У Жмеринці набирає обертів новий «тренд»: місцеві мешканці випробовують вітчизняну Феміду на міцність… дріб’язком. Поки країна продовжує обговорювати мільйонні статки людей у мантіях, у Жмеринському міськрайонному суді розгортаються драми ціною в чашку кави. Причому — дуже поганої кави. У місті залізничників ставки впали настільки низько, що Вища рада правосуддя змушена була з цілком серйозним виглядом розглядати справи про «підкуп» суддів принизливими сумами.
Як повідомило видання «Судово-юридична газета», 26 березня 2026 року стало своєрідним «чорним четвергом» для корупції в особливо дрібних розмірах. Того дня Вища рада правосуддя, зокрема, зібралася, щоб захистити незалежність двох суддів Жмеринського міськрайонного суду — Петра Порощука та Любові Грушковської, які заявили про відверте та безцеремонне втручання у свою діяльність.
Першим «під роздачу» потрапив суддя Петро Порощук. Він розглядав серйозну справу: громадянин судиться з державою в особі Казначейства та прокуратури, вимагаючи компенсації за моральні страждання.
Мабуть, страждання були настільки нестерпними, а цікавість — пекучою, що 19 лютого позивач вирішив прискорити процес. Він подав письмову заяву, де чорним по білому (і з нечуваною щедрістю) зазначив, що надає судді неправомірну вигоду у розмірі… 3 гривні 50 копійок.
Мета «транзакції» була стратегічною: дізнатися дату наступного засідання. Суддя Порощук такого «демпінгу» не стерпів. Замість того, щоб шукати в кишенях решту, він негайно звернувся до поліції. Як результат: прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею 376 КК України (втручання в діяльність судді), а самого Порощука від розгляду справи відвели. Тепер іншому судді доведеться вирішувати, як оцінити позов проти держави, маючи за плечима такий «солідний» бекграунд — усього 3,50 гривні.
Далі естафету в порядку денному Вищої ради правосуддя перейняла суддя Любов Грушковська. І тут масштаб «злочину» зріс у рази. Під час подання позовної заяви один винахідливий громадянин у переліку додатків — одразу після копій паспорта та ідентифікаційного коду — цілком офіційно зазначив: «хабар — 100 гривень».
Чи була ця сотня прикріплена скріпкою до паперів, чи просто існувала в уяві заявника як інвестиція в майбутнє рішення — історія мовчить. Проте пані Грушковська креатив не оцінила і теж «здала» мецената правоохоронцям. 24 лютого її відсторонили від гріха (і від справи) шляхом самовідводу.
Вища рада правосуддя, попри всю комічність цифр, поставилася до ситуації з максимальною суворістю. Члени Ради правосуддя зазначили, що такі «акції щедрості» формують у суспільстві уявлення про безкарність і принижують авторитет правосуддя. Адже якщо суддів почнуть купувати за ціною квитка на маршрутку, то куди ж ми прийдемо?
У підсумку 17 членів ВРП одностайно проголосували за необхідність звернутися до Офісу Генерального прокурора. Відтепер прокурори мають звітувати про перебіг розслідування цих «гучних» справ.
А поліції Жмеринки, якій і доведеться розбиратися з такими «хабарними» історіями, вже, мабуть, варто просити людей не плутати канцелярію суду з касою магазину «Все по 3,50».
