29 серпня 2025 року, у скорботний, але важливий День пам’яті Захисників і Захисниць України, Вінниця вкотре продемонструвала свою незламну шану та вдячність. Масштабний автопробіг зібрав близько двох сотень транспортних засобів — мотоциклів, легкових автомобілів і вантажівок — і пройшов головними вулицями міста, ставши живою інсталяцією пам’яті.
Колона вирушила від зупинки Гетьмана Мазепи біля ТЦ «Грош» і пройшла через центральні вулиці міста: Залізничний вокзал, вулицю Соборну, Хмельницьке шосе та проспект Юності. Фінальна точка — Алея Слави на Сабарівському кладовищі, де учасники вшанували полеглих хвилиною мовчання, поклали квіти та запалили лампадки.
Учасники автопробігу прикрасили свої транспортні засоби національними прапорами, портретами загиблих воїнів та плакатами з інформацією про тих, хто перебуває у полоні або вважається зниклим безвісти. Особливо зворушливо виглядали автомобілі, обклеєні світлинами оборонців «Азовсталі», зокрема портрет Назарія Гринцевича — ініціаторкою цього елемента стала його мама, Маріанна Колос.
Старт акції був запланований на 12:30, проте через проведення панахиди у Кафедральному соборі початок трохи затримався. Організатори — рідні та близькі полеглих та зниклих безвісти захисників — також забезпечили координацію руху колони та короткочасне блокування перехресть під час хвилини мовчання.
29 серпня в Україні відзначають День пам’яті полеглих захисників на згадку про Іловайську трагедію 2014 року, коли під час виходу з оточення російські окупанти порушили «зелений коридор», забравши життя сотень українських воїнів. Символом цього дня став соняшник — квітка, що асоціюється з полем, де загинули Герої.
Автопробіг став не лише даниною пам’яті, а й потужним символом єдності громади. Вінничани продемонстрували, що пам’ять про Героїв живе в серцях громади, а боротьба за повернення полонених і віднайдення зниклих безвісти триває. Акція доповнила інші меморіальні заходи, зокрема «Стіл пам’яті» та урочисте покладання квітів на площі Тараса Шевченка.
Цей день нагадує, що пам’ять — це наша зброя, вдячність — обов’язок, а єдність громади — найсильніший щит перед обличчям ворога. Вінниця пам’ятає своїх Героїв.
