На початку серпня Служба безпеки України повідомила, що спільно з Національною поліцією припинила діяльність дев’яти нових схем ухилення від мобілізації у різних областях країни — від Полтавщини до Львівщини. В офіційному звіті СБУ окремо акцентувала увагу на викритті такої схеми на Вінниччині, зазначивши, що одним із її організаторів був клірик однієї з релігійних громад української православної церкви московського патріархату.
За даними спецслужби, священник, використовуючи особисті зв’язки в одному з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, обіцяв військовозобов’язаним за 14 тисяч доларів США незаконно «вирішити питання» щодо звільнення від призову. Його дії кваліфікували за статтями Кримінального кодексу України про перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та зловживання впливом..
Детальніше про обставини справи вінницького священика розповіли у Вінницькій обласній прокуратурі, яка здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні. У прокуратурі підтвердили, що підозрюваний є ієреєм української православної церкви московського патріархату.
За даними прокуратури, ще у квітні священник запропонував допомогу своєму 26-річному знайомому, який підлягав мобілізації. Він запевнив чоловіка, що має зв’язки у Вінницькому обласному ТЦК та СП і може допомогти уникнути призову. Коли в липні чоловік проходив військово-лікарську комісію, священник сказав, що питання вже нібито вирішене, та назвав ціну своїх «послуг» — 14 тисяч доларів США.
За словами речників прокуратури, співробітники Управління СБУ у Вінницькій області затримали підозрюваного під час отримання грошей. Йому інкримінують ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 369-2 КК України, зокрема з вимаганням неправомірної вигоди. Суд уже обрав ієрею запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави.
.
Хоча в офіційних повідомленнях правоохоронців ім’я підозрюваного традиційно не назвали, за інформацією «Ми Вінничани», йдеться про ієрея релігійної громади Хрестовоздвиженського храму української православної церкви у Вінниці Едварда Арустамяна. Саме його оперативники затримали «на гарячому».
Як свідчать судові матеріали, затримання Едварда Арустамяна відбулося 28 липня близько 18:50 на автомобільній парковці поблизу Національного музею-садиби імені М. І. Пирогова. Туди священник приїхав на кросовері Audi Q5 2014 року випуску.
Під час обшуку автомобіля правоохоронці зафіксували: 14 тисяч доларів, які призовник передав священнику під контролем оперативників, були несправжніми. Із усієї суми справжньою була лише одна купюра номіналом 100 доларів, тоді як решта 139 банкнот були спеціальними імітаційними засобами з однаковими серійними номерами, які співробітники СБУ використали під час спецоперації.
Крім цих імітаційних банкнот, у салоні Audi Q5 знайшли iPhone 17 Pro Max, iPhone SE, ще 3400 доларів США справжніми купюрами та 1310 гривень готівки. Сам автомобіль правоохоронці вилучили, а згодом суд наклав на нього арешт.
Втім, під час розслідування спливли й нові цікаві обставини. За даними слідства, до цієї схеми міг бути причетний і батько священника. Правоохоронці стверджують, що зафіксували його телефонні розмови із сином, під час яких вони обговорювали, як допомогти призовнику уникнути мобілізації.
Одразу після затримання ієрея правоохоронці провели невідкладний обшук у позашляховику Volvo XC90, яким користувався батько священнослужителя. У салоні автомобіля виявили 9600 доларів США, 55 400 гривень, а також ще 4900 доларів США, які, за словами дружини священника, належать їй.
Крім того, слідчі вилучили два мобільні телефони Xiaomi та Samsung. За даними матеріалів справи, вони були захищені графічним ключем у формі літери «Z», а в месенджерах містилося листування щодо діяльності ТЦК, мобілізації та обговорення деталей ймовірної оборудки.
За матеріалами слідства, історія з вимаганням 14 тисяч доларів почалася 16 липня. Того дня мати призовника, занепокоєна тим, що її син проходив військово-лікарську комісію, звернулася по допомогу до священника, якого давно знала. Згодом ієрей приїхав до їхнього будинку й заявив, що вже «поговорив із ким треба» у ТЦК. За свої послуги священник попросив 14 тисяч доларів, переконуючи жінку, що без цих грошей її сина неодмінно мобілізують.
