У той час, коли єдність українців є ключовою запорукою перемоги у війні проти рашистських окупантів, нові законодавчі ініціативи правлячої партії «Слуга народу» спричинили чергову хвилю обурення та вивели людей на Майдан Незалежності. Увечері 5 вересня 2025 року, попри формальну заборону на масові зібрання під час воєнного стану, сотні громадян вийшли на акцію протесту проти двох законопроєктів, що радикально посилюють відповідальність для військовослужбовців.
Акція під назвою «Ні дискримінації військових» розпочалася близько 20:00, зібравши спочатку близько сотні людей, а згодом кількість учасників зросла до чотирьохсот. Під гаслами «Репресії — не дисципліна», «Захистіть права військових» та «Служба — не рабство» українці висловили рішучу незгоду з політикою, яка, на їхню думку, замість мотивації пропонує репресії та підриває права захисників країни.
Візуальним епіцентром протесту став пам’ятник «Засновникам Києва», який підсвітили промовистим написом «Захистіть права військових». Однією з ініціаторок акції стала ветеранка та бойова медикиня Аліна Сарнацька. Вона наголосила, що примітивний підхід «збільшити покарання — і дисципліна покращиться» не працює, особливо в умовах несправедливого ставлення, низьких зарплат у тилу та невизначених термінів служби. За її словами, акція була узгоджена з військовою адміністрацією та КМДА.
Драконівські норми: що пропонує влада?
Суспільне невдоволення викликали два законопроєкти, що перебувають на розгляді у Верховній Раді:
- №13260: Цей документ, вже ухвалений у першому читанні 4 вересня, фактично повертає кримінальну відповідальність за самовільне залишення військової частини (СЗЧ). Він скасовує норму, яка дозволяла звільнити від покарання бійця, що вперше вчинив такий проступок, якщо він добровільно повертався до служби.
- №13452: Ця ініціатива пропонує посилити покарання за непокору (ст. 402 КК України), встановлюючи безальтернативне позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Важливо, що законопроєкт виключає для судів можливість призначати м’якше покарання або звільняти від відбування терміну з випробувальним строком, навіть за наявності пом’якшувальних обставин.
Аргументи сторін: дисципліна проти прав людини
Противники законопроєктів переконані, що «більше тюрми» не стане мотивацією для бійців. Військові та ветерани наголошують, що іноді СЗЧ є єдиним способом уникнути наказів некомпетентних командирів, які не цінують життя підлеглих.
Правозахисники та юристи також б’ють на сполох, зазначаючи, що такі жорсткі норми позбавляють суди гнучкості, підривають принцип індивідуалізації покарання та поглиблюють недовіру військовослужбовців до системи правосуддя.
З іншого боку, автори законопроєктів, серед яких голова профільного комітету Сергій Іонушас, стверджують, що чинні норми «не підтримують належний рівень правопорядку». За його словами, до посилення відповідальності закликали близько 20 бойових командирів.
Вимога справедливості: закон про військового омбудсмена
Окрім відхилення скандальних законопроєктів, однією з ключових вимог протестувальників було негайне ухвалення закону про військового омбудсмена. Відповідний президентський законопроєкт, визначений як «невідкладний» ще у травні, застряг у парламенті після ухвалення за основу в червні.
Учасники акції переконані, що створення інституції військового омбудсмена стало б реальним механізмом захисту прав бійців, які щодня ризикують життям заради країни. Організатори повідомили, що акція була одноразовою, і щоденних виходів, як це було під час нещодавних резонансних протестів, пов’язаних з позбавленням незалежності НАБУ та САП, наразі не планується.
Проте новий протест на Майдані став чітким сигналом для влади: суспільство уважно стежить за її діями.
