Рік тому Вінницьку філію державних «Газмереж» очолив Сергій Кушнір — депутат районної ради від «Української стратегії Гройсмана», колишній урядовець і багаторічний чиновник. За цей час підприємство отримало нові території обслуговування, відзвітувало про понад 1800 витоків газу та більш ніж п’ять мільйонів кубометрів розбіжностей в обліку. Водночас одного з керівників філії віддали під суд за обвинуваченням у незаконному бронюванні підлеглого від мобілізації. Самому Кушніру також закидають зловживання з бронюванням військовозобов’язаних. Серед інших претензій — зростання боргів, сумнівні кадрові призначення, особливе ставлення до окремих підрядників, відтік досвідчених працівників і можливі зловживання під час перевірок газових лічильників.
Газове задзеркалля?
Судячи з офіційних звітів, у Вінницьких «Газмережах» усе йде своїм ладом. Але критики Сергія Кушніра малюють зовсім іншу картину.
Насамперед директору закидають фінансові негаразди. Стверджують, що за його керівництва борги теплокомуненерго за розподіл газу вивели Вінницьку філію на друге місце в Україні.
Окрема історія — підрядники. Серед них називають ТОВ «Будівельна компанія «Олімп Будсіті» вінницького підприємця Олександра Патлачука, якого вважають кумом Кушніра. Стверджують, що фірма, яка займається будівництвом трубопроводів, нібито стала постійним виконавцем робіт для філії.
Не менше запитань до кадрової політики. За словами опонентів, газове господарство поповнюють люди з колишнього чиновницького оточення Кушніра — подекуди такі, що газ бачили хіба на конфорці плити.
Серед них — Євген Капшук, колишній керівник вінницького приватного «Житлово-експлуатаційного об’єднання», та Сергій Гречанюк, нещодавній заступник директора департаменту житлового господарства Вінницької міськради. Останній фігурує у кримінальному провадженні як імовірний куратор схем фіктивного працевлаштування, незаконного нарахування зарплат і оформлення відстрочок від мобілізації на комунальних підприємствах Вінниці.
Ще одне прізвище — Олександр Довгалюк, якому приписують неабияку «чуйку». Мовляв, варто було йому залишити чергову керівну посаду в газовому господарстві — чи то в Калинівському управлінні «Вінницягазу», чи то в «Сумигазі», — як невдовзі там починалися кримінальні розслідування щодо можливих оборудок із газом та його крадіжок.
Окреме питання — чи не використовують «Газмережі» для бронювання від мобілізації «потрібних людей». Підозри посилює історія Ігоря Іванова, родича Кушніра та слюсаря Козятинської дільниці Вінницької філії, який неодноразово отримував документи для перетину державного кордону. Кілька спроб оформлення таких документів породжують закономірне запитання: чи не намагаються таким чином забезпечити Іванову виїзд з України в один бік?
Лунають також звинувачення в неофіційних домовленостях із підрядниками, відтоку кваліфікованих кадрів і зловживаннях під час перевірок газових лічильників юридичних осіб. Начебто, у платоспроможних підприємств під різними приводами позачергово знімають лічильники для перевірки, після чого ті нібито не проходять повірку. Далі споживачам виставляють величезні суми донарахувань і штрафів, а потім пропонують за винагороду «владнати питання» або зменшити нарахування.
Наскільки ці звинувачення обґрунтовані, мають перевірити аудитори ТОВ «Газорозподільні мережі України». Тим більше, що зараз вирішується, чи продовжувати контракт із Кушніром.
Водночас є питання до роботи директора, на які відповіді не потребують аудиторських перевірок. Минув рік від його призначення, тож саме час оцінити, чи виправдав Кушнір очікування. Адже деякі підсумки його роботи вже можна підбити.
Газова труба і політичні «кадри»
29 вересня 2025 року на чолі Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» став Сергій Кушнір. Він змінив Ігоря Квіка, який до того виконував обов’язки директора.