Особливо контрастно на цьому тлі виглядали дані, які захист навів під час обрання підозрюваному запобіжного заходу у Вінницькому міському суді. Попри вилучені під час обшуків елітні автомобілі, нові iPhone та значні суми готівки, адвокати запевняли, що ієрей Хрестовоздвиженського храму не має великих статків. За їхніми словами, його офіційна заробітна плата у приході становить лише 6658 гривень на місяць, дружина не працює, оскільки доглядає трьох малолітніх дітей 2018, 2021 та 2025 років народження. Крім того, на утриманні священника перебуває батько — інвалід війни III групи. Сам підозрюваний також заявив, що має проблеми із серцем.
Під час судового засідання прокурор просив взяти священника під варту. Едвард Арустамян не заперечував, що отримав гроші на парковці біля музею-садиби Миколи Пирогова, однак заявив, що не погоджується з тим, як слідство кваліфікувало його дії. Захист наполягав, що підозрюваний не має наміру переховуватися, є єдиним годувальником родини, готовий здати закордонні паспорти та співпрацювати зі слідством.
У підсумку слідчий суддя обрав священнику запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб. Водночас суд визначив альтернативу — заставу у розмірі 266 240 гривень. Наразі Едвард Арустамян оскаржує це рішення в апеляційному суді.
Водночас, у багатьох вінничан виникло запитання: чому священнику інкримінують корупційний злочин, якщо він не є чиновником і не працює в державних органах?
Насправді великих суперечностей тут немає. Стаття 369-2 КК України (зловживання впливом) стосується не лише чиновників. Вона передбачає відповідальність і для людей, які за винагороду обіцяють використати свої зв’язки або вплив на посадових осіб, щоб «вирішити питання». Тому не має значення, ким є така людина — священником, підприємцем чи представником будь-якої іншої професії. Якщо вона бере гроші, запевняючи, що може вплинути на рішення посадовця, її дії можуть бути кваліфіковані як зловживання впливом.
У багатьох може виникнути й інше запитання: чому справу не кваліфікували як шахрайство? На перший погляд, ситуація справді схожа — людина взяла гроші, пообіцявши допомогу. Однак для шахрайства потрібно довести, що підозрюваний від самого початку не мав наміру нічого робити й лише обманом заволодів коштами. Якщо ж, за версією слідства, він заявляв, що має зв’язки з посадовими особами ТЦК та СП і готовий використати їх для «вирішення питання», то такі дії можуть підпадати саме під статтю про зловживання впливом. Ймовірно, саме тому правоохоронці обрали таку правову кваліфікацію.
До речі, ієрей Хрестовоздвиженського храму у Вінниці Едвард Арустамян уже не вперше згадується у судових хроніках. Щоправда, тоді він мав зовсім інший процесуальний статус.
У 2020 році священник представляв інтереси релігійної громади у кримінальній справі про резонансну крадіжку. Тоді раніше судимий чоловік, який мав наркотичну залежність, викрав із Хрестовоздвиженського храму на вулиці Келецькій ковчег із мощами Святого Миколая Чудотворця. Кажуть, святині грошової ціни не мають, однак у кримінальному провадженні без неї не обійтися, тому в матеріалах справи ковчег із мощами оцінили у трохи більше ніж 12 тисяч гривень.
Правоохоронці швидко знайшли викрадену реліквію та вилучили її. Після цього ковчег передали на відповідальне зберігання саме Едварду Арустамяну як представнику релігійної громади, а вже після завершення судового розгляду святиня остаточно залишилася у храмі.
Свято-Хрестовоздвиженський храм — один із найновіших православних храмів Вінниці. Він розташований у мікрорайоні Вишенька на вулиці Келецькій. Урочисте освячення храму відбулося 18 липня 1995 року. Настоятелем храму є протоієрей Миколай Давидовський, який також очолює релігійну громаду Хрестовоздвиженського храму української православної церкви московського патріархату у Вінниці.
.
Водночас останніми роками Хрестовоздвиженська парафія опинилася в центрі тривалого земельного спору з Вінницькою міською радою. Релігійна громада без згоди міської ради передала за договором суперфіцію майже 2 гектари комунальної землі приватному навчально-виховному комплексу «Святого Миколая» для забудови. У відповідь міська рада звернулася до суду з вимогою визнати цей договір недійсним. Упродовж 2025–2026 років усі судові інстанції, включно з Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, підтримали позицію мерії: договір суперфіцію було визнано недійсним, а приватний навчально-виховний комплекс втратив право забудови цієї земельної ділянки.
