Чиновники вінницької мерії оприлюднили звіт про так звані «публічні консультації щодо вдосконалення системи паркування». Чиновники рапортують про «активну громадянську позицію», проте сухі цифри свідчать про інше: у вирішенні долі міської інфраструктури взяла участь невелика група людей, чисельність якої є статистичною похибкою на фоні реального населення міста.
Департамент транспорту та міської мобільності Вінницької міськради проводив так звані «консультації» з 6 по 31 жовтня 2025 року. Мета звучала амбітно: «Збір думок жителів при підготовці рішень». Проте розділ «Кількісні показники» виглядає щонайменше дивно.
Станом на 2022 рік населення Вінниці становило близько 370 тисяч осіб. А скільки ж людей реально взяли участь у визначенні долі парковок?
Згідно з офіційним звітом, в онлайн-опитуванні на платформі E‑DEM взяли участь 206 користувачів, які відповіли на питання «Як ви ставитеся до ідеї впровадження платного паркування в місті?». З них 87 осіб (42,2 %) висловилися «позитивно», 67 осіб (32,5 %) — «негативно», 42 — нейтрально (20,4 %), а 10 осіб (4,9 %) обрали варіант «не знаю».
Таким чином, рішення фактично підтримали лише 87 людей, що становить приблизно 0,024 % від усього населення Вінниці.Тобто рішення фактично підтримали 87 людей, що становить приблизно 0,024 % від населення Вінниці.
Ще більш красномовним є показник письмових звернень: на електронну пошту департаменту надійшло лише одне звернення — від Андрія Почапського, який зазначив, що платне паркування доцільне лише за умови створення нових паркомісць.
Попри ці мізерні цифри, у висновках звіту чиновники зазначили: «Участь в онлайн-опитуванні взяли понад 200 користувачів, що підтверджує активну громадянську позицію та готовність долучатися до обговорення».
Раніше «Ми Вінничани» вже звертали увагу на маніпулятивний характер цього «опитування», названого «консультаціями».
Те, що влада подає як тріумф демократії, насправді більше нагадує формальну легітимізацію вже ухваленого рішення. Питання в анкеті були сформульовані так, щоб грати на емоціях та патріотичних почуттях містян. Зокрема, учасників запитували, чи підтримають вони платне паркування, якщо кошти підуть на підтримку Сил оборони. У підсумку цей варіант підтримали 63,8 % або 177 осіб, що взяли участь у «консультаціях». Відмовитися від такої пропозиції психологічно складно, адже це сприймається як відмова допомагати армії. Це класичний приклад емоційної маніпуляції, яка спотворює реальні результати соціологічного опитування..
Це вже не перша спроба вінницької мерії ввести плату за паркування під виглядом рішення, схваленого громадою. У 2021 році в майже аналогічному опитуванні взяли участь 558 респондентів, і влада тоді теж говорила про підтримку, хоча вибірка теж була надзвичайно мізерною. Тим не менш, у 2022 році виконком міської ради затвердив зони платного паркування, але війна призупинила реалізацію цього рішення.
Директор підпорядкованого міськраді комунального підприємства «Агенція просторового розвитку» Назар Коваленко переконує, що платне паркування — це про «комфортний та справедливий простір». Однак громадськість, схоже, побоюється, що за красивими словами про «європейський досвід» стоїть банальне бажання поповнити бюджет за рахунок водіїв, не створивши реальної інфраструктури.
У Європі платне паркування працює в комплексі з перехоплюючими паркінгами та ефективним громадським транспортом. У Вінниці ж поки що пропонують лише заплатити.
Звіт Департаменту транспорту чітко демонструє: в опитуванні взяла участь мізерна кількість вінничан. Проте це навряд чи зупинить владу, яка, спираючись на думку менш ніж 0,1 % населення, скоріше за все, впровадить платне паркування, називаючи це «вибором громади». Фактично ж влада просто скористалася тотальною пасивністю містян щодо питань, які стосуються багатьох. Тож вінничанам варто готувати гаманці: вас «почули», навіть якщо ви нічого не казали.