Як рік тому зазначали «Ми Вінничани», кадрова перестановка мала виразне політичне забарвлення. Квік раніше був депутатом Хмільницької міської ради від «Батьківщини», а Кушнір представляє у Вінницькій районній раді «Українську стратегію Гройсмана».
Утім, новий директор — не просто партійний депутат, якому знайшли керівне крісло. За його плечима — ціла низка посад у міській та державній владі.
Кушнір працював у «Вінницяводоканалі», керував житловим господарством Вінницької міськради, обіймав посади в Міністерстві регіонального розвитку та Апараті Верховної Ради. У 2016–2018 роках очолював службу віцепрем’єр-міністра, був заступником міністра Кабінету Міністрів та заступником державного секретаря уряду. Згодом входив до наглядової ради «Укренерго» та правління «Укрзалізниці».
Перед переходом у газове господарство Кушнір чотири роки керував Управлінням спільної комунальної власності Вінницької облради.
Значна частина кар’єри Кушніра пов’язана з періодом роботи Володимира Гройсмана у Вінницькій міській раді та Кабінеті Міністрів. А політичну належність підтверджує його депутатство від фамільної партії експрем’єра.
Тому призначення на державне підприємство людини з таким політичним минулим закономірно привернуло увагу.
Газорозподільна філія — це тисячі кілометрів труб, сотні тисяч споживачів, ремонтні роботи, закупівлі та чималі кошти. І хоча підприємство належить до державної групи компаній АТ «НАК «Нафтогаз України», керівник на місці отримує серйозні управлінські повноваження.
Хто рекомендував Кушніра на посаду, як оцінювали кандидатів і чому обрали саме його — публічно пояснено не було.
Втім, за рік директорства значно цікавішим стало інше питання: що змінилося на підприємстві після цієї перестановки?
Від газового бізнесу Фірташа — до державних «Газмереж»
Щоб зрозуміти нинішню ситуацію, доведеться згадати історію газового господарства Вінниччини.
Ще кілька років тому розподіл газу в області переважно забезпечувало АТ «Вінницягаз». Воно працювало в системі облгазів, пов’язаних із скандальним олігархом Дмитром Фірташем.
Наприклад, у грудні 2020 року видання «Бізнес Цензор» опублікувало власне розслідування про те, як газові компанії перешкоджали споживачам переходити до інших постачальників. Люди стикалися з претензіями до обладнання, сумнівними боргами, погрозами відключення газу та проблемами з документами.
Серед підприємств, до яких тоді виникали запитання, згадувався і «Вінницягаз». Зокрема, повідомлялося про відсутність у платіжках EIC-кодів — персональних кодів споживачів, необхідних для зміни постачальника.
Пізніше газовий ринок почали перебудовувати.
У травні 2022 року мільйони українців, зокрема клієнти колишніх облгаз-збутів, перейшли на постачання газу від «Нафтогазу». А з 1 жовтня 2023-го державні «Газмережі» перебрали розподіл газу на більшій частині Вінниччини.
Отже, Кушнір прийшов не замість структур Фірташа. На момент його призначення державна філія працювала вже майже два роки.
Але стара історія газового ринку на цьому не закінчилася. У 2026 році новому керівництву довелося мати справу ще з одним оператором — ТОВ «Газовик».
1800 витоків і п’ять мільйонів кубометрів: гучні цифри з проблемних мереж
У червні 2026 року Вінницька філія «Газмереж» почала обслуговувати додаткові населені пункти Тульчинського та Могилів-Подільського районів, які раніше обслуговував «Газовик». Разом із трубами новий оператор отримав близько п’яти тисяч споживачів.
Уже через місяць з’явилися приголомшливі цифри.
Фахівці «Газмереж» повідомили про понад 1800 витоків, виявлених на прийнятих мережах. Крім того, заявили про більш ніж п’ять мільйонів кубометрів розбіжностей в обліку природного газу.
Історія швидко набула розголосу. Адже йшлося не лише про пошкоджені труби, а й про величезний обсяг газу, з яким виникли проблеми в документах.
