Уявіть ситуацію: ви вступаєте до коледжу, сумлінно (або не надто старанно) навчаєтеся майже три роки, регулярно сплачуєте контракт, а буквально перед випуском дізнаєтеся, що ваш майбутній диплом — це міф. І проблема зовсім не у ваших оцінках, а в тому, що навчальний заклад узагалі не мав права вас навчати. Саме така безпрецедентна історія сталася у Вінниці, і крапку в ній нещодавно поставив Верховний Суд України, зобов’язавши коледж повернути студенту всі сплачені кошти.
Історія почалася ще у 2021 році, коли юнак із Казахстану вирішив здобути освіту в Україні та вступив до Вінницького транспортного фахового коледжу на спеціальність «Лісове господарство». Його мати як законна представниця неповнолітнього підписала договір із навчальним закладом. Родина сумлінно оплачувала навчання — загалом за час перебування в коледжі сума склала 42 300 гривень. Час минав, студент навчався, аж раптом навесні 2024 року, вже напередодні захисту переддипломної практики, керівництво коледжу повідомило про відрахування. Формальною підставою назвали академічну неуспішність і невиконання навчального плану.
Втім, найгостріші деталі з’ясувалися згодом. Виявилося, що коледж від самого початку не мав відповідної ліцензії Міністерства освіти і науки на підготовку іноземців та осіб без громадянства за цією спеціальністю. Інакше кажучи, навіть за ідеальної успішності студент у будь-якому разі не міг би отримати легітимний диплом. Обурена цим, мати студента звернулася до суду. Її вимоги були цілком логічними: визнати договори недійсними як укладені без належних дозволів, повернути сплачені кошти та стягнути 50 тисяч гривень моральної шкоди за згаяний час і зіпсовані освітні перспективи дитини.
Судова історія виявилася непростою. Суд першої інстанції (Вінницький міський) став на бік навчального закладу, фактично припустивши, що студент міг би отримати диплом, якби під час навчання набув громадянства України. А оскільки його відрахували через академічну заборгованість і пропуски, підстав для претензій до коледжу, на думку суду, не було.
Натомість Вінницький апеляційний суд підійшов до справи з юридичної, а не припущувальної логіки. Судді наголосили: у договорі не містилося жодних вимог щодо зміни громадянства. Головне ж — відсутність ліцензії означає, що правочин є недійсним із моменту його укладення. Відтак апеляція ухвалила рішення повернути всі кошти та присудила 10 тисяч гривень моральної шкоди.
Коледж із таким рішенням не погодився і звернувся до Верховного Суду, наполягаючи, що студент сам винен у відрахуванні. Однак Касаційний цивільний суд поставив у справі остаточну крапку. Судді чітко роз’яснили: якщо навчальний заклад укладає договір без необхідної ліцензії, такий правочин є недійсним із самого початку.
Верховний Суд підкреслив, що подальші обставини — успішність навчання, відрахування чи дисциплінарні порушення — не мають значення для оцінки чинності договору. Вирішальним є лише стан на момент його укладення: якщо дозвільних документів не було тоді, жодні наступні події цього факту не змінюють.
У підсумку найвища судова інстанція залишила рішення апеляційного суду в силі. Коледж зобов’язали повернути 42 300 гривень як кошти, отримані за недійсним договором, а також компенсувати 10 тисяч гривень моральної шкоди.
Ця справа стала показовим сигналом для всієї освітньої сфери: надання освітніх послуг без належної ліцензії може обернутися не лише судовими позовами, а й серйозними фінансовими та репутаційними втратами. А для абітурієнтів і їхніх родин вона ще раз нагадує: перед підписанням контракту варто уважно перевіряти всі дозвільні документи, аби не опинитися в ситуації, коли освіта виявляється формальною, а диплом — недосяжним.
