед них — дитина-сирота, троє дітей, позбавлених батьківського піклування, та 18 дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Ще 66 дітей були зараховані на цілодобове перебування у пансіоні.
Зовні картина, принаймні за офіційним описом, виглядає цілком пристойно: озеленена територія, клумби, спортивні та ігрові майданчики, навчальні кабінети, комп’ютерні класи, спортзал, бібліотека, майстерні та укриття. Є п’ятиразове харчування. Перевіряючі окремо відзначили, що продукти зберігаються з дотриманням строків придатності та правил товарного сусідства, а діти під час конфіденційного спілкування позитивно відгукувалися про їжу.
Але після клумб, спортивних майданчиків і смачних обідів починається зовсім інша історія.
Найбільш тривожний епізод стосується безпосередньо безпеки дітей. Моніторингова група встановила, що одна з дітей отримала травму на території закладу. При цьому факт травмування належним чином не зафіксували, а медичний персонал школи взагалі не мав інформації про цей випадок.
На цьому проблеми з медициною не закінчилися. За результатами моніторингу, медична документація ведеться неналежним чином, не оформлюються довідки про фіксацію тілесних ушкоджень, а дозволи законних представників дітей на проведення медичних маніпуляцій відсутні. При цьому школа має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Ще один показовий факт: медичні працівники закладу, як зазначає представництво Омбудсмана, протягом п’яти років не проходили планового підвищення кваліфікації.
Тобто йдеться вже не лише про формальності у паперах. У спеціальній школі, де десятки дітей перебувають цілодобово, травмування дитини залишилося без належної фіксації, медики не знали про цей випадок, а медична документація ведеться з порушеннями.
Не краща ситуація і з побутовими умовами. У пансіоні не дотримано встановленої наповнюваності спальних кімнат. У санітарних кімнатах виявили несправну сантехніку. В окремих туалетах немає замків, а частина унітазів не має сидінь.
Є питання і до безпеки самої території. Моніторингова група безперешкодно потрапила до школи без будь-якої перевірки чи процедури верифікації. Територія не має суцільної огорожі, окремі її ділянки потребують відновлення, а пожежний щит укомплектований не повністю.
Для дітей, які проживають у пансіоні, не облаштовано кімнату соціально-побутового орієнтування — приміщення, необхідне для формування навичок, які знадобляться їм у самостійному житті.
Не менш серйозні зауваження стосуються захисту дітей від насильства. За даними моніторингової групи, адміністрація не забезпечила поточного інформування працівників щодо захисту дітей від усіх форм насильства. У посадових інструкціях працівників, які контактують із дітьми, не передбачено пункту про заборону катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
А ще дітям не забезпечили можливості безперешкодно та конфіденційно користуватися телефоном або електронним пристроєм з доступом до інтернету в будь-який час перебування у закладі.
Є проблеми й з безбар’єрністю. Приміщення та укриття школи не пристосовані для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп. Ґанки не мають безпечного неслизького покриття з рельєфним маркуванням, а перша й остання сходинки — контрастного маркування.
Окремо моніторингова група звернула увагу на роботу психологів та соціальних педагогів. Формально такі спеціалісти у школі є, однак, як встановили перевіряючі, робота за цими напрямами фактично не проводиться, а значна частина відповідної документації не ведеться.
Неналежно оформлюються й особові справи учнів. У деяких із них немає навіть медичних довідок за встановленою формою.
Школа також не налагодила належної взаємодії із суб’єктами захисту прав дитини. Зокрема, відсутні індивідуальні плани соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, не подавалися пропозиції до таких планів та звіти про їх виконання.
І ще одна деталь: на момент перевірки офіційний сайт школи не працював. Через це моніторингова група не змогла оцінити, наскільки заклад дотримується вимог щодо інформаційної відкритості та прозорості.
Але в цій історії є ще один важливий момент, який виникає при зіставленні дат.
4 серпня 2026 року Кисляцьку спеціальну школу вже відвідувала комісія Вінницької обласної військової адміністрації. Тоді Департамент гуманітарної політики ОВА повідомляв про початок моніторингу готовності спеціальних закладів до нового навчального року. Однією з перших комісія відвідала саме Кисляцьку школу.