Проблеми самого «Газовика» підтверджували і державні документи.
Ще в листопаді 2025 року НКРЕКП встановила порушення ліцензійних умов в роботі цього підприємства та вирішила зупинити його ліцензію з 1 червня 2026 року.
А 17 червня Господарський суд Києва визнав «Газовик» банкрутом. Визнані судом борги підприємства становили понад 449 мільйонів гривень.
Причому банкрутство не стало раптовою подією: судову процедуру розпочали ще в лютому 2024 року.
Таким чином, «Газмережі» отримали господарство з чималими проблемами, які виникли задовго до приходу Кушніра.
Але саме тепер керівництву філії належить відповідати за їх вирішення.
Сергій Кушнір оцінював потребу у відновленні цих мереж у десятки мільйонів гривень. Підприємство повідомляло про обстеження, заміну обладнання та перші ремонти.
Однак досі не відомо, скільки з виявлених витоків уже усунули, скільки коштів витратили, що залишилося ремонтувати та чим закінчилася перевірка облікових розбіжностей.
Знайти несправність і повідомити про неї — одна справа. Усунути її та показати результат — зовсім інша.
Рахунки на сотні тисяч гривень і суперечки в судах
Окремої уваги заслуговують стосунки Вінницької філії з підприємствами, які користуються її послугами.
І тут претензії до газовиків мають уже не лише форму усних закидів. Є цілком конкретні судові справи. Одна з них стосується ПрАТ «Козятинхліб».
У квітні 2025 року підприємство саме повідомило газовиків про несправність коректора газу та звернулося по перевірку обладнання. Після обстеження та позачергової повірки лічильника комісія Вінницької філії донарахувала хлібозаводу 517 502,66 гривні за нібито необлікований газ.
Підприємство не погодилося й пішло до суду. 10 квітня 2026 року Господарський суд Вінницької області визнав рішення комісії незаконним і скасував його. Проте суперечка продовжилася в апеляційній інстанції та дійшла до Верховного Суду. Касаційний розгляд справи триває.
Саме донарахування зробили до призначення Кушніра. Але судова боротьба тривала вже за його директорства.
Інший приклад — ТОВ «Солодка Мрія — Вінниця». Підприємство кілька років оскаржувало наслідки перевірки газового обладнання та значні донарахування. У різних судових провадженнях рішення ухвалювали на користь то однієї, то іншої сторони. Зокрема, 8 жовтня 2026 року Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу підприємства у цій справі.
А ось ще один спір, який виник уже за керівництва Кушніра.
ТОВ «Обласна стоматологічна поліклініка» оскаржувало понад 218 тисяч гривень, донарахованих газовиками після перевірки обладнання наприкінці 2025 року. 14 вересня 2026 року Господарський суд Вінницької області відмовив підприємству в позові. Наразі розгляд справи перейшов до апеляційної інстанції.
Отже, суди не завжди підтримують споживачів. І сам факт великого донарахування ще не означає, що газовики діяли незаконно.
Але масштаби цих суперечок змушують замислитися.
Перевірка лічильника може завершитися для підприємства додатковим рахунком на сотні тисяч гривень. Після цього починаються судові процеси, які іноді тривають роками.
Гроші на газові мережі зростають. Що з ремонтами?
На 2025 рік для Вінницької філії планували приблизно 45 мільйонів гривень інвестицій без ПДВ. У початковому плані розвитку на 2026 рік вже фігурувало 86,8 мільйона.
Майже вдвічі більше.
Щоправда, основну частину цієї суми передбачили на заміну лічильників та створення їхнього обмінного фонду. На інші капітальні інвестиції в початковому плані припадало близько 9,6 мільйона гривень.
До того ж, у вересні 2026 року НКРЕКП змінила інвестиційну програму. Отже, початкові цифри ще не показують, скільки грошей реально витратили.
Для споживачів це не дрібниця. Бо за кожним мільйоном у документах має стояти конкретна робота: замінена труба, відремонтоване обладнання або новий лічильник.
