Громадськість проти нашестя Татарова

Низка українських громадських організацій звернулися з відкритим листом до Агентства Європейського Союзу з питань співробітництва у сфері кримінального правосуддя (Євроюст), висловлюючи глибоке занепокоєння з приводу зустрічі між президентом Євроюсту Міхаелем Шмідом та заступником керівника Офісу президента України Олегом Татаровим. Зустріч, про яку повідомили в Офісі президента 8 травня 2025 року, викликала різку критику з боку громадськості.

Фігура Татарова

Громадські організації наголошують, що в українському суспільстві фігура Олега Татарова є антитезою правосуддя та доброчесності. Його кар’єра та діяльність асоціюються з такими ключовими епізодами:

1. Роль під час Революції Гідності: Татаров виправдовував побиття протестувальників правоохоронцями на Майдані, стверджуючи, що учасники протестів самі спровокували насильство та стріляли в себе.
2. Підозра у корупції: Під час роботи в «Укрбуді» Татаров, за версією слідства, був причетний до завдання збитків державі у справі щодо квартир для Нацгвардії. Він уникнув відповідальності завдяки діям тодішніх посадовців прокуратури, СБУ та судів.
3. «Ручний контроль» над правоохоронцями: Згідно з журналістськими розслідуваннями, Татаров забезпечує контроль над правоохоронними органами з Офісу президента, що призводить до відкриття необґрунтованих справ проти підприємців та військових, зокрема з боку Бюро економічної безпеки та Державного бюро розслідувань.
4. Представлення проросійських фігур: У роки після Революції Гідності Татаров був юристом, який представляв інтереси проросійських олігархів-втікачів, таких як Вадим Новинський та Андрій Портнов.
5. Суспільне несхвалення: Перебування Татарова на публічній службі викликало значне невдоволення: петиція із закликом до його звільнення зібрала понад 25 тисяч підписів.

Зміст відкритого листа до Євроюсту

У своєму зверненні до пана Шміда громадські організації висловили вдячність Євроюсту за підтримку сектора правосуддя в Україні та допомогу в розслідуванні воєнних злочинів росії. Вони визнали ключову роль партнерства між Євроюстом та українськими інституціями у просуванні верховенства права та правосуддя для жертв російської агресії.

Однак, вони наголосили на глибокій стурбованості через зустріч із Татаровим. У листі йдеться, що його політичне минуле «затьмарене систематичним перешкоджанням правосуддю, корупційними скандалами та нелегітимним контролем над правоохоронними органами та прокурорською системою». Татаров названий «антиподом справедливого правосуддя, доброчесності та прозорого і рівного верховенства права» – цінностей, до яких прагне Україна на шляху європейської інтеграції.

Підписанти листа у Євроюст підкреслюють, що Татаров, колишній високопосадовець часів Януковича, «незаконно уникнув кримінального переслідування у 2021 році». Його нинішній вплив, на їхню думку, характеризується тиском на активістів, використанням ДБР для переслідування опонентів та перешкоджанням кваліфікаційному оцінюванню суддів – ключовому елементу судової реформи.

Громадські організації нагадують, що Україна веде боротьбу не лише за суверенітет, але й за європейські цінності, верховенство права та демократичне врядування. Вони зазначають, що прогрес реформ, часто крихкий, залежить від «чіткого неприйняття тих, хто підриває незалежність і цілісність українських інститутів правосуддя».

Підкреслюючи, що Євроюст уособлює високі стандарти правової відповідальності, автори листа попереджають, що публічна взаємодія з особами, чиє минуле несумісне з цими цінностями, «ризикує легітимізувати дискредитовані фігури та посилити групи, що чинять опір реформам».

На завершення, громадськість висловлює готовність до конструктивної співпраці з Євроюстом та закликає міжнародних партнерів, особливо в ЄС, “дотримуватися твердої позиції щодо доброчесності та гарантувати, що реформи, а не регрес, визначатимуть наш шлях вперед”.

Лист підписали 30 провідних громадських організацій. Збір підписів продовжується.

Лист вже підписали:

Цей лист підписали:

1. Центр протидії корупції
2. Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан»
3. Міжнародний центр Української Перемоги
4. Центр громадянських свобод
5. Центр прав людини ZMINA
6. Медійна ініціатива за права людини
7. Центр економічної стратегії
8. Фундація DEJURE
9. Антикорупційний центр «МЕЖА»
10. Наші Гроші
11. Рух «ЧЕСНО»
12. Мережа ANTS
13. Громадянська мережа ОПОРА
14. Платформа громадського контролю
15. Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції
16. Українська юридична консультативна група
17. Антикорупційний штаб
18. Харківський антикорупційний центр 
19. Аналітичний центр StateWatch
20. Медіа-група «Де-факто»
21. ГО «Комітет по боротьбі з корупцією в органах державної влади та правоохоронних органах України»
22. ГО «Автомайдан Вінниччина»
23. Благодійний фонд «Клуб «Світанок»
24. ГО «Жіночий антикорупційний рух»
25. Благодійний фонд «Нехай твоє серце б’ється»
26. Громадська організація «Код 21» (Ужгород)
27. ГО «Координаційний центр громадського контролю»
28. Благодійна організація «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» (Львівське міське відділення, Вінницьке обласне відділення)
29. Мережа «100 відсотків життя»(Рівненська, Ужгородська, Кропивницька, Одеська філії)
30. ГО «Громадський моніторинг України»