Питання підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в Україні дедалі частіше звучить із вуст представників влади. Про необхідність перегляду тарифної політики говорять і в Національному банку, і в уряді. То що саме може змінитися та коли?
Низькі тарифи — непідйомні для держави
Підвищення вартості житлово-комунальних послуг та електроенергії є неминучим кроком для стабілізації економіки. Про це заявив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».
За його словами, різкі стрибки цін, зокрема на комунальні послуги, створюють додаткові ризики для економіки:
«Якщо кілька років тарифи залишаються незмінними, а потім піднімаються в рази, то це унеможливлює ефективне управління інфляційними процесами», — пояснив він.
Ніколайчук наголосив, що субсидування тарифів є надто дорогим для держави. Тож рано чи пізно доведеться вирівнювати ціни до ринкового рівня. На його думку, передбачувана тарифна політика дозволить державі краще планувати витрати. У своїх інфляційних звітах НБУ послідовно рекомендує не відкладати надовго повернення ринкових цін на комунальні послуги.
Електроенергія: прогнози на найближчі роки
В уряді підтверджують: у найближчі роки електрика для населення дорожчатиме. Згідно з прогнозом Міністерства економіки на 2026–2028 роки, ціна на електроенергію для побутових споживачів зростатиме щороку на п’ятнадцять відсотків (плюс-мінус п’ять відсотків). Про це йдеться у службовому листі Мінекономіки з уточненими сценаріями розвитку економіки.
Ще в липні українська влада у листі до керівництва МВФ наголошувала про намір поступово підвищувати тарифи на житлово-комунальні послуги після завершення війни.
«Потенційні заходи реформ включають додаткове поетапне підвищення тарифів після війни», — йшлося у документі.
Як відомо, з березня 2022 року в Україні діє мораторій на зміну тарифів на газ, гарячу воду та опалення. Однак він не поширюється на електроенергію.
Вже під час повномасштабної війни тариф на світло для населення зріс із з 2,64 до 4,32 гривеньза кіловат-годину. Ця ціна мала діяти до квітня 2025 року, однак уряд продовжив її ще до жовтня 2025-го.
«Громадяни й надалі сплачуватимуть за електроенергію за тарифом 4,32 гривні за кіловат-годину», — заявляв у квітні цього року Денис Шмигаль, який тоді ще обіймав посаду прем’єр-міністра.
Чи справді підвищення необхідне?
Фахівці визнають: протягом 2025 року тарифи на електроенергію можуть зрости.
«Реальна собівартість кіловата — шість із половиною – сім гривень. За нинішнього тарифу 4,32 гривні щорічне підвищення на двадцять відсотків доведе його до семи гривень за кілька років», — пояснює голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Він прогнозує, що подорожчання може торкнутися не лише світла, а й газу, опалення та води. Водночас головною проблемою називає низьку платоспроможність населення:
«Навіть при відносно помірному зростанні тарифів багато українців просто не зможуть оплачувати рахунки», — зауважує Попенко.
Ба більше, за словами експерта, економічної потреби у підвищенні тарифів на газ та електроенергію зараз немає, адже чинні ціни покривають витрати «Енергоатому» та обленерго.
Схожої позиції дотримується й директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко: «Ринок і так у кризі: стомільярдні борги, невиплати, руйнування від російських атак. Потрібна системна реформа, а не механічне підняття тарифів для населення».
Борги зростають
За даними Держстату, сукупний борг українців за оплату житлово-комунальних послуг уже перевищив 106,6 мільярдів гривень. Найбільші заборгованості:
- тепло і гаряча вода — 35,2 мільярда гривень,
- газ — 32,3 мільярда гривень,
- електроенергія — 17,1 мільярда гривень,
- холодна вода — 10,2 мільярда гривень,
- управління багатоквартирними будинками — 8,8 мільярда гривень,
- вивіз сміття — 3,1 мільярда гривень.
Хоча влада готує українців до неминучого підвищення тарифів, експерти наголошують: робити це під час війни та на тлі рекордних боргів населення — вкрай ризикований крок.
(За публікаціями Центру громадського моніторингу та контролю)