У 2026 році змінилася і вартість розподілу газу для підприємств та інших непобутових споживачів. За рішенням НКРЕКП, тариф Вінницької філії зріс із 2,21 до 2,67 гривні без ПДВ — приблизно на 21%. Для населення відповідна ставка залишилася незмінною.
Тарифи встановлює державний регулятор, а не директор філії. Але питання про те, як використовуються отримані підприємством кошти, нікуди не зникає.
Наразі немає повної відкритої картини, скільки саме газопроводів відремонтували за каденції Кушніра і як змінилася кількість аварій порівняно з попередніми роками.
Поки шукали проблеми в «Газовика», кримінальна справа з’явилася у власній філії
Мабуть, найнеприємніша для нинішнього керівництва історія стосується зовсім не старих труб.
У травні 2026 року правоохоронці повідомили про підозру начальнику відділу обслуговування вузлів обліку Вінницької філії «Газмереж». Йдеться про кримінальне провадження щодо ймовірно незаконного бронювання працівника від мобілізації.
Як свідчать матеріали Вінницького міського суду, один із провідних інженерів із метрології з вересня 2025 року до лютого 2026-го був працівником філії, отримував зарплату та мав бронювання.
Але, як стверджує слідство, відповідної технічної освіти чоловік не мав, на роботі фактично не з’являвся і своїх обов’язків не виконував.
Начальник відділу, за версією правоохоронців, знав про це та допомагав приховувати відсутність підлеглого. 26 травня посадовцю повідомили про підозру. Йдеться про Олександра Гаврільонка. Йому інкримінують перешкоджання законній діяльності ЗСУ та службове підроблення (ч. 1 ст. 114-1, ч.1 ст. 366 КК України). 14 вересня суд призначив обвинувальний акт до розгляду.
А тепер найцікавіше в цій хронології.
Кримінальне провадження зареєстрували ще 28 серпня 2025 року — до призначення Кушніра директором. Однак описані слідством події тривали до лютого 2026-го, тобто вже за нового керівництва.
Чи знав директор про ситуацію із заброньованим інженером? Хто підписував документи про його роботу, перевіряв табелі та погоджував бронювання? Чи провели після викриття службову перевірку? І чи залишилися на посадах люди, відповідальні за кадровий облік?
Виходить промовистий контраст. На мережах попереднього оператора газовики знаходять тисячі витоків і повідомляють про мільйонні розбіжності. А тим часом у власному підрозділі правоохоронці розслідують, як інженер міг отримувати зарплату й бронювання, фактично не працюючи.
Одне не скасовує іншого. Але уваги потребують обидві історії.
Рік минув. Де результати?
Сергій Кушнір прийшов у «Газмережі» з чималим послужним списком: міська влада, уряд, «Укренерго», «Укрзалізниця», Вінницька облрада. Тепер за його плечима ще й рік керівництва газовим господарством області.
У жовтні філія відзвітувала про перевірку 7477 кілометрів газопроводів, встановлення нового обладнання та закільцювання мереж у двох громадах. Але скільки аварій стало менше? Як змінилися втрати газу, витрати на ремонти та кількість скарг споживачів? Без порівняння з попередніми роками оцінити реальні зміни неможливо.
Про проблеми попереднього оператора «Газовик» керівництво розповіло докладно: понад 1800 витоків і мільйонні розбіжності в обліку газу. Тим часом начальник відділу самих «Газмереж» опинився на лаві підсудних за обвинуваченням у незаконному бронюванні підлеглого від мобілізації. Кушніра у цій справі не обвинувачують, але питання про кадровий контроль на очолюваному ним підприємстві залишається.
Рік тому призначення Кушніра привернуло увагу насамперед через його зв’язки з політичною командою Гройсмана. Сьогодні підстав для запитань значно більше — від стану газопроводів і витрачання коштів до порядку у власному колективі.
Прізвище на дверях директорського кабінету змінилося. А що змінилося за цими дверима?