Предмет перевірки був доволі широким. В ОВА зазначали, що комісія звертала особливу увагу на безпечні та комфортні умови для навчання й проживання дітей, готовність навчальних корпусів і спальних приміщень, харчоблоку, медичних кабінетів, укриттів, інженерних мереж та систем життєзабезпечення.
Тобто, медичний кабінет, спальні приміщення, безпека та умови проживання дітей були серед питань, які ОВА декларувала як предмет власного моніторингу.
Через кілька тижнів представництво Омбудсмана оприлюднило результати вже свого візиту — і там з’явився цілий перелік проблем: травма дитини без належної фіксації, медична документація з порушеннями, відсутність дозволів законних представників на медичні маніпуляції, п’ятирічна відсутність планового підвищення кваліфікації медиків, проблеми зі спальнями, сантехнікою, пропускним режимом, огорожею, пожежним щитом, безбар’єрністю та роботою психологів і соціальних педагогів.
При цьому у своєму публічному повідомленні від 4 серпня ОВА не оприлюднила конкретних результатів перевірки саме Кисляцької школи та не повідомила про виявлені там недоліки. Йшлося лише про проведення робочого візиту та перелік напрямів, які перевірялися.
Тому залишається відкритим питання: що саме встановила комісія ОВА 4 серпня, які недоліки зафіксувала і що було зроблено для їх усунення до або після цього візиту?
Тим більше, що вже 31 серпня ОВА проінформувала про завершення загального моніторингу спеціальних та спеціалізованих закладів області. В оприлюдненому повідомленні йшлося про узагальнення побаченого, аналіз результатів та визначення подальших напрямів роботи. Водночас конкретних результатів перевірки саме Кисляцької школи там також не було.
Таким чином, маємо цікаву послідовність: 4 серпня — моніторинг Кисляцької школи комісією ОВА; згодом — моніторинговий візит представництва Омбудсмана, який виявив цілу низку порушень. А от що саме зафіксувала перша комісія і які заходи після цього були вжиті — громадськості наразі не повідомили.
Є тут і ще один момент, який складно обійти увагою.
Представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Вінницькій області є Анатолій Ковальчук. Як раніше повідомляли «Ми Вінничани» в публікації «Головний з прав людини на Вінниччині — доларовий мільйонер: медіа зацікавилися свояком голови обласної ради», Ковальчук пов’язаний із головою Вінницької обласної ради В’ячеславом Соколовим не лише спільним професійним минулим в органах прокуратури, а й родинними та бізнесовими зв’язками. Ковальчук та Соколовий одружені на рідних сестрах, тобто є свояками. Крім того, родини обох пов’язані з аграрним бізнесом на Вінниччині.
Сам по собі родинний чи майновий зв’язок ще не доводить юридичного конфлікту інтересів і тим більше не свідчить про необ’єктивність проведеного моніторингу. Більше того, саме представництво Омбудсмана оприлюднило далеко не компліментарні результати перевірки закладу, засновником та органом управління якого є обласна рада.
Однак у цій історії питання виникає не стільки до самого моніторингу Омбудсмана, скільки до прозорості контролю за закладом. Якщо 4 серпня Кисляцьку школу вже перевіряла комісія ОВА, а за кілька тижнів представництво Омбудсмана виявило в ній численні порушення, то громадськість має право знати: що саме побачила серпнева комісія ОВА, які недоліки вона зафіксувала, чому результати перевірки не оприлюднені та хто тепер контролюватиме усунення проблем, виявлених Омбудсманом?
Бо красиві клумби, п’ятиразове харчування та зелена територія — це добре. Але для спеціальної школи, де десятки дітей живуть цілодобово, набагато важливіше, щоб травми належним чином фіксувалися, медики знали про стан дітей, територія була безпечною, туалети відповідали елементарним вимогам, психологи реально працювали, а дитина могла конфіденційно звернутися по допомогу.
І зрештою, результат перевірки має вимірюватися не кількістю написаних звітів, а тим, чи стало дітям у Кисляцькій школі безпечніше жити, навчатися та отримувати необхідну допомогу.
