Європейський Союз офіційно продовжив дію механізму тимчасового захисту для українців, які були змушені залишити свої домівки через повномасштабну російську агресію. Мільйони громадян України зможуть і надалі законно жити, працювати, навчатися та користуватися соціальними гарантіями у країнах ЄС щонайменше до 4 березня 2028 року. Водночас разом із рішенням про продовження захисту Брюссель ухвалив і принципово нову норму, яка вже викликала широкий резонанс. Відтепер для окремих категорій нових заявників отримання тимчасового захисту залежатиме від підтвердження виконання військових обов’язків відповідно до законодавства України.
Таке рішення Рада Європейського Союзу ухвалила 30 липня, а офіційно воно було опубліковане 4 серпня. Документ продовжує чинність механізму тимчасового захисту ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Це вже п’яте продовження спеціального режиму, який ЄС запровадив одразу після початку повномасштабного вторгнення росії у березні 2022 року.
Головна новина для більшості українців позитивна: ті, хто вже перебуває під тимчасовим захистом у будь-якій державі-члені Європейського Союзу, не втратять свого статусу. Для них умови фактично не змінюються. Вони й надалі матимуть право легально проживати у країні перебування, працювати без отримання окремого дозволу, користуватися медичними послугами, соціальною підтримкою, освітою та іншими гарантіями, передбаченими європейським законодавством. Нові вимоги не застосовуються до тих, хто вже оформив тимчасовий захист до набрання рішенням чинності та безперервно зберігатиме цей статус.
Натомість нововведення стосуються людей, які звертатимуться по тимчасовий захист після набрання чинності новими правилами. Саме для них держави ЄС отримують право вимагати підтвердження того, що особа виконує свої військові обов’язки згідно з українським законодавством. Інакше кажучи, якщо громадянин України належить до категорії осіб, на яких поширюється військовий обов’язок, він повинен буде довести, що перебуває у правовому полі України.
Європейський Союз не встановив конкретного переліку документів, однак у самому рішенні наведено приклади того, що може вважатися достатнім підтвердженням. Найпростішим доказом є законний виїзд з території України, який підтверджується відмітками про перетин державного кордону. Якщо ж цього підтвердити неможливо, людина повинна надати офіційний документ у паперовій або електронній формі, який засвідчує звільнення від військового обов’язку або належне виконання відповідних вимог українського законодавства. У документі окремо згадується можливість використання застосунку «Резерв+» як одного із джерел такого підтвердження. При цьому обов’язок доведення покладається саме на заявника.
Важливо розуміти, що йдеться не лише про чоловіків віком від 18 до 60 років. У самому рішенні Ради ЄС спеціально зазначено, що військові обов’язки можуть існувати й для інших категорій громадян незалежно від статі чи віку, якщо вони добровільно вступили до війська або мають інші визначені законом військові зобов’язання. Саме тому нові правила сформульовані значно ширше, ніж це часто подають окремі інформаційні повідомлення.
У пояснювальній частині документа Європейський Союз прямо вказує, чому вирішено піти на такий крок. У Брюсселі наголосили, що Україна вже понад чотири роки веде оборонну війну проти російської агресії, а тому її оборонні потреби повинні враховуватися під час реалізації політики тимчасового захисту. У ЄС підкреслили, що підтримка українських біженців не повинна негативно впливати на здатність України організовувати власну оборону. Саме тому державам-членам рекомендовано перевіряти виконання військових обов’язків новими заявниками.
Разом із цим, документ містить важливе застереження. Європейський Союз нагадує, що ухилення від військової служби або дезертирство самі по собі не є підставою для автоматичного отримання міжнародного захисту чи статусу біженця відповідно до міжнародного права. Це означає, що такі обставини більше не можуть розглядатися як достатній аргумент для оформлення відповідного статусу в країнах ЄС.
Ще одна зміна стосується контролю за самим механізмом тимчасового захисту. Європейський Союз посилює координацію між державами-членами, щоб уникнути ситуацій, коли одна й та сама людина одночасно користується тимчасовим захистом у кількох країнах. Якщо з’ясується, що особа вже отримала відповідний дозвіл на проживання в іншій державі ЄС, нова заявка може бути відхилена. Крім того, країни-члени повинні регулярно оновлювати інформацію у спільній європейській системі реєстрації.
Європейська комісія пояснила необхідність продовження тимчасового захисту тим, що ситуація в Україні залишається надзвичайно складною. За оцінками ЄС, сьогодні майже 4,4 мільйона українців користуються механізмом тимчасового захисту в країнах Союзу. Усередині України понад 3,7 мільйона людей залишаються внутрішньо переміщеними особами, а близько 10,8 мільйона потребують гуманітарної допомоги. Через постійні російські обстріли та невизначеність із безпековою ситуацією масове повернення людей додому поки що неможливе. Саме тому механізм тимчасового захисту вирішили продовжити ще на рік.
.
Отже, для абсолютної більшості українців, які вже перебувають у Європейському Союзі, практично нічого не змінюється — їхній статус автоматично зберігається до березня 2028 року. Натомість нові правила стосуються лише тих громадян України, які звертатимуться за тимчасовим захистом після набрання чинності рішенням. Саме вони повинні бути готовими підтвердити законність свого виїзду з України та, якщо це необхідно, виконання військових обов’язків відповідно до українського законодавства. Таким чином, Європейський Союз намагається одночасно продовжити гуманітарну підтримку мільйонів українців і врахувати оборонні потреби держави.
