У невеликому містечку Липовець, де майже всі знають одне одного, історія з інцидентом у місцевому водоканалі швидко стала головною темою для обговорень. Головним фігурантом цієї водночас повчальної й дещо абсурдної історії став Андрій Вергелюк — чоловік із вищою освітою, який працює викладачем у Зозівському професійному аграрному ліцеї.
Втім, події 17 квітня 2026 року виявилися для педагога зовсім не «вчительськими». Перебуваючи вдома, чоловік вирішив «покращити» собі настрій алкоголем, а під дією спиртного в його пам’яті спливли старі образи на працівників місцевого комунального підприємства. Андрія Вергелюка давно обурювало те, як саме водоканал проводив ремонтні роботи, і в стані сп’яніння це невдоволення переросло у бажання «відновити справедливість».
Не вигадавши нічого кращого, чоловік озброївся кухонним ножем із гравіюванням «Altenbach Solingen Germany». Таке маркування свідчить, що ніж виготовлений у німецькому місті Солінген — відомому своїми традиціями виробництва якісної холодної зброї та ножів із добротної сталі. Саме з цим «аргументом» педагог вирушив до адміністративної будівлі КП «Липовецьводоканал».
Близько 14:00 вчитель буквально увірвався до приміщення підприємства, де в той момент перебували директор Сергій Святенький та працівники водоканалу. Подальші події більше нагадували сцену з дешевого бойовика: Андрій Вергелюк, тримаючи ніж над головою, почав наближатися до керівника підприємства, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою.
Метою чоловіка було залякати директора та змусити його повірити у реальність погроз. І, як згодом встановив суд, це йому вдалося. Сергій Святенький, бачачи перед собою агресивного нетверезого чоловіка з ножем у руках, цілком реально побоювався за власне життя. Свідками інциденту стали працівники підприємства, які були шоковані поведінкою вчителя, котрого раніше знали лише з позитивного боку.
На щастя, до фізичної розправи справа не дійшла. Однак конфліктом уже довелося займатися правоохоронцям.
Коли справа потрапила до Липовецького районного суду, Андрій Вергелюк не став заперечувати очевидного. Він повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному. Суд розглянув матеріали у спрощеному порядку та врахував усі обставини: з одного боку — позитивні характеристики педагога, відсутність попередніх проблем із законом і роботу у навчальному закладі, а з іншого — агресивну поведінку, погрози ножем та стан алкогольного сп’яніння, який лише обтяжив ситуацію.
Також врахували позицію потерпілого Сергія Святенького, який погодився на розгляд справи без тривалих судових засідань. У підсумку суд визнав учителя винним у вчиненні кримінального проступку за статтею про погрозу вбивством.
Фінал цієї історії, мабуть, повинен стати для Андрія Вергелюка серйозним життєвим уроком. Наступний рік він проведе під пробаційним наглядом: вчитель зобов’язаний регулярно з’являтися для реєстрації до уповноважених органів, повідомляти про зміну місця проживання, роботи чи навчання, а також не має права виїжджати за межі України без відповідного дозволу.
Що ж до знаряддя злочину — того самого німецького ножа, яким педагог розмахував перед директором водоканалу, — суд постановив його знищити. Так завершилася історія невдалої спроби «налякати» комунальників.
