Фінансова стабільність України опинилася під серйозною загрозою через дії «потужних менеджерів» Зеленського. Систематичне невиконання реформ, узгоджених з міжнародними партнерами, та скандальний закон, що підриває незалежність ключових антикорупційних органів, вже призвели до втрат мільярдів євро та поставили на паузу майбутні надходження, критично важливі для виживання держави в умовах повномасштабної війни.
Удар по антикорупційній незалежності
Переломним моментом стало 22 липня 2025 року, коли Верховна Рада ухвалила, а президент Володимир Зеленський того ж дня підписав закон, що підпорядковує Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) генеральному прокурору. Цей крок, за оцінками експертів та міжнародних партнерів, фактично знищив незалежність антикорупційної інфраструктури, яка була гарантом того, що фінансова допомога не буде розкрадена.
Новий закон надав генпрокурору повний доступ до всіх справ НАБУ, право передавати розслідування іншим органам у разі «нефективності», а також монополію на підписання підозр топ-посадовцям. Це перетворило керівника САП на «номінальну фігуру», а НАБУ – на залежний підрозділ Офісу генпрокурора.
Жорстка реакція партнерів та фінансові наслідки
Реакція міжнародних партнерів була миттєвою й жорсткою. Публічно вони заявляли про «серйозну стурбованість», але за лаштунками ситуація виявилася ще критичнішою. За даними дипломатичних джерел, 24 липня представники ЄС повідомили українському уряду про призупинення всієї фінансової допомоги до моменту усунення порушень.
Як повідомляє одна з провідних німецьких газет Frankfurter Allgemeine Zeitung, Європейська комісія пригрозила повним припиненням фінансування через ухвалення закону, що обмежує повноваження НАБУ і САП, фактично підпорядковуючи їхню діяльність Офісу Генерального прокурора.
«Керівництво України на чолі з президентом Володимиром Зеленським отримало сигнал від Європейської комісії: фінансова допомога з європейського “Фонду для України” може бути повністю зупинена, якщо центральні органи державної влади й надалі зазнаватимуть політичного тиску в питаннях боротьби з корупцією», — йдеться у публікації.
Ціна такого рішення, відповідно оцінок видання «Економічна правда», може сягнути понад 60 мільярдів доларів у 2025-2026 роках. Україна, яка повністю залежить від зовнішнього фінансування для покриття всіх невійськових видатків, як-от пенсії, зарплати освітянам та лікарям, вже відчула наслідки.
За словами народного депутата Ярослава Железняка, через саботаж та невиконання умов програми Ukraine Facility, яка передбачає гроші в обмін на реформи, Україна вже зазнала значних втрат:
- I квартал 2025 року: Недоотримано 1,5 мільярда євро через провал трьох «маяків», зокрема, невчасне підписання закону про реформу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) та затягування із законом про префектів.
- II квартал 2025 року: Провалено 5 з 11 індикаторів, що може коштувати бюджету ще 2-3 мільярда євро. Серед невиконаних зобов’язань – закони про перевірку декларацій суддів, цифровізацію виконавчого провадження та реформу профтехосвіти.
Загалом, у 2025 році Україна очікувала отримати від ЄС близько 30 мільярдів євро за програмами Ukraine Facility та ERA Loans (кредит під заставу російських активів), однак більша частина цих коштів, близько 18 мільярдів євро, тепер під загрозою.[1]
Проблеми з іншими донорами
Ситуація ускладнюється невиконанням зобов’язань і перед іншими ключовими партнерами:
- Міжнародний валютний фонд: Україна не виконує щонайменше два структурні маяки: непризначення директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) та посилення САП («правки Лозового»). Без діючої програми МВФ отримання фінансування від інших партнерів, зокрема Японії, Канади та Норвегії, стане значно складнішим.
- Світовий банк: Залишаються невиконаними зобов’язання ще з весни 2025 року, що стосуються законів про державні закупівлі та реформу «Укрзалізниці».
За словами Ярослава Железняка, Україна «ніколи навіть на половину так не зривала всі програми одночасно», а причини цього лежать «виключно у відсутності бажання це робити в уряді та в Офісі президента».
Спроба виправити помилку
Під тиском суспільства, яке вийшло на протести, та міжнародних партнерів, президент Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт №13531, що має повернути незалежність НАБУ та САП. Очікується, що парламент розгляне його 31 липня у двох читаннях.
Якщо це рішення буде ухвалено, Україна може уникнути негайного колапсу фінансування. Однак довіра партнерів підірвана. Вони, ймовірно, стануть значно вимогливішими щодо виконання всіх, навіть раніше відкладених, реформ.
Проте навіть швидке виправлення ситуації з антикорупційними органами не гарантує стабільності. Внутрішньополітична криза, спровокована скандальним голосуванням, може призвести до недієздатності парламентської більшості, що ускладнить ухвалення будь-яких, зокрема й євроінтеграційних, законів. Таким чином, дії влади поставили під загрозу не лише фінансову допомогу, а й здатність держави функціонувати та протистояти агресії.
