Поки влада роздає вчителям популістські «подачки» й малює красиві графіки «поступового» наближення зарплат до так званих європейських стандартів, самі українські педагоги — зокрема й на Вінниччині — вже другий тиждень поспіль «тихо» протестують. Причина —реальна загроза перетворення вчителя на безправного наймита.
Освітянські флешмоби, що тривають у навчальних закладах Вінниччини, — це форма спротиву правкам до проєкту Держбюджету-2026, які профільний Комітет Верховної Ради подав до парламенту і які, у разі ухвалення, можуть докорінно змінити умови праці вчителя.
Операція «ліквідація»?
У ключових пропозиціях, озвучених представниками профільного комітету та іншими посадовцями, йдеться про критичні зміни, здатні докорінно перекроїти умови праці вчителів. Про це, зокрема, повідомила освітня омбудсменка Надія Лещик.
Зокрема, розглядається можливість заміни безстрокових трудових договорів на строкові терміном від одного до п’яти років, обговорюється підвищення навчального навантаження з 18 до 22 годин на тиждень, ініціюється перегляд системи надбавок і стимулів зі скасуванням або скороченням доплат за педагогічні звання, методичну роботу та інші заохочення для досвідчених учителів. Водночас залишається сумнів, що обіцяне підвищення зарплат зможе повною мірою компенсувати ці зміни, адже навіть за умови додаткового фінансування в бюджеті немає гарантій, що воно перекриє зростання навантаження та втрату надбавок.
Арифметика Бабака
Голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, коментуючи бюджетні новації, запевнив, що підвищення навантаження та переукладання трудових договорів «ніхто з вчителів не буде звільнений». За його словами, у закладах загальної середньої освіти налічується 315 819 ставок, тоді як фактично на них працює 271 891 педагог.
Такий розрив, за версією Бабака, нібито забезпечує можливість зміни договорів і підвищення навантаження без автоматичних скорочень — мовляв, є «надлишкові» ставки, які можуть бути перерозподілені.
Тому законодавчими пропозиціями передбачається: заміна безстрокових трудових договорів на строкові (1–5 років), підвищення педагогічного навантаження з 18 до 22 годин на тиждень, а також масштабне реформування системи надбавок і стимулів, зокрема перегляд доплат за педагогічні звання та методичну роботу.
У супровідних заявах та документах з боку очолюваного Бабаком комітету також звучать обіцянки, що підвищення зарплат має супроводжуватися цими змінами — нібито аби поєднати підвищення навантаження з компенсацією.
За розрахунками Сергія Бабака, для молодого вчителя (без жодних надбавок) зарплата складатиме 16 343 гривні на руки (замість 8 200 гривень зараз), а для досвідченого вчителя (майже з максимальним набором надбавок) — 23 370 гривень на руки (замість 17 258 гривень зараз). За умов повної ставки (22 години) зарплата становитиме 19 975 гривень та 28 564 гривні відповідно.
Водночас варто зазначити, що Сергій Бабак, обраний у 2019 році народним депутатом від партії «Слуга народу» під номером 11 у списку як безпартійний, був членом команди кандидата в президенти Володимира Зеленського. Саме він стверджував, що для виплати українським вчителям зарплати у 4 тисячі доларів на місяць достатньо 200 мільйонів доларів на рік, «помилившись» у розрахунках більш ніж на два десятки мільярда «американських карбованців».
Крім того, у докторській дисертації Бабака виявлено численні випадки плагіату, за що його визнали «Плагіатором року» в Україні у 2019 році. 29 травня 2023 року Міністерство освіти і науки України оприлюднило наказ про його добровільну відмову від наукового ступеня доктора наук.
Вчителі та їх профспілка — проти
Натомість профспілка працівників освіти і науки України (яка входить до складу Федерації профспілок України) виступила із заявою, що запропоновані ініціативи загрожують звуженням прав вчителів і можуть призвести до масових скорочень.
Профспілковці звертають увагу на те, що такі зміни фактично позбавляють навіть досвідчених педагогів права на надбавки за педагогічні звання, вислугу років, класне керівництво, завідування кабінетами чи методичну роботу. Ці доплати увійдуть до переліку, який Кабмін зможе змінювати без гарантій збереження, ставлячи педагогів у невизначене становище.
Окрім того, профспілка освітян наголошує, що підвищення навчального навантаження до 22 годин на тиждень фактично скоротить обсяг педагогічних ставок. Профспілка попереджає, що це може призвести до втрати роботи понад 70 000 учителів.
За словами профспілковців, такі новації — не просто реформаторські кроки, а реальне «звуження трудових прав» педагогів, ліквідація стабільності та соціальних гарантій, які були закріплені раніше.
20 листопада 2025 року профспілка працівників освіти і науки України закликала педагогів до участі у протестному флешмобі на захист трудових прав та недопущення звуження гарантій у Бюджеті‑2026. До акції вже приєдналися вчителі багатьох навчальних закладів Вінниччини, публікуючи фото та відео своїх робочих місць у соцмережах із хештегами #НІ_звуженню_прав та #ТАК_три_мінімальні.
Шизофренія, як державна політика
В цілому виходить певна шизофренія: влада у Бюджеті‑2026 однією рукою намагається забрати в учителів гарантовані надбавки та змінити умови праці, а іншою — роздає символічні «копійчані» подачки.
Так, уряд з 1 січня 2025 року започаткував щомісячні доплати вчителям в розмірі 1000 гривень, а з 1 вересня 2025 року сума зросла до 2000 гривень на місяць. Для педагогів на прифронтових та «складних» територіях доплата доходить до 4000 гривень. Доплати надаються всім вчителям шкіл державної та комунальної власності незалежно від стажу чи посади, проте вони не замінюють інші надбавки та пільги.
Проблема в тому, що ці суми не компенсують ймовірну втрату гарантованих надбавок, збільшене навантаження та невизначеність трудових договорів. Педагогам фактично пропонують «взяти пару тисяч зверху» у ситуації, коли реальні права та стабільність їхньої праці ставляться під сумнів. До того ж, доплати є тимчасовим заходом.
І виходить парадокс: державна політика одночасно підриває соціальні гарантії вчителів і маскує це дрібними фінансовими бонусами.
