Подорожчання проїзду у Вінниці, схоже, таки помітили. За перший місяць дії нового тарифу загальний пасажиропотік у комунальному транспорті скоротився на 414 тисяч поїздок, або 11,1%. Щоправда, є важливий нюанс: порівнювали не липень із серпнем, а серпень 2026 року із серпнем 2025-го. Тому списувати всю різницю виключно на нову ціну поки що зарано.
Ці цифри оприлюднив депутат Вінницької міської ради Віктор Перлов у своєму дописі у соцмережах. Він навів основні показники: загальне скорочення пасажиропотоку, падіння у трамваях і тролейбусах, невелике зростання в автобусах та зміни у структурі платних і пільгових поїздок.
За даними Перлова, найбільше «просів» електротранспорт. Кількість поїздок у тролейбусах зменшилася на 15,7%, у трамваях — на 12,2%. Автобуси, навпаки, показали плюс 3,4%.
А ось із пільговиками вийшла цікава арифметика. Їхня кількість практично не змінилася, але через загальне падіння пасажиропотоку частка пільгових поїздок зросла приблизно з 34,1% до 38,3%. Тобто майже до 40%.
Основне скорочення припало на тих, хто платить за проїзд. За банківськими картками кількість поїздок зменшилася на 16,3%, а за неперсоніфікованою «Муніципальною карткою вінничанина» — на 25,8%.
І саме тут починається найцікавіша частина історії, яку можна назвати вже не просто статистикою, а своєрідним тестом нового тарифу.
Як вже повідомляли «Ми Вінничани», з 1 серпня проїзд у комунальному транспорті Вінниці коштує 25 гривень. До цього разова поїздка обходилася у 12 гривень у трамваях і тролейбусах та 15 гривень в автобусах. У міськраді пояснювали підвищення зростанням витрат, фінансовим навантаженням на підпорядковане мерії комунальне підприємство «Вінницька транспортна компанія» та необхідністю утримувати й оновлювати транспорт. При цьому розрахункова собівартість перевезень була ще вищою — близько 34 гривень для електротранспорту та 41 гривні для автобусів.
Тобто вінничан, як пояснювали у мерії, фактично «пощадили»: замість потенційних 34–41 гривні встановили 25. Щоправда, пасажири, схоже, свою вдячність вирішили висловити дещо своєрідно — частина просто стала їздити менше.
Сам Перлов у дописі не стверджував, що падіння пасажиропотоку на 11,1% є виключно наслідком підвищення тарифу. Навпаки, він звернув увагу на сезонність і зазначив, що значно показовішим буде вересень, коли до міста повертаються школярі та студенти, а завершення сезону відпусток збільшує кількість регулярних поїздок.
Тут варто зробити паузу, адже у коментарях до свого ж допису Перлов пояснив ще кілька речей, яких у початковій публікації немає.
На запитання, як саме рахували різницю, він відповів коротко: «серпень 26 до серпня 25». Тобто йдеться про річне порівняння, а не про безпосередній ефект переходу з одного тарифу на інший протягом одного літа.
Інший коментатор написав, що після подорожчання став частіше їздити на роботу велосипедом — поки дозволяє погода.
Але найбільш промовистим став інший коментар. На зауваження про можливе збільшення кількості безквиткових пасажирів Перлов відповів, що «досить багато людей сканують QR-код, а оплачують лише як зайдуть контролери». Інший учасник дискусії додав, що люди можуть просто виходити з транспорту, побачивши контролерів.
Ці твердження, звісно, не є статистикою і самі по собі не доводять, що саме ухилення від оплати стало причиною частини падіння платних поїздок. Але як коментар до офіційної арифметики, вони показують, що після подорожчання у транспортній системі з’явилася ще одна проблема — питання готовності пасажирів платити 25 гривень за поїздку.
Сам Віктор Перлов у цій історії — джерело досить специфічне. За освітою він кандидат технічних наук, доцент Вінницького національного технічного університету, називає себе фахівцем із транспортної безпеки та сталої мобільності. У міській політиці Перлов спочатку був радше критиком транспортних рішень влади. «Ми Вінничани» раніше розповідали, що він був помічником депутата міськради від «Самопомочі» Олександра Зєрщикова, критикував організацію дорожнього руху у Вінниці, поки у 2018 році не став радником міського голови Сергія Моргунова з питань дорожньої безпеки на громадських засадах. У 2020 році Перлов уже балотувався до міської ради від «Української стратегії Гройсмана» і став депутатом від цієї політичної сили.
Тепер він поєднує депутатський мандат із роботою у комунальному секторі. На офіційному сайті Вінницької міськради Перлов зазначений як головний експерт в галузі мобільності підпорядкованого мерії комунального підприємства «Агенція просторового розвитку», яке займається, зокрема, дослідженнями міських територій, просторовим розвитком та питаннями мобільності.
Тож у цьому випадку цифри про транспорт озвучує не випадковий пасажир із черги на зупинці. Їх коментує депутат від правлячої у Вінниці «Української стратегії Гройсмана», який одночасно працює у комунальному підприємстві та займається питаннями мобільності.
Тобто, у нинішній історії Перлов опинився у дещо парадоксальній ролі. Він є представником політичної сили, яка ухвалила непопулярне для пасажирів рішення про підвищення тарифу, але водночас сам публічно демонструє цифри, за якими після цього платних поїздок стало менше.
Щоправда, поки що рано святкувати перемогу статистики над тарифом або навпаки. Літній пасажиропотік має свою сезонність, а порівняння серпня 2026-го із серпнем 2025-го не дає можливості математично відокремити ефект нового тарифу від інших причин.
Але одна цифра вже є: мінус 414 тисяч поїздок за рік, або 11,1%. І майже все падіння припало на платний сегмент. Чи означає це, що вінничани масово почали економити на транспорті, пересіли на велосипеди, частіше ходять пішки або просто шукають способи не платити 25 гривень — покаже статистика за вересень.
А там, можливо, з’ясується головне: чи справді 25 гривень виявилися для міського транспорту тією самою «доступною» ціною, про яку говорять у мерії, чи доступність просто залишилася на папері разом із тарифними розрахунками.
