Міністерство розвитку громад та територій України спільно з аналітичним центром ЛУН оприлюднило результати масштабного дослідження фізичної безбар’єрності в обласних центрах країни. Рейтинг покликаний оцінити реальний рівень доступності міського простору для маломобільних груп населення — людей з інвалідністю, ветеранів, батьків із дитячими візками, літніх людей та осіб із тимчасовими порушеннями мобільності.
За підсумками інтегрального оцінювання Вінниця посіла третє місце в Україні із загальним індексом 12,77 бала. Попереду опинилися лише Львів, який набрав 19,22 бала, та Харків із показником 15,15 бала. Втім, за високою позицією в загальному рейтингу приховується важлива особливість: успіх Вінниці значною мірою забезпечив лише один показник, тоді як за більшістю практичних критеріїв безбар’єрності місто не увійшло до числа лідерів.
Для об’єктивного порівняння обласні центри оцінювали за сімома ключовими напрямами, кожен із яких мав однакову вагу в підсумковому результаті. Серед них — наповнення Мапи безбар’єрності, адаптація будівель і громадських просторів, розвиток безбар’єрних маршрутів, доступність громадського транспорту, фінансування відповідних заходів із місцевого бюджету, а також діяльність місцевих рад безбар’єрності та залучення амбасадорів доступності.
Аналіз окремих категорій показує, що третє місце Вінниці стало можливим насамперед завдяки значним бюджетним витратам на безбар’єрність. За обсягами фінансування заходів упродовж 2020–2025 років місто посіло другу сходинку в Україні з індексом 3,56 бала. Попереду опинився лише Харків із показником 7,79, тоді як Львів, який став загальним переможцем рейтингу, отримав у цій категорії 2,74 бала. Саме накопичені за останні роки інвестиції забезпечили Вінниці значну частину рейтингових балів.
Водночас у жодній іншій категорії, що безпосередньо впливає на щоденний комфорт маломобільних мешканців, Вінниця не потрапила до трійки найкращих. Так, за рівнем адаптації будівель та громадських просторів лідерами стали Львів (4,09), Харків (2,92) і Полтава (2,64). У категорії безбар’єрних маршрутів та частки доступних об’єктів найвищі показники продемонстрували Львів (3,75), Житомир (2,66) та Луцьк (2,64).
Не увійшла Вінниця до числа лідерів і за показником доступності громадського транспорту. У цій категорії найкращі результати отримали Кропивницький (2,78), Луцьк (2,17) та Львів (2,06). Автори дослідження зазначають, що саме транспорт залишається одним із найскладніших напрямів для більшості українських міст через високу вартість оновлення рухомого складу та необхідність довгострокового планування.
Також Вінниця не посіла провідних позицій за рівнем оцифрування інформації про доступні об’єкти, залученням людей з інвалідністю до ухвалення рішень, активністю місцевої ради безбар’єрності та кількістю амбасадорів доступності. У цих категоріях кращі результати продемонстрували інші обласні центри.
Така диспропорція між обсягами фінансування та фактичними інфраструктурними показниками свідчить про те, що громада має ресурс і готовність інвестувати в безбар’єрність, однак ці вкладення поки не повною мірою трансформувалися у відчутні зміни міського простору.
У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують: найкращі результати демонструють міста, які поєднують бюджетне планування з практичним створенням безбар’єрних маршрутів, цифровізацією простору та активним залученням громади.
