В ніч на 10 вересня 2025 року росія вчинила безпрецедентний акт агресії, масовано атакувавши ударними дронами територію Польщі, країни-члена НАТО. Цей напад сталвся на тлі залишеної без належної та адекватної відповіді на цілеспрямований російський удар по польському підприємству Barlinek у Вінниці в ніч на 16 липня 2025 року. До того ж, атака відбулася всього за кілька днів після прямих погроз колишнього президента та нинішнього самого високопоставленого алкоголіка росії Дмитра Медведєвана адресу іншої країни НАТО — Фінляндії, і на фоні дій та заяв президента Польщі Кароля Навроцького, який, на відміну від польського уряду, фактично виступає «корисним ідіотом» Кремля.
Вперше з початку російського повномасштабного вторгнення в Україну, Польща та її союзники по НАТО були змушені застосувати зброю для захисту свого повітряного простору від атаки путінської армії. Російський напад, який у Варшаві офіційно назвали «актом агресії», очевидно був спрямований на транспортний хаб у районі міста Жешув, що є ключовим логістичним вузлом для постачання західної зброї в Україну.
За даними Оперативного командування Збройних сил Польщі, повітряний простір країни неодноразово порушили кілька десятків російських ударних дронів типу «Шахед». Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив, що проти безпілотників, які становили пряму загрозу, було застосовано зброю. Для відбиття атаки були задіяні значні сили:
- Авіація: За попередніми даними, у польському повітряному просторі перебувало 6–10 дронів, зафіксованих системами ППО Patriot. Які вогонь не відкривали, натомість у повітря були підняті польські, румунські та нідерландські винищувачі, зокрема F-16 та F-35, а також літаки дальнього радіолокаційного виявлення.
- ППО: Наземні системи протиповітряної оборони та радіолокаційного розпізнавання були переведені у стан найвищої готовності.
В результаті скоординованих дій усі російські безпілотники, що увійшли у повітряний простір Польщі, були збиті. Під час повітряних боїв в країні було тимчасово закрито чотири аеропорти, зокрема у Варшаві, Модліні, Жешуві та Любліні. Прем’єр-міністр Дональд Туск негайно поінформував про ситуацію генерального секретаря НАТО Марка Рютте та скликав екстрене засідання уряду.
Напад на Польщу не став несподіванкою на тлі агресивної риторики з боку Москви. Лише за кілька днів до атаки заступник голови Ради безпеки рф Дмитро Медведєв опублікував статтю з прямими погрозами на адресу іншої країни НАТО — Фінляндії. У своїй публікації Медведєв погрожував Фінляндії «крахом державності» та використовував ту саму брехливу риторику про «нацизм» та «русофобію», яку Кремль застосовував для виправдання свого вторгнення в Україну. Аналітики розцінили ці погрози як частину інформаційної підготовки до можливої майбутньої агресії проти країн НАТО.
На тлі рішучої позиції уряду Дональда Туска та військового командування Польщі, дії та заяви президента Польщі Кароля Навроцького останнім часом виглядали вкрай суперечливо, що стало приводом говорити про нього як про фігуру, що свідомо чи несвідомо підігрує інтересам Кремля. Зокрема, президент Навроцький неодноразово робив заяви, що шкодять євроатлантичній інтеграції України:
- Проти вступу до НАТО та ЄС: Він називав дискусії про членство України в ЄС «передчасними», а вступ до НАТО під час війни — «неможливим», оскільки це, на його думку, втягло б Польщу у війну.
- Блокування допомоги біженцям: У серпні 2025 року президент Навроцький наклав вето на урядовий закон про розширення допомоги українським біженцям, зокрема щодо доступу до соціальних виплат та медичного обслуговування для непрацюючих українців. Цей крок спричинив «політичну бурю» в країні та був розкритикований як такий, що підриває соціальну згуртованість та міжнародні зобов’язання Польщі.
Такі дії президента різко контрастують із позицією польського уряду та переважної більшості польського суспільства, яке надає величезну підтримку Україні. Ця внутрішня політична розбіжність створює вразливість, яку росія, безсумнівно, намагається використати, тестуючи єдність та рішучість НАТО не лише ззовні, а й зсередини.
Напад на Польщу став серйозним випробуванням для НАТО та безпеки Європи, але, схоже, годі чекати рішучої реакції Альянсу. Сьогодні Північноатлантична рада проведе екстрене засідання, щоб обговорити реакцію на інцидент. Водночас президент Польщі Кароль Навроцький вже відрапортував, що під час його ранкової зустрічі в Бюро національної безпеки країни розглядалася лише можливість застосування статті 4 Статуту НАТО, яка, як відомо, передбачає консультації у разі загрози територіальній цілісності або безпеці союзників. Одночасно, за даними агентства Reuters із посиланням на джерело в організації, у самому НАТО проліт російських безпілотників над територією Польщі не розглядають як напад на Альянс.
