6 травня у Вінниці відбулася низка меморіальних заходів, присвячених пам’яті загиблого оборонця «Азовсталі», засновника підрозділу «Контакт 12» Назарія Гринцевича (позивний «Грєнка»). У другу річницю його загибелі в місті провели, зокрема, персоналізовану хвилину мовчання та масовий легкоатлетичний забіг, який зафіксували як національний рекорд України. Також відбулося урочисте відкриття меморіалу на честь легендарного воїна.
Зранку на центральній вулиці Вінниці відбулася акція «Персоналізована хвилина мовчання». Учасники тримали в руках портрети Назарія Гринцевича та плакати з його цитатами. Як зазначили координатори заходу, його мета — привернути увагу містян до ціни, яку платить українське військо за можливість жити у мирному місті, а також зробити щоденну хвилину пам’яті більш особистою і відчутною. Мати загиблого воїна Маріанна Колос підкреслила, що подібні акції є частиною щоденної роботи з увічнення пам’яті полеглих захисників.
Трохи згодом меморіальні заходи перемістилися до Центрального парку імені Леонтовича, де відбулася подія, яка вже увійшла в історію не лише міста, а й країни. Вихованці Вінницького ліцею МВС, який нині носить ім’я Назарія, ініціювали масовий забіг на дистанцію п’ять кілометрів.
Разом із ліцеїстами на старт вийшли військовослужбовці «Азову», побратими Назарія з підрозділу «Контакт 12», школярі та небайдужі вінничани. Сотня ліцеїстів подолала дистанцію єдиною колоною за 32 хвилини 23 секунди.
Представники Національного реєстру рекордів України, які фіксували перебіг події, офіційно підтвердили: це наймасовіший забіг ліцеїстів в історії держави.
На фініші учасників чекали пам’ятні медалі з портретом Назарія, а на білих футболках було нанесено його відому настанову: «Любіть маму, їжте кашу і любіть Україну».
Це була саме та жива пам’ять, про яку, за словами учасників, мріяв сам «Грєнка» — щира, без пафосу, серед своїх, де головним стає не формальність, а спільний ритм і відчуття плеча поруч. Назарію назавжди залишиться двадцять один, але цього дня у Вінниці здавалося, що він справді був поруч із кожним, хто вийшов на дистанцію.
Урочисте відкриття меморіалу на честь Назарія Гринцевича відбулося у Вінниці на Алеї Слави. Вшанувати пам’ять Героя прийшли його рідні, бойові побратими з підрозділу «К12», представники влади, вчителі та курсанти ліцею МВС.
Створення монумента стало справою життя для матері захисника, яка протягом двох років працювала разом зі скульпторами над проєктом, аби якомога точніше передати характер і живу душу сина. Кожну деталь композиції — від погляду та посмішки до спорядження й особистих речей — відтворили у бронзі з оригіналів. На меморіалі викарбувані цитати Назарія, що вже стали символічними для всієї країни, зокрема його відоме: «Любіть маму, їжте кашу, любіть Україну».
Під час церемонії присутні згадували «Грєнку» як воїна світла, який після надважких випробувань у полоні не обрав відпочинок, а одразу повернувся у стрій. Про його стійкість, мужність і відданість Україні говорили представники обласної та міської влади, а також перша вчителька Назарія, яка запам’ятала його надзвичайно щирою та мудрою людиною.
Окремою сторінкою заходу стало вшанування захоплень Героя. Він був палким футбольним вболівальником, і родині Назарія передали «Золотий м’яч» із підписами легенд українського футболу. Фінальним акордом церемонії, яка завершилася Молитвою українського націоналіста, стало посмертне нагородження Назарія Гринцевича відзнакою «Комбатантський Хрест» — як символ вічної шани воїну, чиє життя стало частиною історії української незламності.
Легендарний «Грєнка» Назарій Гринцевич став символом стійкості для мільйонів українців. Він був одним із наймолодших захисників «Азовсталі», куди долучився одразу після повноліття. Його фраза, сказана у підземеллях комбінату: «Що б не було у вас, любіть маму, їжте кашу і любіть Україну», — стала крилатою.
Після трьох місяців оборони Маріуполя та виходу з «Азовсталі» за наказом командування Назарій провів понад чотири місяці в російському полоні. У вересні 2022 року він був звільнений у рамках великого обміну. Не вагаючись, Гринцевич повернувся на службу та разом із побратимами заснував підрозділ «Контакт 12».
10 березня 2024 року Назарію виповнився 21 рік. 6 травня того ж року його життя обірвалося під час бою. У липні 2025 року президент України Володимир Зеленський посмертно присвоїв Назарію Гринцевичу звання Героя України.
