«Слуги народу» більше не пропонують розстрілювати військових, але прагнуть саджати іх надовго

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який пропонує суттєво посилити відповідальність військовослужбовців за непокору наказу командира, передбачаючи за це від 5 до 10 років позбавлення волі без можливості пом’якшення покарання чи призначення іспитового терміну. Ця ініціатива вже викликала значний резонанс у суспільстві, зокрема серед військових.

Законопроєкт №13452, ініційований групою народних депутатів від пропризидентської партії «Слуга народу», серед яких Сергій Іонушас, Максим Павлюк та Владлен Неклюдов та інші, декларує заповнення «прогалин» в чинному законодавстві. Наразі суди можуть призначати м’якше покарання за непокору, ніж передбачено Кримінальним кодексом, або надавати іспитовий термін. Автори законопроєкту вважають це «нелогічним», особливо в умовах воєнного стану, оскільки, на їхню думку, це підриває дисципліну та принцип невідворотності покарання.

Наразі Кримінальний кодекс України вже передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років за непокору в умовах воєнного стану. Нова ініціатива фактично унеможливить для суду будь-які відхилення від цього діапазону.

Зокрема військовослужбовець Сергій Гнезділов різко розкритикував законопроєкт, назвавши його ініціаторів «відірваними від реальності». Військовий наголосив, що жоден з трьох співавторів (Сергій Іонушас, Максим Павлюк, Владлен Неклюдов) не має військового досвіду.

Гнезділов підкреслив, що схожі ініціативи щодо посилення покарань за самовільне залишення частини (СЗЧ) вже пропонувалися раніше, зокрема Сергієм Іонушасом на початку повномасштабного вторгнення, але не вирішили проблему. За його словами, в Україні зафіксовано понад 300 тисяч випадків СЗЧ, і жорсткість покарань не є ефективним методом боротьби з цією проблемою.

«Не тих ви лякаєте «збільшенням строків», ой не тих. Припиніть законотворити, якщо не плануєте остаточно розбалансувати систему права та обов’язку у війську», – заявив Сергій Гнезділов.

Незважаючи на критику, Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності вже підтримав законопроєкт. У пояснювальній записці до документу зазначається, що нинішні правила дозволяють військовослужбовцям уникати відповідальності за адміністративні порушення, якщо вони малозначні, що, на думку депутатів, «не сприяє підтриманню належного рівня правопорядку».

Особливий резонанс викликала інформація про минуле та репутацію деяких ініціаторів законопроєкту № 13452.

• Максим Павлюк — колишній військовий прокурор. Раніше група нардепів, до якої входив Павлюк, зареєструвала законопроєкт про штрафи за образу правоохоронців. Згідно з ним, громадянин, який образить поліцейського, може отримати штраф від 340 до 680 грн або громадські роботи до 4 годин на день у позаробочий час. Також закон передбачав можливість адміністративного затримання за образу.
• Сергій Іонушас до обрання депутатом керував юридичною фірмою «Гелон», яка представляє інтереси студії «Квартал 95». Іонушас був довіреною особою Зеленського на президентських виборах 2019 року.
• Владлен Неклюдов також працював у органах прокуратури та паралельно займався музичною творчістю – співав трьома мовами та записував кліпи, розміщені на власному YouTube-каналі. За часів президентства Віктора Януковича Неклюдов часто виступав на корпоративах одіозного генпрокурора Віктора Пшонки.
• Володимир Захарченко став одним із учасників «плівкового скандалу». В українських ЗМІ було оприлюднено аудіозапис розмов, у яких, ймовірно, брали участь Захарченко та Юрій Корявченков («Юзік») з новопризначеним керівником поліції Кривого Рогу. У записі Корявченков «вчив правоохоронців, як вирішувати питання».
• В’ячеслав Медяник у 2019 році, декларуючи мільйонні подарунки від родичів, вивів свою сім’ю у лідери за кількістю нерухомості серед дніпровських депутатів-мажоритарників. Того ж року САП відкрила провадження через скандальну переписку Медяника, де він обговорював, як «рішати питання» з прокурорами. У лютому 2024 року він написав заяву про дострокове складання мандата через стан здоров’я, але незабаром його здоров’я різко покращилося.

Законопроєкт № 13452 ще має пройти розгляд у Верховній Раді. Його ухвалення може мати значні наслідки для української армії та правової системи в умовах війни. Питання про те, чи справді посилення покарань є ефективним інструментом дисципліни, чи не призведе до зворотного ефекту, залишається відкритим для дискусії.

Варто згадати, що у травні 2022 року Верховна Рада вже розглядала ще більш скандальний законопроєкт від «Слуг народу», який пропонував командирам право застосовувати зброю проти військових у випадках невиконання наказу, опору чи дезертирства, навіть із можливим смертельним наслідком. Серед авторів того законопроєкту були і нинішні ініціатори — Олександр Бакумов та Галина Михайлюк. Ініціатива тоді викликала широкий суспільний резонанс та критику військових експертів і була відкликана.

У 2024 році у законопроєкті про військову поліцію депутати від «Слуги народу» — Сергій Іонушас, Максим Павлюк, Владлен Неклюдов, Сергій Мінько, Володимир Захарченко та В’ячеслав Медяник — фактично запропонували узаконити систему доносів в Україні, створивши «партизанську мережу», яка б за винагороду повідомляла правоохоронцям про військовозобов’язаних, що порушили законодавство.