У ніч на 14 липня 2026 року російські війська завдали чергового масованого комбінованого удару по території України, застосувавши балістичні ракети, керовані авіаційні ракети та велику кількість ударних безпілотників. Ця атака стала вже п’ятою із застосуванням балістичного озброєння проти Києва з початку липня — попередні удари були зафіксовані 2, 6, 7 та 11 липня. Така інтенсивність свідчить про спроби росії виснажити українську систему протиповітряної оборони та скористатися обмеженими запасами протиракетних засобів.
За офіційними даними командування Повітряних сил ЗСУ, під час нічної атаки ворог випустив вісім балістичних ракет «Іскандер-М» або зенітних керованих ракет комплексу С-400 з території Брянської області рф, дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 із повітряного простору тимчасово окупованого Криму, а також 135 ударних безпілотників різних типів. Окрім звичних дронів типу Shahed, російські війська використовували безпілотники «Гербера», «Італмас», «Бандероль» і дрони-імітатори «Пародія».
Українським силам ППО вдалося збити дві ракети Х-59/69, 108 ударних БпЛА та п’ять із восьми балістичних ракет. Водночас решта засобів повітряного нападу влучили у 17 локаціях у різних регіонах країни, ще у 10 місцях зафіксовано падіння уламків збитих цілей.
Наслідки атаки відчули одразу кілька областей України. У Києві в Голосіївському районі після влучання спалахнула пожежа на складських приміщеннях. У Дарницькому районі уламки та вибухова хвиля пошкодили будівлю школи №10, на території якої утворилася двометрова вирва, а також інклюзивно-ресурсний центр №11 і припарковані поруч автомобілі.
На Одещині російські безпілотники атакували цивільну та промислову інфраструктуру. Пошкоджень зазнали авторемонтні майстерні, бензовоз і резервуари із соняшниковою олією на одному з підприємств.
Найбільших руйнувань зазнала Дніпропетровська область, де лише за добу зафіксували близько 20 атак безпілотниками. У Синельниківському, Нікопольському та Кам’янському районах загинули двоє чоловіків віком 73 та 55 років, ще четверо людей отримали поранення. Внаслідок обстрілів пошкоджено приватні будинки, агропідприємство та об’єкти критичної інфраструктури.
Водночас останні атаки демонструють зміну російської тактики. Якщо раніше основу масованих ударів становили крилаті ракети, то нині дедалі більшу роль відіграє балістичне озброєння. Через особливості траєкторії польоту — стрімкий набір висоти та надшвидке падіння на ціль — час на реагування становить лише кілька хвилин. Ефективно перехоплювати такі ракети здатні лише сучасні системи протиракетної оборони, зокрема Patriot. Водночас ракети-перехоплювачі до цих комплексів залишаються дефіцитними, а їх виробництво потребує значного часу.
На тлі підготовки до нового зимового періоду питання забезпечення української ППО боєприпасами набуває критичного значення. Українське керівництво раніше заявляло, що для надійного захисту повітряного простору взимку необхідно близько 300 ракет для комплексів Patriot — орієнтовно по 100 одиниць щомісяця. Через обмежені запаси українські військові змушені економити протиракети та визначати пріоритетні цілі для прикриття найважливіших об’єктів.
Для посилення протиракетної оборони Україна разом із міжнародними партнерами шукає додаткові рішення. Зокрема, нещодавно було оголошено про створення Антибалістичної коаліції, до якої увійшли Україна та ще дев’ять європейських держав. Міністерство оборони Нідерландів закликало союзників наростити виробництво боєприпасів для української ППО, а також активізувати переговори щодо ліцензування виробництва протиракет. Попри високу ефективність українських підрозділів протиповітряної оборони, подальший захист міст від дедалі інтенсивніших балістичних атак значною мірою залежатиме від стабільних і достатніх поставок сучасного протиракетного озброєння від міжнародних партнерів.
