Слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) у взаємодії зі Службою безпеки України повідомили про нову підозру у державній зраді чинному народному депутату України IX скликання.
Як повідомили у ДБР та Офісі Генерального прокурора, фігурант, який уже перебуває під вартою за попереднім обвинуваченням у держзраді, продовжував антидержавну інформаційну діяльність безпосередньо з території слідчого ізолятора.
За даними слідства, для реалізації своєї діяльності депутат використовував побачення з адвокатами. Під час таких зустрічей йому передавали ноутбуки нібито для роботи з матеріалами справи, однак насправді техніка застосовувалася для підготовки текстів і відеозвернень.
Готові матеріали та інструкції щодо їх подальшого розміщення передавалися через посередників і публікувалися у Telegram-каналах, а також на платформах Facebook і YouTube.
Експертиза підтвердила, що поширений контент був спрямований на дискредитацію внутрішнього та зовнішнього політичного курсу України, підрив довіри до державних інституцій і зрив мобілізаційних процесів. Слідчі дослідили понад 50 відеозвернень і дописів фігуранта та встановили, що вони містять тези, характерні для російських пропагандистських наративів.
Хоча в ДБР та прокуратурі не назвали імені підозрюваного, обставини справи та попередні епізоди розслідувань дозволяють ідентифікувати його як Олександра Дубінського. У межах інших кримінальних проваджень він фігурує як особа, пов’язана з агентурною мережею російських спецслужб із позивним «Буратіно». За версією слідства, Дубінський був частиною мережі впливу, яка координувалася іншим зрадником України та екснардепом Андрієм Деркачем і діяла в інтересах держави-агресора.
Наразі депутату інкримінують державну зраду, вчинену за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України). Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.
До цього Олександр Дубінський фігурував у низці кримінальних проваджень, зокрема за ст. 111 КК України (державна зрада), де йому інкримінують участь в інформаційно-підривній діяльності в інтересах рф, а також за ст. 111-1 КК України (колабораційна діяльність) щодо поширення проросійських наративів; окремо йому закидають ст. 332 КК України (незаконне переправлення осіб через державний кордон) у контексті ймовірних схем виїзду військовозобов’язаних під час воєнного стану та ст. 366 КК України (службове підроблення), пов’язане з внесенням недостовірних даних до офіційних документів.
Окремим напрямом розслідування діяльності Дубінського стало вивчення фінансового становища його родини. Встановлено, що у 2021–2022 роках мати та цивільна дружина нардепа придбали дві квартири в Барселоні загальною вартістю близько 400 тисяч євро.
За даними слідства, кошти на ці придбання надходили від громадянок російської федерації. Одна з них — Ксенія Кац — за інформацією спецслужб, є випускницею московського вишу, що готує кадри для Служби зовнішньої розвідки рф, та має досвід роботи в адміністрації президента росії.
Крім того, матеріали справи вказують на наявність тісних зв’язків Дубінського з низкою вінницьких «антикорупційних» організацій та активістів. У слідчих матеріалах зазначається, що їхня діяльність під прикриттям боротьби з корупцією в окремих випадках могла збігатися з інтересами ворожих інформаційних впливів.
Особливу «родзинку» кейсу Дубінського додає те, що так званий агент «Буратіно», який згодом став народним депутатом від партії «Слуга народу», ще до повномасштабного вторгнення фактично вибудував і координував мережу псевдо «антикорупціонерів» у регіонах. Використовуючи значний медійний вплив, він спрямовував діяльність місцевих активістів і «журналістів-розслідувачів», які під прикриттям боротьби з корупцією займалися дискредитацією окремих політиків, закордонних партнерів України та розпалюванням внутрішніх конфліктів.
«Ми Вінничани» проводили власне розслідування, під час якого з’ясували, що скандальний нардеп фактично курував подібну мережу «антикорупціонерів» на Вінниччині.
Втім, навіть без спеціальних розслідувань у відкритому доступі й досі зберігається чимало доказів того, як ці «антикорупціонери» активно підтримували Дубінського та його соратників із «Слуги народу», які неодноразово відзначалися антиукраїнськими заявами, прихильністю до московського патріархату та поширенням кремлівських наративів.
Зокрема, у соцмережах без особливих зусиль можна знайти публікації, в яких вінницькі «амбасадори» Дубінського, вводячи людей в оману, агітували голосувати за його «подільників». Серед них був і Олександр Куницький — кухар-кондитер із дипломом запорізького ПТУ №6 та подвійним громадянством — українським та ізраїльським.
Згодом Куницький став фігурантом гучних скандалів через побиття людей разом із ще одним одіозним «слугою народу» — уродженцем Вінниччини Артемом Дмитруком, ватажком одеських «тітушок» та професійним «гопником». Нині Дмитрук перебуває у міжнародному розшуку та є фігурантом кримінального провадження про державну зраду.
Показово, що активне розслідування бандитських дій Куницького та Дмитрука почалося лише після того, як Дмитрук утік з України. У вересні 2024 року за кордон виїхав і Куницький — нібито у службове відрядження, після чого в Україну він так і не повернувся.
